3. Темперамент ребенка в процессе обучения.
Взрослые должны учитывать, что именно темперамент и характер очень часто играют важную роль в том, как будут налаживаться отношения ребенка с окружающими, особенно в школе.
Некоторые дети медленно усваивают объясняемый материал, другие слишком живы и непоседливы, третьи не могут долго концентрировать свое внимание на какой-то одной задаче, отвлекаются на посторонние вещи. Это вовсе не означает, что они не могут усвоить материал; просто-напросто их «стиль» не соответствует жестким рамкам традиционной школьной системы. Поэтому такие дети быстро «оттесняются в сторону», и к ним начинают относиться как к неспособным.
Дж. Каган – изучал роль биологических факторов в развитии ребенка и их индивидуальные различия. Более поздние исследования касались качеств характера, соотносимых с поведенческими реакциями на незнакомое) в своих исследованиях выделяет два типа детей: вдумчивых и импульсивных. Вдумчивые дети углубляются в задачу, даже если она трудна, и посвящают ее решению столько времени, сколько необходимо. Однако, по-видимому, основная их цель – избежать неудачи. Их социальная активность часто бывает незначительной, они мало участвуют в жизни класса и особенно боятся попасть в незнакомые им социальные ситуации. Импульсивные дети не боятся рисковать, хорошо входят в коллектив, стремятся к быстрому успеху. Часто они довольствуются кратковременными успехами и достижениями. Получив вопрос, дают первый ответ, который приходит им в голову. Иногда это вызывает трудности при обучении, особенно в области чтения. Многие импульсивные дети то и дело пропускают строчки в книге или подставляют одно слово на место другого. Точно так же они ведут себя и при решении задач, часто выдавая неоднозначные ответы. Это не означает, что успеваемость у импульсивных детей должна быть ниже, чем у вдумчивых.
Каган отмечает, что более низкий показатель IQ у импульсивных детей обусловлен не тем, что они в принципе менее способны, а часто связан с тем, что они отвечают на вопросы тестов с присущей им торопливостью. В отношении творческих способностей дело обстоит сложнее. У вдумчивых детей больше шансов стать творческими личностями, однако импульсивные дети имеют также немало шансов развить оригинальное мышление, поскольку они зачастую принимают неоднозначные решения.
Державний вищий навчальний заклад
«Запорізький національний університет»
Міністерства освіти, культури, молоді та спорту України
Індивідуальна робота
з психології
на тему: «Здібності»
Виконала
студентка І курсу
історичного факультету
Групи: 2321-2
Гарачук Я.П.
Перевірила
доцент Клопота Є.А.
Запоріжжя 2012
Поняття і структура здібностей.
Відомо, що за всіх рівних умов (рівня знань, навичок, витрат часу) різні люди досягають неоднакових результатів. Якість і засоби виконання будь-якої діяльності, її успішність і рівень досягнень залежать від здібностей особистості. Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають умовам успішного виконання тієї чи іншої діяльності, а саме - набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці.
Кожна здібність має свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.
Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний та творчий. Людина, яка знаходиться на репродуктивному рівні розвитку здібностей, виявляє високі уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю і здійснювати її відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.
Найвищий рівень розвитку і прояву здібностей позначають поняттями талант і геній. Талановиті і геніальні люди досягають в теорії і практиці нових результатів, які мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями талант і геній існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.
Крім рівнів в психології розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань і виконанні різних видів діяльності. Під спеціальними здібностями розуміють психологічні особливості індивіда, які дають можливість успішно виконувати певні види діяльності (музика, математика, лінгвістика тощо).
До спеціальних здібностей належить віднести й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші.
Згідно з іншим підходом, в структурі здібностей виділяють потенційні і актуальні можливості розвитку. Потенційні здібності - це можливості розвитку індивіда, які виявляються кожного разу, коли перед ним постає необхідність розв'язання нових завдань. Проте, розвиток індивіда залежить не тільки від його психологічних якостей, але й від тих соціальних умов, у яких ці якості можуть або не можуть бути реалізовані. У такому випадку говорять про актуальні здібності. Справа у тому, що далеко не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об'єктивних умов і можливостей. Отже, можна зробити висновок, що актуальні здібності складають тільки частину потенційних.