3. Напад стенокардії.

4. Апендицит.

5. Холецистит.

22. Шум тертя плеври, на відміну від крепітації:

1. Зникає після кашлю.

2. Вислуховується тільки на висоті вдиху.

3. Посилюється при розмові.

4. Чутний в обидві фази дихання.

*5. Не посилюється при натисканні фонендоскопом.

23. Де вислуховується нормальне бронхіальне дихання:

1. Над всією поверхнею легень.

*2. Паравертебрально до рівня ІІІ-IV грудних хребців.

3. Над верхівками легень.

4. В нижній відділах правої легені.

5. Над півмісяцевим простором Траубе.

24. Який із відомих вам феноменів може непрямо свідчити про наявність ущільнення легеневої тканини:

1. Сухі свистячі хрипи.

2. Сухі дзизчячі хрипи.

3. Дрібнопухирцеві вологі незвучні хрипи.

*4. Дрібнопухирцеві вологі звучні хрипи.

5. Жорстке везикулярне дихання.

25. Основною метою порівняльної перкусії легень є:

1.Порівняння перкуторного тону над передньою та задньою поверхнею легені.

*2. Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.

3. Порівняння перкуторного тону над верхньою та нижньою долями легені.

4. Порівняння перкуторного тону над різними топографічними ділянками однієї половини грудної клітки.

5. Визначення нижньої межі легень.

Тема 7

1. Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка:

1.@ рН менше 1.5

2. рН більше 2.0

3. рН більше 2.5

4. рН більше 3.0

5. рН близько 4.0

2. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу шлунка: НЕ КОРЕКТНО ПОСТАВЛЕНЕ ПИТАННЯ, ТОМУ ЩО

1. Через 10-15 хвил.(ПРИ ВИПАЗКАХ СУБКАРДІАЛЬНОГО ВІДДІЛУ)

2. Через 30-50 хвил.(ТІЛО ШЛУНКА)

3. Через 1 - 2 години.

4. Через 2 - 3 години.(ПІЛЬОРУС)

5. Через 3 - 4 години.

І ЩО ВИБИРАТЬ?

3. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:

1. Через 30-45 хвил.

2. Через 45-60 хвил.

3.@ Через 1,5–2 години.

4. Через 4–5 годин.

5. Через 15-20 хвил.

4. Про яку спрямованість шлункової секреції свідчить наявність молочної кислоти у шлунковому вмісті:

1. Про нормацидітас.

2. Про гіперацидітас.

3. Про гетероацидітас.

4. Про анацидітас.

5. @ Про гіпоацидітас.

5. Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен:

1. Про гострий панкреатит.

2. @Про пілоростеноз.

3. Про малігнізацію виразки.

4. Про хронічний холецистит.

5. Про виразкову кровотечу.

6. Яке обстеження слід провести перед фракційним дослідженням жлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу:

1. Ультразвукове .

2. Загальний аналіз крові.

3.@ Дослідження випорожнень на приховану кров.

4. Гастроскопію.

5. Рентгеноскопію.

7. Який симптом є характерним для хронічного гастриту в стану загострення:

1. Щьоткіна–Блюмберга.

2. Мейо-Робсона.

3. @Менделя

4. Кера.

5. Губергриця–Скульського.

8. Який стан кислотності шлункового вмісту частіше спостерігається у хворого на:

1.@ Підвищена.

2. Знижена.

3. Не змінена.

4. Відсутня.

5. Підвищена увечері, знижена вранці.

9. Які основні процеси, поряд із запаленням) відбуваються у слизовій шлунка при аутоімунному гастриті:

1. Гіпертрофія парієтальних клітин.

2. Гіперплазія залозистих клітин.

3. @Дифузна атрофія слизової.

4. Метаплазія.

5. Гіпертрофія основних та обкладових клітин.

10. З яким мікроорганізмом пов’язують виникнення гіперсекреторного гастриту:

1. Стафілококками.

2. Стрептококками.

3. Хламідією.

4.@ Хелікобактером.

5. Акінетобактером.

11. Яке рН навколишнього середовища необхідно для розмноження та колонізації H.pylorі:

1. Лужне.

2. Нейтральне.

3. @Слабко–кисле.

4. Кисле.

5. Живе при будь-якому рН середовища.

12. Дослідження шлункового вмісту дає інформацію про наступне:

1. Секрецію гастромукопротеїну.

2. Секрецію ліпази.

3.@Секреторну, кислотопродукуючу, частково моторну функцію шлунка.

4. Муциноутворення.

5. Секреторну функцію шлунка.

13. Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori?

1. Інтрагастральна рH-метрія

2. Загальний аналіз крові

3. Визначення уропепсиногену

4.@ ¹³С-дихальний тест

5. Фракційне дослідження шлункового соку.

14. Терміном «подвійний біль» при виразковій хворобі позначають біль, який

1. Локалізований в епігастрії, виникає натще, вночі

2. Локалізований в епігастрії та у лівому підребер’ї

3. @Локалізований в епігастрії та у правому підребер’ї

4. Пов’язаний з прийомом їжі, порою року

5. Пов’язаний з прийомом їжі, її характером

15. У юнака було короткочасна непритомність, турбує слабкість, запаморочення. При дослідженні калу на приховану кров – реакція позитивна. З яким із наведених нижче станів може бути пов’язана така клініка:

1. Хронічний аутоімунний гастрит.

2. Хронічний хелікобактерний гастрит.

3.@ Виразкова хвороба шлунка, кровотеча.

4. Коліт, кровотеча.

5. Хронічний панкреатит.

Тема 8

1. Як розташовані гепатоцити в печінкових часточках:

1. Концентрично навколо вени.

2. У центрі часточки.

3. По зовнішньому краю часточки.

4. По внутрішньому краю часточки.

5. Радіарно від центру часточки до периферії.

2. Вкажіть кількість крупних венозних судин, які несуть кров до ворітної вени:

1. Два.

1. Три.

2. Чотири.

3. П’ять.

4. Шість.?

3. Який відсоток крові, що поступає до печінки, складає венозна та артеріальна кров:

1. Відповідно 20 та 80.

2. Відповідно 30 та 70.

3. Відповідно 50 та 50.

4. Відповідно 70 та 30.?

5. Відповідно 80 та 20.

4. З яких основних компонентів складається жовч:

1. Вода, жовчні кислоти, жовчні пігменти.

2. Вода, жовчні пігменти, ферменти, жовчні кислоти, холестерин.

3. Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин, ліпаза.

4. Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин, ферменти, неорганічні солі.

5. Вода, жовчні пігменти, жовчні кислоти, неорганічні солі.

5. Який основний патологічний процес відбувається при цирозі печінки:

1. Заміщення часточок псевдочасточками.

2. Обтурація жовчних протоків.

3. Застій крові у внутрішньочасточкових печінковий венах.

4. Застій лімфи у печінкових часточках.

5. Запалення печінкових часточок.

6. Яка кількість жовчі утворюється за добу у здоровому організмі:

1. до 500 мл.

2. 500–1500 мл.

3. 1500–2000 мл.

4. 2500–3000 мл.

5. Більше 3000 мл.

7. Що є стінкою первинного жовчного канальця:

1. Синусоїдальний полюс гепатоцита.

2. Купферовські клітини.

3. Фібробластичні клітини.

4. Біліарний полюс гепатоцита.

5. Базальна мембрана.

8. Який нормальний тиск у ворітній вені:

1. 0–4 мм рт.ст.

2. 5–10 мм рт.ст.

3. 11–15 мм рт.ст.

4. 16–20 мм рт.ст.

5. -2 – 0 мм рт.ст.

9. Нормальна рН жовчі складає:

1. 7,3–8,0

2. 5,0–6,0

3. 8,2–9,0

4. 2,5–3,5

5. 4,3–5,0

10. Нормальна ємність жовчного міхура складає:

1. 20–30 мл.

2. 40–60 мл.?

3. 70–80 мл.

4. 80–100 мл.

5. 10–20 мл.

11. Товщина стінки жовчного міхура складає в нормі:

1. 0,8–1,0 мм.

2. 1,2–1,5 мм.

3. 1,5–1,9 мм.

4. 2–3 мм.

5. 4,5-5 мм.

12. Тривалість “часу закриття сфінктера Одді” в нормі при дуоденальному зондуванні:

1. 1–2,5 хв.

2. 3–6 хв.

3. 7–9 хв.

4. 9–11 хв.

5. 12–15 хв.

13. Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпотонію:

1. 1–2 хв.

2. 3–6 хв.

3. 7–9 хв.

4. 9–11 хв.

5. 12–15 хв.

14. Який час закриття сфінктеру Одді вказує на його гіпертонію:

1. 1–2 хв.

2. 2–3 хв.

3. 3–4 хв.

4. 4–6 хв.

5. 9–11 хв.

15. Який компонент відсутній у сечі при механічній жовтяниці:

1. Кон’югований білірубін.?

2. Уробілін.

3. Сечова кислота.

4. Хлор.

5. Лейкоцити.

15. Тривалість виділення міхурової жовчі (порція В) при дуоденальному зондуванні в нормі:

1. 5–10 хв.

2. 10–15 хв.

3. 20–25 хв.?

4. 30–40 хв.

5. 40–50 хв.

16. Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіперкінезію жовчного міхура:

1. 10–15 хв.

2. 20–25 хв.

3. 25–30 хв.

4. 30–35 хв.

5. 35–40 хв.

17. Який час виділення міхурової жовчі (порція В) вказує на гіпокінезію жовчного міхура:

1. 5–10 хв.

2. 10–15 хв.

3. 15–20 хв.

4. 20–25 хв.

5. 40–50 хв.

18. Коли спостерігається збільшення вмісту кон’югованого білірубіну у крові:

1. При гемолітичній жовтяниці.

2. При залізодефіцитній анемії.

3. При перніціозній анемії.

4. При гемолітичній анемії.

5. При механічній жовтяниці.

19. Коли спостерігається збільшення вмісту некон’югованого білірубіну у крові: