1. Стеркобілін.

2. Прямий білірубін.

3. Непрямий білірубін.

4. Уробілін.

5. Дипіррольні сполуки.

35. Збільшення якого органу, окрім печінки, спостерігається при цирозі печінки:

1. Серця.

2. Нирок.

3. Підшлункової залози.

4. Шлунка.

5. Селезінки.

Тема 9

1. Від чого залежить відносна щільність сечі:

4. Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться

2. Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:

3. Глюкоза.

3. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:

2. Стандартизований водний режим.

4. Виразна уробіліногенурія притаманна:

2. Гемолітичній жовтяниці.

5. Виразна білірубінурія характерна для:

1. Обтураційної жовтяниці.

6. Сечові циліндри – це:

2. Білкові зліпки ниркових канальців.

7. Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:

1. 1–1,2 л

8. Де утворюється первинна сеча:

1. У клубочках.

9. У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:

5. У канальцях та петлі Генле.

10. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:

2. 50–60 мм рт.ст.

11. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:

1. Фільтрація та реабсорбція.

2.@ Фільтрація.?

3. Секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Секреція та реабсорбція.

12. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:

3. Реабсорбція та секреція.

13. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:

1. 1,0 мл/хв.

14. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?

4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.

15. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?

4. З’являються вранці на обличчі.

16. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?

1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.

17. Що є найбільш характерним для гіпертнезивної форми хронічного нефриту?

4. Високий АТ та набряки.

18. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?

3. Гострий цистит.

4. Паранефрит.

19. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?

1. Гострий нефрит.

20. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:

1. До 3,5 г/л

21. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:

2. Нефротичний.

22. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:

3. Протеїнурія та гематурія.

23. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:

5. Гострого пієлонефриту.

24. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:

5. Ритм перепілки.

25. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:

1. Гематурія та циліндрурія.

2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.

3@. Гематурія та бактеріурія.?

4. Циліндрурія та бактеріурія.

5. Гематурія, циліндр

Тема 10

1. Яке у нормі лейко-еритроїдне співвідношення у кістковому мозку:

1. 2 : 1.

2. 1 : 2.

3. 3 : 1.

4. 4 : 1

5. 5 : 1.

2. З якої клітини утворюються всі формені елементи крові:

1. Мієлобласта.

2. Гемоцитобласта.

3. *Колоніє утворюючої клітини.

4. Стовбурової клітини.

5. Мегакаріобласта.

3. Якими клітинами синтезується гемоглобін:

1. Мегалобластами, мегалоцитами.

2. *Еритробластами, нормобластами.

3. Сидеробластами.

4. Мієлобластами, мієлоцитами.

5. Опасистими клітинами.

4. Доля якої речовини найбільша в осмотичному тиску крові:

1. Калію.

2. Кальцію.

3. *Натрію.

4. Білків.

5. Магнію.

5. Чим обумовлений онкотичний тиск крові:

1. Кількістю розчинних іонів солей.

2. *Білками.

3. Еритроцитами.

4. Вмістом глюкози.

5. Об’ємом циркулюючої крові.

6. На які фізіологічні процеси впливає онкотичний тиск крові:

1. На кровотворення.

2. На процеси згортання крові.

3. На формування артеріального тиску.

4. На формування в’язкості крові.

5. *На фільтрацію рідини крізь судинну стінку.

7. Який середній рівень онкотичного тиску крові:

1. 100 мм рт.ст.

2. 60 мм рт.ст.

3. 40 мм рт.ст.

4. *30 мм рт.ст.

5. 10 мм рт.ст.

8. Мегалобластоз характерний для:

1. Нормальної картини крові.

2. *В₁₂-фолієводефіцитної анемії.

3. Гемолітичної анемії.

4. Апластичної анемії.

5. Залізодефіцитної анемії.

9. Який білірубін може виходити у сечу:

1. *Прямий. (не звязаний з білком)

2. Непрямий.

3. Мезобілірубін.

4. Мезобілірубіноген.

5. Протобілірубін.

10. Який з факторів, що впливають на рівень ШОЕ, є визначальним:

1. *Кількість еритроцитів.

2. Температура тіла.

3. Співвідношення білкових фракцій у плазмі крові.

4. Кількість лейкоцитів.

5. Рівень холестерину.

11. Від чого залежить осмотичний тиск крові:

1. Від дисперсності молекул білка.

2.* Від кількості розчинних іонів.

3. Від молекулярної маси білків.

4. Від в’язкості крові.

5. Від температури тіла.

12. Добова потреба в залізі для синтезу еритроцитів складає:

1. 5–10 мг.

2. *10–20 г.

3. 30–40 г.

4. 50–80 мг.

5. 20–25 мг.

13. Основне джерело заліза для синтезу гема еритроцитів:

1. Залізо харчових продуктів.

2. Білірубін крові.

3. Міоглобін м’язів.

4. Гемоглобін зруйнованих еритроцитів.

5.* Гемосидерин та ферритин.

14. Тільця Жоллі та кільця Кебота – це:

1. Токсична зернистість нейтрофілів.

2. *Залишки ядер еритроцитів.

3. Включення гемосидерину в еритроцит.

4. Базофільна зернистість еритроцитів.

5. Включення ферритину в еритроцит.

15. Колірний показник 1,8 є характерним для:

1. Нормальної картини крові.

2. Апластичної анемії.

3. Лейкозу.

4. *Мегалобластної анемії.

5. Залізодефіцитної анемії.

16. Провідну роль у патогенезі В₁₂-фолієводефіцитної анемії відіграє:

1. Руйнування еритроцитів.

2. Токсичне пригнічення кісткового мозку.

3. *Атрофія епітелію шлунка та зниження секреції гастромукопротеїну.

4. Екзогенна недостатність фолієвої кислоти.

5. Екзогенна недостатність вітаміну В₁₂.

17. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. Синдромом ураження серцево-судинної системи.

2. Синдромом загальної інтоксикації.

3. *Специфічним анемічним синдромом.

4. Ураженням периферичних артерій.

5. Токсичним ураженням печінки.

18. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. *Синдромом ураження органів шлунково-кишкового тракту.

2. Синдромом ураження серцево-судинної системи.

3. Токсичним ураженням печінки.

4. Синдромом загальної інтоксикації.

5. Синдромом накопичення рідини у плевральній порожнині.

19. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:

1. Синдромом загальної інтоксикації.

2. *Синдромом ураження задньо-бокових стовпів спинного мозку.

3. Токсичним ураженням печінки.

4. Ураженням периферичних артерій.

5. Ураженням серцево-судинної системи.

20. Обличчя хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:

1. Бліде, дифузно набрякле.

2. *Обличчя «воскової ляльки».

3. Ціанотичне, одутле.

4. Бліде, схудле, з тінями під очима.

5. Бліде, одутле, з набряками над та під очима.

21. Язик хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:

1. «Географічний».

2. *Малиновий, «лакований».

3. Вкритий білім нашаруванням.

4. Вкритий жовтувато-брунатним нашаруванням.

5. Набряклий, з відбитками зубів на краях.

22. Сидеропенічний синдром пов’язаний з:

1. Гіпоксією тканин при анемії.

2. Порушенням циркуляції крові.

3. *Зниженням тканинного вмісту заліза.

4. Підвищенням тканинного вмісту гемосидерину.

5. Гіпербілірубінемією.

23. Вкажіть ознаки сидеропенічного синдрому:

1. Тахікардія, відчуття серцебиття.

2. *М’язова кволість, зміни шкіри та нігтів.

3. Головний біль.

3. Зниження ШОЕ.

5. Ниркова недостатність, зменшення діурезу.

24. Вміст якого білірубіну підвищується в крові при гемолітичній анемії:

1. Прямого.

2. *Непрямого.

3. Кон’югованого.

4. Мезобілірубіну.

5. протобілірубіну.

25. Відкладення гемосидерину в органах і тканинах характерні для:

1. Залізодефіцитної анемії.

2. В₁₂-фолієводефіцитної анемії.

3. Апластичної анемії.

4. Постгеморагічної анемії.

5. *Гемолітичної анемії.