Зміст

І. Вступ . Забруднення грунту…………………………………………………….2

II . Організація спостережень за рівнем забруднення грунту

1 . Загальні вимоги ………………………………………………………………...4

2 . Розміщення і кількість точок відбору проб грунту………………………...4

3 . Програма та терміни спостережень…………………………………………..6

4 . Інгредієнти……………………………………………………………………….6

5 . Організація аналізу проб……………………………………………………….7

ІІІ . Відбір проб грунту для визначення концентрацій домішок

1 . Режим і умови відбору проб……………………………………………………8

2 . Умови зберігання і підготовки проб………………………………………….9

IV . Лабораторний аналіз проб грунту для визначення рівня забруднення (методики визначення масової концентрації ) на :

1.Важкі метали…………………………………………………………………….10

2.Хлор органічні пестициди……………………………………………………...12

3.Кислотність………………………………………………………………………13

4.Нітрати……………………………………………………………………………13

5.Нафтопродукти………………………………………………………………….14

Список використаної літератури……………………………………………….16

І.Вступ. Забруднення грунту

Земля - ​​це основне національне багатство, яке за конституцією знаходиться під охороною держави. Стан землі на Україні не можна назвати позитивним. На початку 2003 року земельний фонд України складав 60,4 млн. гектарів,з яких 41800000 гектарів ( 69,3 %) становили сільськогосподарські угіддя. А з цих 41800000 гектарів на ріллю доводилося 32,5 млн гектарів , тобто 78 %.

За найважливішим критерієм - вмістом гумусу - земельний фонд України не може похвалитися чимось, тому що у всіх регіонах країни спостерігається тенденція до зниження наявності перегною в грунті.

Земельний кодекс України,прийнятий у 1992 і оновлений 25 жовтня 2001, оголосив підвищення рівня землекористування, тобто залишається примарна надія, що стан грунту з часом буде поліпшуватися , тому що за період з 1992 по 2002 року зменшилася частка державної власності - на 01.01.2002 року в державній власності залишилося лише 28,9 % сільгоспугідь , які, в більшості , використовуються для забезпечення наукової роботи , в навчальних цілях , а також для виведення нових сортів насіння , ведення племінного господарства , вирощування лікарських рослин, виробництва специфічних видів сільськогосподарської продукції.

Збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції відбувалося за інтенсивною моделі, із залученням у виробництво еродованих схилів та інших малопродуктивних земель. В результаті розорювання сільськогосподарських земель в країні досягла 82 % , в ​​деяких окремих областях 90-95 % і навіть до 99% в окремих районах (у розвинених європейських країнах цей показник не перевищує 30 - 32 %). Велика частка землі в інтенсивній обробці разом з укрупненням господарств і волею призвели до небувалим і з кожним роком прогресуючим процесам ерозії і деградації.

Площа такої ріллі за останні 35 ліг зросла майже в 1,5 рази і досягла 10,6 млн гектарів ( 32 % загальної її площі) і щороку виростає на 90-100 тис. гектарів. На Україні водною та вітровою ерозією уражаються більше 15 млн. гектарів сільськогосподарських земель ( 33,2 % їх загальної площі),деградувало 60 % чорноземів. Площа активних ярів (процеси лінійної ерозії) становить 157 тис. гектарів,а їх кількість досягає 600 тисяч на території близько 1 млн. гектарів.

Реформування земельних відносин, реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств , економічна криза, в значній мірі зруйнували систему заходів з охорони землі.

Основними причинами погіршення якості землі є недостатнє фінансування робіт щодо її поліпшення, несумлінне застосування меліоративних заходів і погане використання сільськогосподарських угідь. Неможливо запобігти забрудненню грунту і суміжних середовищ при використанні пестицидів-вони надходять в біосферу та їх циркуляція приводить їх далеко від місця внесення, де вони і знаходяться до повного розпаду . Концентрації багатьох пестицидів, особливо 1-3 класу небезпеки , при попаданні в харчові ланцюги можуть завдати серйозної шкоди людині , а фільтри або очисні споруди на шляху пестицидів не поставиш.

Значне забруднення грунтів шкідливими речовинами (відходами виробництва) чинить негативний вплив на біологічні умови існування людини . Забруднювачами виступають як сільськогосподарські підприємства , так промисловість , енергетика,транспорт і комунальне господарство. Під дією забрудненої атмосфери відбувається зміна грунту,отруєння і загибель рослинності , тварин і птахів. Забруднення грунту але трофічної ланцюжку позначається на здоров'ї людини.

Основними джерелами забруднення грунту токсикантами промислового походження є потужні теплові електростанції , автотранспорт , підприємства чорної і кольорової металургії , комунально -побутове господарство. Ступінь забруднення грунту залежить від кількості викидів і надходження з опадами шкідливих речовин , перенесення з грунтовою водою , від хімічного складу надходжень і від кліматичних умов, що визначають перенесення,розсіювання і перетворення викидаючих речовин.

У викидах і надходженнях з опадами шкідливих речовин підприємств різних галузей промисловості , комунального господарства і транспорту міститься велика кількість різних шкідливих домішок.

Навіть при постійних параметрах викидів рівень забруднення суттєво залежить від кліматичних умов : напрями , умов переносу і розповсюдження домішок в атмосфері,інтенсивності сонячної радіації , що визначає фотохімічні перетворення домішок і виникнення вторинних продуктів забруднення навколишнього середовища , кількості та тривалості атмосферних опадів , що призводять до вимивання домішок з грунту і переходу її в суміжні середовища.

На розсіювання домішок в умовах міста суттєво впливають планування вулиць,їх ширина, напрямок, висота будівель,розмір зелених масивів і розташування водних об'єктів , що утворюють як би різні форми наземних перешкод повітряному потоку і призводять до виникнення особливих метеорологічних умов у місті .

Урбанізація призвела до того, що великі ділянки закриваються покриттями , які не дають можливості волозі вільно випаровуватися з поверхні і різко змінюють режим на цій ділянці.

Стічні води проходять і через грунт , змішуються з грунтової водою і забруднення таким чином потрапляє в грунт за десятки кілометрів від місця забруднення.

II . Організація спостережень за рівнем забруднення грунту :

1.Загальні вимоги.

Спостереження за рівнем забруднення грунту здійснюють на місцях - у містах (для урбанізованих територій) і на полях (для сільгоспугідь) . Відбірники на автотранспорті або пішки по вибраному маршруту переміщуються у відповідності з обраними пробними ділянками та проводять відбір проб грунту в терміни,намічені програмою.

Обов'язково враховуються метеорологічні умови в день відбору , які заносяться в супровідний талон на місці відбору. За день можливі відбори від шести ( для сільгоспугідь ) до тридцяти (міські ) проб грунту

2.Розміщення і кількість проб грунту.

Репрезентативність спостережень за станом забруднення грунту на полях або в місті залежить від розміщення та кількості проб грунту на дослідній території. При виборі місця для відбору проби на забруднення пестицидами і нітратами враховують характерний для даного господарства вид пестицидів , наявність або відсутність внесення нітратів , або для токсикантів промислового походження - характерне для даної місцевості підприємство міста,викиди якого можуть вказувати на наявність окремих токсикантів промислового походження.

Вибору пробних ділянок на токсиканти промислового походження передує ознайомлення з планом міста , щоб врахувати взаємне розміщення великих джерел викидів і житлових районів.

При контролі забруднення грунту промисловими підприємствами пробні ділянки вибирають вздовж векторів рози вітрів , що пов'язано з напрямком витягнутих плям - ореолів випаданні токсикантів промислового походження .

При неоднорідному рельєфі пробні ділянки розміщають щодо елементів рельєфу, обов'язково враховуючи забудову для урбанізованих територій , так як висотні будівлі можуть діяти , як гори , відсікаючи повітряні потоки і міняючи їх напрямок. Враховується також розташування щодо селітебної зони в містах, тому що санітарні зони для підприємств постійно порушуються і токсиканти промислового походження отримують можливість потрапляти в зону селітебної забудови і впливати на здоров'я людей.

Через це наноситься шкода здоров'ю людей, не пов'язаних безпосередньо з даним виробництвом. У першу чергу, пробна ділянка повинна знаходиться в зоні максимальних концентрацій домішок , пов'язаних з викидами розглянутого джерела. Потім намічаються ділянки , відносно меншого забруднення і фонові ділянки, що дають можливість отримати значення фонових концентрацій для обраного інгредієнта в конкретному місті чи місцевості (парки,зони відпочинку).

Враховується також , що відбір проб грунту в межах від 0 до 18 м від проїжджої частини показує забруднення викидами автотранспорту (тобто треба відсікти магістралі інтенсивного руху транспорту , які дають окрему картину забруднень , не пов'язану з конкретними викидами або стічними водами підприємств) . Відбір у дворах дає показники, пов'язані з побутовими та іншими джерелами забруднень. При моніторингу враховується забруднення грунту, отримане при попередніх обстеженнях даної місцевості.

Число пробних ділянок визначається залежно від кількості підприємств- забруднювачів та магістралей інтенсивного руху транспорту в місті , площі населеного пункту , рельєфу місцевості , розташування місць відпочинку та розміру сільбищної зони по відношенню до промзон . Кількість пробних ділянок може бути збільшено в умовах складного рельєфу місцевості, за наявності великої кількості джерел забруднення а також за наявності на даній території об'єктів, для яких забруднення грунту можна вважати неприпустимим - дуже легко втратити заповідну територію, розташувавши поруч шкідливе виробництво і тим самим втратити, наприклад, у Києві , ботанічний сад імені академіка Фоміна.

Кількість пробних ділянок для відбору на залишкові кількості пестицидів залежить від рельєфу місцевості і одноманітності обраних ділянок. При неоднорідному рельєфі одна проба може характеризувати, як і гектар, так і 5 гектарів , а при однорідному і 10, і 30 гектарів , якщо збігаються тип грунту, вид і кількість пестицидного навантаження, кислотність грунту і вміст у ній гумусу. На 6-10 проб сільгоспугідь необхідно відбирати одну - дві фонові проби. Фонові проби відбирають на площах , де не роблять обробку землі та не вносять пестициди , а умови схожі з основними ділянками за характеристиками.