- •Hobi м atepiа л и в металургм Рекомендовано мМстерством oceimu / науки Украши як навчальний пос16ник для студент/в вищих навчальних заклад/в
- •Р03д1л 1. Композиц1йн1 матер1али 3 металевою матрицею
- •Армуюч1 волокна
- •Металев1 матриц! та композицШш матер1али на ТхнШ основ!
- •Композищйш наплавочш матер1али
- •Металургія гранул - основа створення перспективних авіаційних двигунів
- •Алмазо-твердосплавний макрокомпозитний матеріал.
- •Отримання високопористих матеріалів із волокон вуглецевих сталей та їх механічні властивості
- •Застосування металургії гранул при розробці титанових сплавів з інтерметалідним зміцненням
- •Розділ 2. Отримання виробів методами порошкової металургії
- •Основні етапи технології виробництва виробів з порошків.
- •Пористі порошкові матеріали
- •Конструкційні порошкові матеріали
- •Високотемпературні порокові матеріали
- •2.5. Методи отримання і властивості металевих порошків
- •Фізичні властивості
- •Виробництво порошків
- •Відновлення газами і вуглеием
- •Розмел шихти в кульових, вібраційних чи вихрових млинах.
- •Спікання порошків
- •Псевдосплави на основі вольфраму та міді
- •Недоліки технології гарячого спікання вольгіюамово-мідного псевдосплаву
- •Як і у випадку з лвмг, проводять такий само хімічний та інші аналізи порошків.
- •Новий композитний вуглецевий матеріал: технологія і перспективи
- •Карбіди
- •3.2. Нітриди
- •Нанокристалічні тверді тіла
- •Сучасні наноматеріали
- •Очищення повітря і воли
- •Вплив умов на одержання нанокристалічних порошків
- •Суперпокриття
- •Нанопористий анодний матеріал з Sn02 і графену
- •Фізичні властивості вуглеграфітових матеріалів
- •3500 4000 4500 5000 5500 6000 Т, к Рис. 5.2. Діаграма стану графіту
- •Хімічні властивості вуглеграфітових матеріалів
- •Вуглецеві матеріали
- •Лсякі властивості вуглецевих волокон
- •Метод намотування
- •- Бобіни або шпулі; 5 - натяжні ролики
- •Вуглецеві композиційні матеріали
- •Фуллерени
- •Фуллеріти
- •Нанотрубки
- •Застосування вуглецевих нанотрубок
- •Розділ 7. Нові матеріали в металургії саморозповсюджувального високотемпературного синтезу(свс)
- •Властивості свс-матеріалів
- •Макрооднорідні матеріали
- •Спечені керамічні матеріали і вироби
- •Одержання виробів із заданою Аормою: макрооднопідні системи.
- •1??8 І свс-спікання при високому тиску газу, j Боровинська, Лор'ян, Мартішгнко.
- •В Складова ентиляційні отвори
- •7.4. Розвиток нових матеріалів отриманих в умовах свс.
- •Використання процесів саморосповсюджуючогося високотемпературного синтезу в технології газотермічиого напилення покриттів
- •Порошки для газотермічного напилення поктттіє отриманих методом свс
- •Руйнування металів: загальні уявлення
- •Зломи одноразового навантаження
- •8.3. Зломи циклічного навантаження
- •Світлова мікрофрактографія
- •Електронно-мікроскопічна фрактографія
- •Список використаної літератури
8.3. Зломи циклічного навантаження
Будова зломів циклічного навантаження (зломів втоми) характеризується значною різноманітністю і залежить від значення і виду навантаження, температури, структури та властивостей матеріалу, навколишнього середовища тощо.
Зломи втоми класифікують за такими ознаками:
характером прикладеного навантаження (розтяг, стискування, односторонній або двосторонній згин, кручення);
тривалістю навантаження (малоциклова та багатоциклова втоми);
станом поверхні (наявність концентраторів напружень і зміцнених шарів);
умовами навантаження (звичайна, корозійна, термічна втоми за високих температур).
Розрізняють також утомні зломи в інтервалі короткочасної та обмеженої довговічності, а також зломи за напружень, близьких до порога втоми.
На типових зломах втоми добре спостерігається неоднорідність їх будови. Поверхня втомного руйнування розміщується перпендикулярно до напряму максимального видовження. Щодо елементів конструкцій з різними надрізами, то тут можливі локальні відхилення орієнтації злому. Поверхня втомних зломів не мас ділянок макропластичної деформації і (за винятком зломів короткочасної довговічності) подібна до зломів крихкого руйнування. Проте вона вирізняється певними макроскопічними ознаками, специфічною будовою, існуванням характерних зон. При цьому розрізняють осередок руйнування, зони втомного руйнування і долому.
Осередок руйнування - відносно невелика ділянка макрозлому, що відповідає місцю зародження руйнування, включаючи фокус злому (мікроскопічне місце зародження тріщини). Від осередку руйнування починаються мікротріщини, які, об’єднуючись, дають початок магістральній тріщині втоми. Осередки руйнування розміщуються переважно на поверхні деталі чи зразка у місцях концентрації напружень або різних дефектів (рис. 8.13). Це можуть бути, наприклад, неметалеві вкраплення, тріщини гартування, наслідки обробки різанням тощо. За наявності кількох дефектів або за високої концентрації напружень можливе зародження тріщини з кількох осередків руйнування.
У зоні розвитку втомної тріщини розрізняють: ділянки біля осередку руйнування і ділянку власне втомного руйнування, а також зону прискореного розвитку тріщини перед остаточним руйнуванням (доломом). Зона біля осередку блискуча і характеризується дрібнозернистою структурою та малою шорсткістю. Із неї зі збільшенням кількості циклів навантаження тріщини розвиваються послідовно вглиб матеріалу, утворюючи ділянку власне втомного руйнування.
Рис.
8.13. Схема (а)
будови втомного макрозлому
(б):
1
- осередок; 2
- зона біля
осередку; З
-
первинні
сходинки складу; 4
-
лінії втоми; 5 - вторинні сходинки скиду;
6
-
перехідна зона; 7 - зона долому
Д
ілянка
втомного руйнування характеризується
дисперсністю будови, гладкою матовою
поверхнею, на якій зосереджуються втомні
лінії. Втомні лінії - це геометрично
чіткий слід фронту втомної тріщини, яка
розходиться концентрично від осередку
руйнування, утвореного внаслідок зміни
напруженого стану у вершині тріщини,
що розвивається. Такі лінії є макроскопічною
ознакою втомного руйнування. їх утворення
зумовлено зупинкою фронту або зниженням
швидкості розповсюдження тріщини.
Регулярність розміщення втомної лінії
пов'язують з періодичністю зміни умов
навантаження. У місцях розташування
лінії втоми спостерігається зміцнення
металу.
Ділянку злому, на якій спостерігається збільшення відстані між втомними лініями у напрямі поширення тріщини, називають зоною прискореного розвитку втомної тріщини. Вона відображує перехід від зони власне втомного руйнування до зони долому і має більш шорсткий рельєф відповідно до зростання швидкості розвитку тріщини. Це супроводжується також зростанням кількості та глибини вторинних тріщин з утворенням досить великих сходинок скиду, а також локальним відхиленням напряму руйнуванням.
Заключну (швидку) стадію руйнування, пов'язану зі зменшенням перерізу зразка в разі збільшення тріщини, характеризує зона долому. У крихких матеріалах вона має здебільшого кристалічну будову, у в'язких - волокнисту.
На макробудову втомних зломів суттєво впливає наявність концентраторів напружень на поверхні зразків, вид і рівень номінальних напружень циклічних навантажень, а також макродефектів структури.
Вплив цих чинників на макробудову втомних зломів з урахуванням видута циклічного навантаження, форми зразків і концентраторів напружень (надрізів) схематично показано на рис. 8.14.
Низьке номінальне напруження
Високе номінальне напруження
Вид
павантаженяя
Гострий
надріз
ПО
Гладкий
зразок
М'який
надріз
00
Гладкий
зразок
Гострий
надріз
ж
М’якни
надріз
00
□
и
Розтягування
(стискування)
шш
Односторонній
згин
Щік
шл
щ
ттутг
Двостороннії!
м
шщ
ж
Кручення зі
/а ЗГИНОМ tel'
fa
ж
еш
Кручення
Рис. 8.14. Схеми будови втомних макрозломів зразків за різних видів навантаження (зони долому заштриховано)
Одна з характерних макроскопічних особливостей втомних зломів - це наявність так званого храпового рельєфу у вигляді серії маленьких сходинок на зовнішніх поверхнях зразків або деталей (рис. 8.15). У зломах втоми він є результатом одночасного утворення кількох утомних тріщин, Храповий рельєф виникає внаслідок високих напружень, наявності концентраторів напружень (корозійних пітингів або шліфувальних підпалин).
Аналізуючи зломи, підчас випробування зразків (наприклад, на ударний згин) із втомною тріщиною розрізняють зону' стартового розвитку тріщини і зону витягування.
Зона стартового розвитку тріщини (початкова зона злому), що формується за фронтом заздалегідь наведеної тріщини, передуючи крихкому руйнуванню, охоплює зону витягування та зону в'язкого (ямкового) руйнування.
Зона витягування - це ділянка злому в перехідній зоні, обмежена з одного боку фронтом наперед наведеної втомної тріщини, а з другого - зоною крихкого або в'язкого руйнування.
