
- •1. Основні властивості нескінченно малих послідовностей.
- •2. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •3. Поняття фундамент послідов.Фундаментальність збіж послідов.
- •4. Єдиність границі послідовності.
- •5. Перехід до границі послідовності у нерівностях.
- •6. Монот послідовності. Ознака збіжності монотонної послідовності.
- •7.Теореми про границю суми, добутку, віднош чп.
- •8. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •9. Число як границя збіжної монотонної послідовності.
- •11. Озн. За Гейне границі ф-ї. Точка дотикання множини
- •12. Властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі функції.
- •14. Порівняння функцій в околі заданої точки. Символи Ландау.
- •15. Критерій Коші існування границі функції.
- •16. Границі монотонних функцій.
- •17. Перша чудова границя.
- •24. Друга чудова границя.
- •19. Еквівалентні функції.
- •20. Поняття неперервності функції в точці. Одностороння непер-сть.
- •21.Різні форми запису неперервності функції в точці.
- •22. Неперервність оберненої функції.
- •23. Теорема Вейєрштраса про неперервну на відрізку функцію
- •24. Теорема Больцано-Коші.
- •25.Поняття похідної. Геометричний, механічний та ек зміст похідної
- •26.Зв'язок неперервності та диференційованості.
- •27.Необхідна та достатня умова диференційованості ф-ї.
- •28.Поняття диференціалу.Геометрич та механіч зміст диференціалу.
- •31.Похідна оберненої функції.
- •32.Власт диференціалу.Інваріантність форми і-го диференціалу.
- •33.Похідні основних елементарних функцій
- •34.Похідні вищих порядків, їх властивості.
- •35.Диференціали вищих порядків, їх властивості.
- •36.Теорема Ферма.
- •37.Теорема Ролля. Її геометричний зміст.
- •38.Теорема Лагранжа про скінченний приріст, її геометричний зміст.
- •39.Теорема Коші про середнє значення.
- •40. Перше правило Лопіталя.
- •41.Формула Тейлора та Маклорена з залишковим членом у формі Пеано.
- •42.Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •43.Необхідна та достатня умова монотонності функції на інтервалі.
- •44. Екстремум функції. Необхідна умова внутрішнього локального екстремуму
- •45. Достатні умови екстремуму (використ першої похідної).
- •46.Достатні умови екстремуму (використання похідних вищих порядків). __
- •47.Опуклість функції. Геометричне визначення за допомогою хорд.
- •48.Необхідні та достатні умови опуклості функції.
- •49.Поняття точки перегину. Необхідні умови точки перегину.
- •50.Достатні умови точки перегину.
- •51.Поняття асимптоти. Визначення параметрів похилої асимптоти.
- •52.Лема про функції, що мають однакові похідні на інтервалі. Поняття первісної функції. Поняття невизначеного інтегралу, його властивості. Таблиця інтегралів.
- •53.Заміна змінної у невизначеному інтегралі та інтегрування частинами.
- •54.Інтегрування раціональних дробів.
- •55.Інтегрування тригонометричних виразів, універсальна тригонометрична підстановка.
- •56.Інтегрування найпростіших ірраціональних функцій.
- •57.Поняття інтегральної суми. Поняття визначеного інтеграла Рімана. Необхідна умова інтегрованості функції за Ріманом.
- •58.Поняття верхньої та нижньої сум Дарбу. Вла-сті сум Дарбу. Формулювання критерію інтегрованості.Приклади застосування.
- •59. Поняття рівномірно неперервної функції. Формолювання теореми Кантора про рівномірну неперервність непер ф-ції. Інтегрованість непер ф-ції.
- •60. Інтегрованість ф-ції, монотонної на відрізку. Інтегрованість обмеженої ф-ції, що має скінчену к-сть точок розриву.
- •61. Властивості визн інтегралу, що пов’язані з підінтегральною ф-цією, з відрізком інтегрування і визн нерівностями.
- •62. Теореми про середнє значення інтеграла Рімана.
- •63. Неперервна залежність визначеного інтегралу від змінної верхньої границі. Похідна інтегралу по змінній границі. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •64. Заміна змінної у визначеному інтегралі, її геометричний зміст.
- •65. Формула інтегрування частинами для визначеного інтегралу.
- •66. Поняття площі плоскої фігури.
- •67. Критерій квадровності плоскої фігури. Приклад необмеженої фігури скінченної площі.
- •68. Обчислення площ і довжин дуг кривих. Обчислення об’ємів просторових фігур.
- •69. Невласні інтеграли першого і другого роду. Критерій Коші збіжності невласного інтегралу.
- •70. Невласні інтеграли від невід’ємних ф-цій.
- •71.Абсолютно і умовно збіжні невласні інтеграли. Приклади.
- •72. Ознаки збіжності та розбіжності невласних інтегралів. Еталонні інтеграли.
- •73. Ознаки Діріхле та Абеля збіжності невл інтеграла.
16. Границі монотонних функцій.
Озн. ↑, х є Х↔ х1,х2 є Х: х1<х2 ( ≤
↓ ≥
↑↑, х є Х↔ х1,х2 є Х: х1<х2 ( <
↓↓ >
Озн. Верхньою(нижньою) межею ф-ції наз верхня(нижня) межа множини значень цієї ф-ції.
Позн. supf=supf(x), x X
=inf f(x), x X
Т.
Нехай ф-ція .
↑((↓))
на Х. Нехай
=іnfх,
=supх
∉Х,
∉Х
→існують скінчені або нескінчені
визначеного знаку границі ф-ції
при х→α справа та при х→
зліва.
При
чому,
=іnf
f ((supf))
=
supf ((іnf f))
Зауваж.
Якщо
обмежена зверху, то supf-скінчений і
границя зліва скінчена. Якщо
необмежена зверху, то supf- +
і границя зліва-+
Якщо обмежена знизу, то границя справа скінчена, і якщо ні--
Довед. Нехай ↑, х є Х. позначимо b= supf(x)= supf єR
Доведемо,
що
=
supf .
Виберемо
довіл окіл т. b . Позначимо
лівий
кінець околу.
З оз-ня sup→ ξєХ(η<f(ξ)≤b)
ξ є Х → ξ≤ → ξ< ( ≠Х)→ х є Х(ξ<х< )
↑→η< f(ξ)≤ ≤b→ єО(b).
Для б-я околу т b(лівий кінець ε) існує окіл т. (лівий кінець т. ξ) такий, що для б-я х є О( ) Х→ єО(b)→ = supf
Наслідок.
Нехай ф-ція .
↑((↓))
на інтервалі (а, b) та хоє(а,
b) . Тоді в т хо
ф-ція
має скінчені, односторонні границі
(хо-0);
(хо+0);
хо
є(а, b) . Розіб’ємо проміжок- (а, хо
)( хо
,b) . Беремо (а, хо
): хо
=
= supх=supf .
≤
,
х≤х0,
отже існує скінчена границя.
17. Перша чудова границя.
Т
еор1.
Довед
SтрикAOC<SсектораАОС<SтрикAOB; 1/2R2sinx<1/2R2x<1/2R2tgx => sinx<x<tgx
Поділимо на sinx: sinx/sinx<x/sinx<tgx/sinx
1<x/sinx<1/cosx
Заув: x/sinx i 1/cosx– парні ф-ї,нерівн правил для ІVчв
cosx<sinx/x<1
Заув:
- в силу неперервн косинуса
–лема
про 2-х міліц(х→0=>cosx→1)
Наслідки:
24. Друга чудова границя.
Теор:
Наслідки:
19. Еквівалентні функції.
Ф-ція f і g наз еквівалентними при х→х0 якщо f-g =о(f) або о(g).
Позн. f(х) ~ g(х), х→х0
f~ g, х→х0
Доведення:
f~ g
якщо
=1→
теорема про НМФ→
=1+α(х),
х→х0
→ f(х) =φ(х)g(х)=(1+ α(х)) g(х)= g(х) + α(х)g(х)--
g(х) + о(g).
Пари еквів ф-й: х→0
sinx~x 1-cosx~1/2x2 (1+x)α-1~αx
tgx~x ax-1~xlna
arcsin~x loga(1+x) ~x/lna
arctgx~x ln(1+x) ~x
Т: для того, щоб ф-я f була еквів g, х→х0 неох і дост щоб
f(х) = g(х) + о(g(х)), х→х0.
Т2:
Якщо ф-ція f~ f1,
g~ g1,
х→х0
та
та
,
то
Дов. О(х0), φ(х), ψ(х)
х є Х О(х0)
f(х) =φ(х)f1(х), φ(х) 1
g(x) = ψ(х)g1(x), ψ(х) 1
Тоді,
=
=
20. Поняття неперервності функції в точці. Одностороння непер-сть.
Озн.
Ф-ція
наз неперервн в т. х0
є
Х
↔
f(x0)
Озн1. Ф-ція наз неперервн зліва(справа) в т. х0 є Х ↔ f(x0), х є Х_(хо) (х є Х+(хо))
Теорема:
Ф-ція
неперервн в т. х0
є
Х
тоді і тільки тоді
х є Х_(хо) (х є Х+(хо)
Локальні властивості непер ф-цій:
1.
Якщо
неперервн в т. х0,
то
О(x0)
що
буде обмежена х
Х
О(x0)
2. Якщо неперервн в т. х0, f(x0)≠0→ О(хо) с>0 х Х О(x0)
>c, f(x0)>0 або <-c, f(x0)<0.
3. Якщо = const→ неперервн в т. х0 є Х
4.
Якщо
,
g(x) неперервн в т. х0
є
Х→
,
R
g(x),
,
g(x) ≠0 є не перерв в т хо.