
- •III. Міський зооценоз
- •2. Шкідники харчових запасів та одягу
- •V. Екологія міського населення
- •II. Денне сонячне світло в містах, знижена кількість денного сонячного світла в містах
- •Вплив електромагнітного опромінення радіохвиль на мешканців міста: людину, фіто- зооценози
- •Вплив природніх і штучних електро-магнітних полів на людину
- •2. Зелені захисні смуги
- •II. Способи звукоізоляції при проектуванні будинку
- •III. Звукоізоляція всередині будинку
- •1. Синтетичні миючі речовини
- •2. Відходи пакувальних матеріалів (поліетиленові кульки, пластикові пляшки)
- •1. Пляшки рослинного походження компанії Реpsi
- •2. Частково рослинне упакування компанії Соса Соlа
- •3. Упакування з пмк
- •II. Викиди міського транспорту, відходи міської промисловості
- •VI. Біолог ічні методи очищення міських відходів
- •Фактори, що пришвидшують процеси мікробної деструкції ксенобіотичних речовин
- •2 Основні форми екопрепаратів мікроорганізмів
1. Синтетичні миючі речовини
Фосфати, які містяться у великій кількості в пральних порошках завдають дуже великої шкоди довкіллю. Фосфати утворюють стійкі комплекси з аПАР (складниками порошків), яких майже не можливо виполоскати з тканин (навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді не допомагає). Наслідки дії фосфатів
1.) Попадаючи в організм вони накопичуються в органах і діють як яди:
- в легенях викликають набряки (гіперемію, емфізему),
- пошкоджують функції клітин печінки (що веде до збільшення холестерину, що підвищує можливість розвитку атеросклерозу в судинах серця і мозку), порушують передачу нервових імпульсів.
- мають алергенну дію.
Найбільш вони небезпечні для маленьких дітей (відомо кілька трагічних випадків з дітьми, загорнутими в пелюшки, випраними такими порошками)
2.) Фосфати не затримуються сучасними очищувальними фільтрами і, попадаючи у відкриті водойми, повертаються до нас з питною водою.
3.) Найбільш видимі ознаки забруднення фосфатами - цвітіння літом водойм. Тільки 1 г фосфатів викликає розвиток у воді 10-50 кг водоростей. Цвітіння води є серйозною загрозою, не просто вода стає непридатною до купання, вона є небезпечною через вміст токсичних сполук. Внаслідок розвитку водоростей в ній знижується вміст кисню, натомість підвищується вміст сірководню і метану, аміаку, альдотоксинів, алкалоїдних токсинів та інших токсичних речовин. Крім цього, самі клітини синьо-зелених водоростей у питній є токсичними для людини. Як наслідок - багато випадків загибелі риби, тварин, які пили таку воду і отруєння людей, які використовували рибу і морепродукти з накопиченими токсичними речовинами. Закордоном забороняється використовувати фосфати. В Україні дозволяється виготовляти та продавати пральні порошки, які містять фосфати до 22%! В Японії використання фосфатів в порошках заборонено ще з 1986 року. Дані 2006 р.: в Бельгії — близько 80% порошків не містить фосфатів, в Данії — 54%, Фінляндії і Швеції — 40%, Франції — 30%, Великобританії і Іспанії — 25%, Греції і Португалії — 15%. Тобто, чим більше розвинута країна, тим вища екологічна свідомість, турбота про здоров'я людей і тим менше шкідливих речовин використовується та навпаки.
148
Альтернатива - якісні безфосфатні порошки на основі біоПАР.
ПАР - поверхнево-активні речовини
Більшість детергентів - синтетичних миючих засобів, містять аніоногенні і неіоногенні ПАР.
ПАР - це миючі агенти побутової хімії, вони зумовлюють миючу здатність побутової хімії (якщо це пральний порошок, то додатковими миючими агентами можуть бути ще ферменти, відбілювачі)
Як це відбувається. Більшість плям на одязі (приблизно 70%) містять велику кількість жирів. Відомо, що молекули жиру володіють водо відштовхуючою здатністю, тобто, звичайною водою жирні плями практично неможливо відіпрати. Одним із шляхів видалення жирних плям є їх емульгування з допомогою ПАР. Молекули ПАР проникають у волокна тканини, завдяки емульгуючій здатності, розщеплюють жирні плями на більш дрібні частини (емульсії), які вимиваються з одягу.
ПАР характеризуються низькою біологічною розчинністю і в силу своєї хімічної природи справляють негативний вплив організми та довкілля.
Основне застосування ПАР в промисловості - миючі засоби мила, пральні порошки, засоби для миття кухонь, ванн тощо. Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) входять до складу всіх господарсько-побутових і більшості промислових стічних вод. Хімічними підприємствами щорічно викидається у водойми більше 100 тис. тон ПАР.
Види ПАР
Всі поверхнево-активні речовини діляться на основні чотири класи: аніоноактівні, катіоноактивні, неіоногенні і амфолітні:
Аніоногенні, аніоноактивні ПАР - це сполуки, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням аніонів (негативно заряджених іонів)
Катіоногенні, катіоноактивні. ПАР - це сполуки, які у водному розчині дисоціюють з утворенням катіонів, позитивно заряджених частинок, що визначають поверхневу активність. Вони мають цінну властивості - бактеріоцидність.
Неіоногенні ПАР - це сполуки, що розчиняються у воді, не іонізуючись. Неіоногенні ПАР в порівнянні з аніоногенними володіють здатністю в менших кількостях адсорбуватися на тканинах.
- Амфолітні ПАР в залежності від величини рН вони виявляють властивості катіогенних або аніоногенних ПАР. Широко застосовуються у виробництві піномийних засобів і шампунів завдяки їх м'якого впливу на шкіру.
149
За ступенем збільшення токсичності ІІАР можна розподілити в такому порядку: неіоногенні, аніоногені, катіоногенні. Але токсичність ПАР багато залежить від їх хімічної структури. Найбільш сильний негативний вплив роблять алкіл-арил-сульфонати, речовини, що мають у своїй структурі бензольне кільце, і деякі неіоногенні речовини
Вплив ПАР на людину та довкілля
Більшість ПАР мають надзвичайно широкий діапазон негативного впливу як на організм людини, так і на водні екосистеми, на якість вод.
1. Адсорбуючись на поверхні ґрунту: частинках землі, піску, глини, ПАР можуть вивільняти іони важких металів (з довкілля, які с утримувані цими частинками) і тим самим підвищувати ризик потрапляння цих речовин в організм людини.
2. Потрапляючи у водойми, ПАР активізують токсичну дію інших забруднюючих речовин (таких як хлорофос, анілін, цинк, залізо, бутилакрилат, канцерогенні речовини, пестициди, нафтопродукти, важкі метали: свинець, ртуть тощо) ПАР підвищують їх доступність.Щоб активізувати токсичні речовини достатньо навіть незначної концентрації ПАР (0,05-0,10 мг/дмЗ).
3. Однією з основних фізико-хімічних властивостей ПАР є висока піноутворююча здатність, причому в порівняно низьких концентраціях (порядку 0,1-0,5 мг/дм3). Виникнення на поверхні води шару піни ускладнює тепло-масо-обмін водойми з атмосферою, знижує надходження кисню з повітря у воду (на 15- 20%), уповільнюючи процеси мінералізації органічних речовин, і тим самим погіршує процеси самоочищення. А деякі нерозчинні ПАР при попаданні на поверхню води утворюють нерозчинні плівки, що поширюються при достатній площі розтікання в моношари.
4. ПАР надають воді стійкий специфічний запах і присмак, а деякі з них можуть стабілізувати неприємні запахи, зумовлені іншими сполуками. Так, вміст у воді ПАР в кількості 0.4-3,0 мг/дмЗ надає їй гіркий присмак, а 0.2 -2,0 мг/дмЗ - мильно гасовий запах.
5. Більшість ПАР і продукти їх розпаду токсичні для різних груп гідробіонтів: мікроорганізмів (0,8-4,0 мг/дмЗ), водоростей (0,5-6,0 мг/дмЗ), безхребетних (0,01-0,9 мг / дмЗ), навіть у малих концентраціях, особливо при хронічному впливі.
150
6. ПАР токсичні для людини. В організмі людини ПАР викликають:
порушення імунітету,
розвиток алергії,
ураження мозку, печінки, нирок, легенів.
ПАР здатні накопичуватися в організмі і викликати незворотні патологічні зміни.
7. Властивість ПАР - зниження поверхневого натягу рідини. В океані зміна поверхневого натягу внаслідок ПАР призводить до зниження утримування СО: в масі води за деякими даними ПАР адсорбувати на поверхні води у водоймах підвішує поглинання хвиль радіолокаційного сигналу Іншими словами, радари і супутники гірше вловлюють сигнал від об'єктів, що знаходяться під водою у водоймах з певною концентрацією ПАР.
Очищення води від ПАР представляє велику трудність
Різні ПАР у водоймах найчастіше зустрічаються у вигляді суміші окремих гомологів та ізомерів, кожен з яких виявляє індивідуальні властивості при взаємодії з водою і донними відкладеннями, різний і механізм їх біохімічного розкладання. ПАР потрапляють у ґрунтові води. З підземних вод проходять в поверхневі водні джерела і через очисні споруди, захоплюючи за собою і інші забруднення в питну воду. Тому дуже важливим є застосування в кожній оселі індивідуального якісного фільтра.
Норми вмісту ПАР
Гранично допустима концентрація (ГДК) ПАР у воді водойм становить 0.5 мг/дмЗ, неіоногенних - 0,1 мг/дмЗ. В країнах Західної Європи накладені суворі обмеження на використання аПАР в пральних порошках. Їх зміст не повинен перевищувати 2-7%! На жаль, вміст аПАР в порошках на українському ринку становить 15- 20%.
Табл. Вміст та норми а-ПАР та фосфатів в пральних порошках
-
Європейський стандарт
а-ПАР
фосфати
до 7%
0%
РеrwоІІ, АгіеІ та ін.
5-15%
15-30%
SА8 (Аnwау)
0,2-5%
0%
Альтернативою є порошки на основі біоПАР.
151