7. Відносини між корпораціями й соціальними меншинами

Особливою проблемою ділового життя є проблема соціальних меншин. Ще не дуже давно в СРСР широко здійснювалася підтримка національних меншин: при вступі у вищі навчальні заклади, при занятті керівних посад у місцевих органах влади й ін. Однак на Заході поняття "меншин" носить більше широкий характер. До них відносять великі групи людей, об'єднаних за расовою, релігійною, віковою або статевою ознакою, які в силу історичних, культурних або інших традицій раніше або дотепер обмежувалися у своїх цивільних, політичних і економічних (наприклад, при прийомі на роботу або занятті певних посад) правах.

У США останні 30 років велися запеклі дискусії між тими, хто прагнув до розробки спеціальних програм, покликаних допомогти меншинам здійматися по економічним сходам, і тими, хто волів звести державне втручання в цій області до мінімуму. Перші дотримуються так називаної політики підтримки, що означає діяльність фірм з наймання й просування по службі представників меншин, заснованої на аналізі наявних трудових ресурсів і кількості вакантних робочих місць. Прихильники такої політики думають, що рівні можливості можна створити з більшим успіхом, якщо надати особливі тимчасові пільги тим категоріям громадян, які перебувають у невигідному положенні. Вони стверджують, що меншинам треба віддавати перевагу, щоб компенсувати довгі роки дискримінації.

Супротивники такого роду втручання, будь-то на рівні однієї фірми або держави в цілому, вважають, що кожну людину треба оцінювати за її професійними якостями незалежно від її статі, расової або національної приналежності, релігійних переконань або віку. Вони стверджують, що надання особливих можливостей меншинам призведе до встановлення подвійного стандарту, а це спричинить обмеження прав інших працівників і змусить компанії при прийомі на роботу й просуванні по службі керуватися не тільки інтересами бізнесу, але й іншими міркуваннями, що не відносяться до справи. Критики політики підтримки вважають, що найкращій спосіб допомогти тим категоріям громадян, які перебувають у невигідному положенні, - стимулювати економічний ріст, що допоможе вирішити всі проблеми.

Хоча в американському суспільстві дотепер не вироблено єдиної думки із цих питань, все-таки досягнуто консенсус по основних позиціях даної проблеми. Ось короткий огляд припустимих і неприпустимих дій роботодавців:

• добровільні заходи щодо підтримки меншин. Компанії можуть добровільно здійснювати програми з найму й просуванню по службі кваліфікованих представників соціальних меншин, щоб скорегувати дисбаланс серед своїх співробітників навіть у тому випадку, якщо не було ніяких фактів дискримінації в минулому;

• обов'язкові заходи щодо підтримки меншин. Суди можуть зобов'язати компанії здійснювати програми з підтримки меншин у тих випадках, коли роботодавці дотримуються явно дискримінаційної практики відносно меншин і відмовляються внести в неї корективи;

• квоти. В особливих випадках, коли компанії явно дискримінують представників меншин, суд може ввести строгі квоти з найму й просуванню по службі представників меншин. Квоти являють собою кількісні норми найму на роботу представників соціальних меншин. Разом з тим добровільні квоти викликають сумнів з юридичної точки зору;

• звільнення. Компанії не мають права звільняти працівників, що мають тривалий стаж роботи, тільки для того щоб забезпечити роботою представників меншин з меншим виробничим стажем;

• підтримка у формі переваги укладання договорів (у межах деякої норми, наприклад 5%) урядових органів з фірмами, власники яких належать до соціальних меншин.

8