Лекція

Тема: “Становлення форм минулого часу дієслова”

План

1. Вступ

2. Прості форми минулого часу:

а) аорист;

б) імперфект.

3. Складені форми минулого часу:

а) перфект;

б) плюсквамперфект.

4. Руйнування форм минулого часу давньоруської мови.

Література

1. Бунина И.К. Система времен старославянского глагола.- М.: Просвещение, 1959.- 102 с.

2. Иванова Т.А. Старославянский язык.- М.: Просвещение, 1977.- 321 с.

3. Лєута О.І. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 2001.- 255 с.

4. Майборода A.B. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 1975.- 289 с.

5. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 1983,- 521 с.

1. Вступ

У давньоруській мові значення минулої дії виражалося чотирма формами дієслова, успадкованими із спільнослов’янської мови. Дві форми були простими - аорист і імперфект, і дві - складними - перфект і плюсквамперфект.

Значеннєвий та структурний поділ форм минулого часу є аналогічним до поділу форм майбутнього часу: за значенням вони поділяються на абсолютні (аорист) та відносні (імперфект, перфект, плюсквамперфект); за будовою - на прості (аорист, імперфект) та складені (перфект, плюсквамперфект).

2. Прості форми минулого часу: а)аорист

Аорист - це проста форма минулого часу, яка виражала єдину, не розчленовану моментальну або тривалу дію, цілком віднесену в минуле. У процесі розвитку категорій виду і часу змінювалися й уточнювалися граматичні значення аориста.

Давньоруська мова успадкувала від спільнослов’янської мови два види аориста: простий і сигматичний, тобто ускладнений суфіксом -с-.

Простий (безсуфіксний) аорист у мові східних слов’ян вийшов з ужитку ще до появи перших писаних пам’яток і пам’ятками давньоруської мови майже не засвідчується.

Сигматичний аорист був найбільш вживаною часовою формою для позначення подій, які мали місце в минулому. Він часто зустрічається в описових жанрах, у літописах, у грамотах і, звичайно, у творах перекладних.

У давньоруській мові аорист сигматичний утворювався додаванням суфікса - х - до основи інфінітива безпосередньо, якщо основа закінчувалася на голосний (зндх'Ьт Х^ВАЛИХ^ГЬ)’ якщо ж основа інфінітива закінчувалася на приголосний, між нею і суфіксом вставлявся голосний о (нєсохт^идохт»). Основа на приголосний для утворення аориста береться в тому вигляді, в якому вона була в праслов’янській мові ще до фонетичних змін.

Суфікс -х-, який ще на спільнослов’янському ґрунті у певних позиціях виник із с, виступає в 1-й особі всіх чисел. В інших особових формах йому відповідають фонетичні варіанти -с- і —ш-.

Сигматичний аорист у давньоруській мові мав такі форми:

Однина

ХВАЛИХТ* ВЬІХ"Ь

зиа

ХВАЛИ

БЫ

ЗНЛ

ХВАЛИ

1 -ша ос. Еєдохт» знахт»

2. га ос. Еєдє зиа

3. тя ос. Веде зна

Множина

1. шаос. Еедохомъ зиахолгь х^кдлиХ^омть быхомт>

2. га ос. Еєдостє знастє х^{вллисте} бьістє

3. Тя ос. Еедошл знаша Хвллишл быста

Двоїна

1. шаос. ВедоховНк зиахов^ х^кллиХ^0ВТЬ быхов'Ь

2. га ос. Еедостд знаста х^{вллистл} быста

3. Тя ос. Еедостд знаста хвллиста быста

У з-й ос. одн. Виступають паралельні форми в нетематичних та деяких інших дієсловах: да і длстт*, бьі та бкістт..

Імперфект - проста форма минулого часу, що виражала дію в минулому, тривалу і необмежену в часі, а також дію повторювану.

Ще в спільнослов’янській мові імперфект утворювався від основи інфінітива за допомогою суфіксів -"Ьах, ~^аХ^{: писа + А}Х^{Ъ =} писаахъ, вьрл + дх"ь = БьрдАХ¹*- Якщо основа закінчувалася задньоязиковим приголосним, то перед суфіксом - "Ьах приголосний змінювався на шиплячий (І палаталізація): пєчаахт*.

Відбувалося пом’якшення приголосних в основах інфінітива 4 класу: носити - иошаахъ, х^А¹¹™ ^_ х^0ЖААХ^ъ- Тут тематичний и основи інфінітива перед наступним голосним "к суфікса скоротився до }, який завжди пом’якшував попередні приголосні.

У творенні імперфекта від дієслова выти бере участь неповна інфінітивна основа: бНЬдх.

У деяких формах імперфекта основа збігалася з основою теперішнього часу, а не інфінітива: жити - жив^ахъ.

Між голосними основи і суфікса і в самому суфіксі відбувалися процеси асиміляції і стягнення.

У давньоруській мові, очевидно, вживалися вже лише стягнені форми. У пам’ятках ХІ-ХИ ст. стягнені форми імперфекта переважають.

Імперфект у давньоруській мові мав такі форми:

Однина

1 -ша ос. Писах^ можахт*

2. га ос. Писашє можашє

3. тя ос. Писдше МОЖАШЄ

Множина

ПИСАХОМЪ

ПИСАСТЄ

писаху

1. ша ос.

2. га ос.

3. тя ос.

Л\0ЖАХ0Л\'К

М0ЖАСТЄ

МОЖАХУ

ПиСАХОВ^

ІІИСАСТА

ПИСАСТА

Двоїна

1. ша ос.

2. га ос.

3. тя ос.

МОЖАХОВ'Ь

МОЖАСТА

МОЖАСТА