Лекція
Тема: “Становлення форм минулого часу дієслова”
План
Вступ
Прості форми минулого часу:
а) аорист;
б) імперфект.
Складені форми минулого часу:
а) перфект;
б) плюсквамперфект.
Руйнування форм минулого часу давньоруської мови.
Література
Бунина И.К. Система времен старославянского глагола.- М.: Просвещение, 1959.- 102 с.
Иванова Т.А. Старославянский язык.- М.: Просвещение, 1977.- 321 с.
Лєута О.І. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 2001.- 255 с.
Майборода A.B. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 1975.- 289 с.
Станівський М.Ф. Старослов’янська мова.- K.: Вища шк., 1983,- 521 с.
1. Вступ
У давньоруській мові значення минулої дії виражалося чотирма формами дієслова, успадкованими із спільнослов’янської мови. Дві форми були простими - аорист і імперфект, і дві - складними - перфект і плюсквамперфект.
Значеннєвий та структурний поділ форм минулого часу є аналогічним до поділу форм майбутнього часу: за значенням вони поділяються на абсолютні (аорист) та відносні (імперфект, перфект, плюсквамперфект); за будовою - на прості (аорист, імперфект) та складені (перфект, плюсквамперфект).
Прості форми минулого часу: а)аорист
Аорист - це проста форма минулого часу, яка виражала єдину, не розчленовану моментальну або тривалу дію, цілком віднесену в минуле. У процесі розвитку категорій виду і часу змінювалися й уточнювалися граматичні значення аориста.
Давньоруська мова успадкувала від спільнослов’янської мови два види аориста: простий і сигматичний, тобто ускладнений суфіксом -с-.
Простий (безсуфіксний) аорист у мові східних слов’ян вийшов з ужитку ще до появи перших писаних пам’яток і пам’ятками давньоруської мови майже не засвідчується.
Сигматичний аорист був найбільш вживаною часовою формою для позначення подій, які мали місце в минулому. Він часто зустрічається в описових жанрах, у літописах, у грамотах і, звичайно, у творах перекладних.
У давньоруській мові аорист сигматичний утворювався додаванням суфікса - х - до основи інфінітива безпосередньо, якщо основа закінчувалася на голосний (зндх'Ьт ХВАЛИХГЬ)’ якщо ж основа інфінітива закінчувалася на приголосний, між нею і суфіксом вставлявся голосний о (нєсохт^идохт»). Основа на приголосний для утворення аориста береться в тому вигляді, в якому вона була в праслов’янській мові ще до фонетичних змін.
Суфікс -х-, який ще на спільнослов’янському ґрунті у певних позиціях виник із с, виступає в 1-й особі всіх чисел. В інших особових формах йому відповідають фонетичні варіанти -с- і —ш-.
Сигматичний аорист у давньоруській мові мав такі форми:
Однина
ХВАЛИХТ* ВЬІХ"Ь
зиа
ХВАЛИ
БЫ
ЗНЛ
ХВАЛИ
1 -ша ос. Еєдохт» знахт»
га ос. Еєдє зиа
тя ос. Веде зна
Множина
шаос. Еедохомъ зиахолгь хкдлиХомть быхомт>
га ос. Еєдостє знастє хвллисте бьістє
Тя ос. Еедошл знаша Хвллишл быста
Двоїна
шаос. ВедоховНк зиахов^ хкллиХ0ВТЬ быхов'Ь
га ос. Еедостд знаста хвллистл быста
Тя ос. Еедостд знаста хвллиста быста
У з-й ос. одн. Виступають паралельні форми в нетематичних та деяких інших дієсловах: да і длстт*, бьі та бкістт..
Імперфект - проста форма минулого часу, що виражала дію в минулому, тривалу і необмежену в часі, а також дію повторювану.
Ще в спільнослов’янській мові імперфект утворювався від основи інфінітива за допомогою суфіксів -"Ьах, ~аХ: писа + АХЪ = писаахъ, вьрл + дх"ь = БьрдАХ1*- Якщо основа закінчувалася задньоязиковим приголосним, то перед суфіксом - "Ьах приголосний змінювався на шиплячий (І палаталізація): пєчаахт*.
Відбувалося пом’якшення приголосних в основах інфінітива 4 класу: носити - иошаахъ, х^А11™ _ х0ЖААХъ- Тут тематичний и основи інфінітива перед наступним голосним "к суфікса скоротився до }, який завжди пом’якшував попередні приголосні.
У творенні імперфекта від дієслова выти бере участь неповна інфінітивна основа: бНЬдх.
У деяких формах імперфекта основа збігалася з основою теперішнього часу, а не інфінітива: жити - жив^ахъ.
Між голосними основи і суфікса і в самому суфіксі відбувалися процеси асиміляції і стягнення.
У давньоруській мові, очевидно, вживалися вже лише стягнені форми. У пам’ятках ХІ-ХИ ст. стягнені форми імперфекта переважають.
Імперфект у давньоруській мові мав такі форми:
Однина
1 -ша ос. Писах^ можахт*
га ос. Писашє можашє
тя ос. Писдше МОЖАШЄ
Множина
ПИСАХОМЪ
ПИСАСТЄ
писаху
ша ос.
га ос.
тя ос.
Л\0ЖАХ0Л\'К
М0ЖАСТЄ
МОЖАХУ
ПиСАХОВ^
ІІИСАСТА
ПИСАСТА
Двоїна
ша ос.
га ос.
тя ос.
МОЖАХОВ'Ь
МОЖАСТА
МОЖАСТА