2. Шкідники харчових запасів та одягу

• Жучки: чорнотілки, плоскотілки розмножуються в борошні, крупах (пшеничній кукурудзяній), квасолі.

• Міль заводиться в борошні, крупах (пшеничній кукурудзяній манній), горіхах, сушених грибах.

• Одіжна міль поїдає одяг людини. її батьківщина Африка, стала домашнім видом і дає щорічно 3-4 покоління

Профілактики:

1. Всі запаси тримати обов’язково в герметичних банках. щоб не допустити проникнення з довкілля.

2. Якщо ж личинка вже була в крупі (часом вони потрапляють в крупу вже на складських приміщеннях) потрібно регулярно перевіряти запаси і швидко їх використовувати.

- Літом в оселі з'являються синантропні двокрилі мухи, - осінню плодові мушки (дрозофіли). Кімнатна муха, живиться крихтами будь-яких харчів. Мухи можуть принести значної шкоди - відкласти яйця на м'ясо, рибу, вони можуть бути переносниками небезпечних інфекцій. Тому ці продукти не можна залишати в літній період, коли дома є мухи. Невеличкі плодові мушки дрозофіли поселяються на овочах, ягодах, рідинах, де відбувається бродіння. Вони дуже швидко розмножуються, але при знищенні джерела їжі невдовзі пропадають.

3. Шкідниками будматеріалів є терміти, скрипалі та точильники, які пошкоджують деревину.

4. Паразити людини і домашніх тварин: комарі, блохи, воші є переносниками небезпечних збудників і інфекцій.

5. Мешканці домашнього пилу представлені головним чином пиловими кліщами, вони є інгаляційним алергеном.

Кліщі нагромаджуються в основному у ліжках та м'яких меблях, де трапляються у сотні разів частіше, ніж у решті домашнього пилу. Вони живляться фрагментами шкіри і волосся, яких кожна доросла людина щотижня втрачає близько 5 г. Наприклад, у пробах домашнього пилу в квартирах Гамбурга виявлено близько 35 видів кліщів із 22 родин.

101

6. Фауна кімнатних рослин представлена шкідниками рослин: тлею, щитівкою (кокциди), які живляться соком рослин тощо.

Рослинні вампіри

Якщо наші рослини починають підозріло блищати, треба зазирнути на тильний бік листя та ретельно оглянути молоденькі нагони. Невеликі коричневі бляшки, що часом трапляються на листках кімнатних рослин, зовсім не подібні до комах. Вони легко злущуються з рослини, залишаючи на пальцях відчуття липкості. Самки кокцид прикріплюються до рослини, встромляючи у її тканини сисний хоботок і залишаються нерухомими упродовж подальшого життя. їх головне завдання - їсти та відкладати яйця. Личинки в більшості видів кокцид дуже маленькі і дуже рухомі. Вони мають прості очки та, як і всі „нормальні¹' комахи, шість ніг і вусики.

Представники родини щитівок ряду кокцид - єдині відомі представники наземних тварин, що втратили здатність рухатись на певних стадіях свого розвитку.

Тля обсідає бутони фіалок, примул, троянд.

102

Фауна нежитлових приміщень

Фауна стріха

Умови існування. У будинку стріх характеризується максимальними амплітуди температурних коливань протягом доби і року. Але все ж дані умови є непоганими для деяких організмів.

Горища є улюбленим місцем зимування багатьох видів комах:

• метеликів (регулярно зимує на горищах кропивнигія)

• у деревині брусів стрихів, як і всього будинку, можуть оселитись домові скрипалі та різні точильники, що часто пошкоджують будівлі.

• Часто у щілинах віконних рам будинку зимує сонечко.

Якщо стріх закинутий - тут можуть гніздитись та ночувати, навіть зимувати птахи і тварини. Із птахів тут найчастіше селиться сизий голуб.

Фауна підвалів

Фауна підвалів має свої особливі умови існування. Тут більш-менш сталі температура повітря і відносна вологість, освітлення, достатньо корму (продукти харчування, фрукти, овочі).

Тому нерідко тут багата ентомофауна: павуки, багатоніжки, цвіркуни, комарі (мокриці, ногохвістки, жекелиііі, грибоїди живляться плісеневими грибами, які тут добре розвиваються на дерев'яних конструкціях і стінах)

У підвалах поширені слимаки (молюски), які живляться картоплею, морквою, буряками, фруктами. Вони дуже плодючі: слимак дає 15— 20 кладок по 250-350 яєць. Потомство вилуплюється через 3-4 тижні, а через 9-11 місяців стає статево зрілим, живе 2—5 років.

Серед ссавців у підвалах живуть щур і миша.

Фауна складських і виробничих приміщень

Мають різні умови для існування фауни, особливо стосовно температурного режиму та наявності того чи іншого корму. Ці приміщення можна класифікувати за виробничим принципом:

Кожному типу зазначених приміщень відповідають певні види фауни.

• сховища борошна і зерна, пекарні, млини (жуки, двокрилі, перетинчастокрилі, павуки, метелики)

• м'ясокомбінати (м'ясні мухи)

• винні погреби,

Низька температура і висока вологість повітря, деревина бочок створю­ються сприятливі умови для розвитку плісеневих грибів ксилофітів і жуків, який поїдає цю плісняву. Водорості і гриби, якими обростають бочки, є кормом для гусениць метеликів та інших видів. Тут трапляються також комарі.

• склади шкіри, текстилю, зоологічні музеї (жуки-ш

103

• книгосховища (особливо в тих, що розташовані в цокольних поверхах, розвиваються плісняві гриби, які є кормом сіноїдів та ногохвісток, якими живляться лжескорпіони та домашні павуки)

• склади з фруктами і овочам, гербарні, склади лікарської сировини.

Вся ця рослинна продукція є об’єктом живлення великої кількості рослиноїдних комах, значна частина яких завозиться з інших країн.

Фауна зовнішніх стін будівель

Міська фауна заселяє

- зовнішні стіни будинків, дахи, балкони.

Зовні будинки, під дахам в певних регіонах будують свої гнізда стрижі (міські ластівки).Ці елементи будівель багато в чому нагадують природні утворення, наприклад, скелі з їх тріщинами чи отворами. У щілинах цементних швів селяться павуки (сінокосці, бджоли-коллетіс, евлинові оси).

Озеленені стіни багатші на фауну. Тут живуть павуки, які плетуть павутину на листових пластинках ліан, у витких рослинах можуть оселитись невеликі птахи: мухоловки, горихвістки, снігурі та горобці.

Плоскі дахи, поширені у сучасних містах із гравійно-бітумним покриттям часто заростають рослинними угрупованнями, які і стають своєрідним біотопом, де поселяється велика кількість комах: павуки, метелики-совки, оси. Деколи тут гніздується птах губатий жайворонок.

Балкони, особливо озеленені, заселяють різні види ентомофауни: перетинчастокрилі, вуховертки, сонечка, бджоли, та оси.

Гніздуються на балконах і деякі птахи: домовий горобець, сільська і міська ластівки, чорний дрозд.

104

Міра синантропності міської фауни

Одні синантропні тварини мають постійне житло в оселі людини, інші перебувають в людських помешканнях тільки якийсь період. Синантропні тварини характеризуються різною мірою зв'язку з людиною.

Міра синантропності тварин:

1. безперевна — вид поселяється лише в антропогенних умовах в зоні поселень людини;

Життєвий цикл виду повністю відбувається в антропоценозах Приклад, фараонова мурашка

2. періодична - види мають у зоні поселення людини оптимальні умови існування, однак утворюють популяції і поза антропоценозами. З фітоценозу можлива еміграція в оселі, чи навпаки з антропоценозів в природні біотопи; Вид перебуває в антропоценозі лише в певний час (у період зимівлі). Приклад, плодові мушки

3. часткова — найменша міра зв'язку з людиною, вид належить до антропоценозу на певній стадії життєдіяльності (можливо, лише частину доби), а на іншій — до інших біоценозів. Приклад, галка, що цілий день живиться на заміських сміттєсховищах, а ночує в міських парках чи оси, які залітають в приміщення.

105

ЗООЦЕНОЗ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

ФАУНА АСОЦІЙОВАНА З МІСЬКИМ ФІТОЦЕНОЗОМ

Місто як забудована територія містить багато зелених острівців. Цей міський фітоценоз є середовищем існування багатьох міських тварин, в першу чергу птахів та ентомофауни.

Місцями проживання міської фауни є:

• контейнерна зелень, окремі зелені насадження ЕФП 4

• сади і сквери ЕФП З

• парки і ботанічні сади ЕФП 2

• рекреаційні лісопарки і ліси ЕФП 1

Фауна забудованих територій

Міські центри — як правило це ділянки, де всі компоненти ландшафту змінені (ґрунтовий покрив, рослинність), а деякі і зовсім усунені. Тут площа рослинних насаджень становить близько 10—15%, або в окремих випадках зовсім відсутня. Тому, як правило, міська фауна в центральних частинах міст представлена досить бідно і асоційована з тими незначними острівками зелені серед забудови: контейнерні рослини, окремі дерева, алеї (переважно це екофітопояс ЕФП 4), сквери (ЕФП 3). Такою забудовою характеризується Львів, на центральних вуличках подекуди зовсім відсутні дерева, а є тільки контейнерне озеленення (ЕФП 4). Водночас є міста, де в центрі міста є озера, ріки, відповідно різноманітніша фауна. На деревах та високих будівлях старовинних ділянок міста гніздуються птахи (галка, сизий голуб, домашній горобець - мешканці скель).

Райони старої забудови, райони новобудов, котеджні вулиці, як правило характеризуються більшою часткою зелені, парків, відповідно мають більш багату фауну. Наприклад, район Альтайських озер, парк Залізна вода, Високий Замок у Львові. Вони містять насадження як ЕФП 4, так і ЕФП 3 та ЕФП 2.

106

Фауна 4 ЕФП

• окремі дерева, яких багато у старій і новій забудовах, є місцями гніздувань багатьох птахів, зокрема:

• кільчастої горлиці,

• великої синиці,

• звичайного шпака,

• садової горихвістки.

• дерева алей і вуличних посадок, зелені огорожі — це своєрідні екологічні коридори, завдяки яким у кожну частину міста проникає значна кількість видів комах, птахів і ссавців. Наприклад, перескакуючи з дерева на дерево, в центральну частину міста проникає зелений коник і звичайна білка. В грунтах пристовбурної лунки досить велике зосередження ногохвісток, кліщів, жужелиць тощо.

Фауна З ЕФП

Третій еколого-фітоценотичний пояс міста представлений міськими садами і скверами: на площах, у "кишенях" вулиць та доріг, всередині кварталів, на територіях промислових підприємств, установ та організацій. Ці зелені зони є місцями поселення фауни.

Виявлені тут зооценози часто вирізняються видовим багатством.

Видовий склад фауни садів і скверів значною мірою залежить

• від рівня антропогенізацїї:

• замощення, рівня догляду,

• використання гербіцидів, атмосферного забруднення та теплової експансії.

Садові рослини заселяються комахами, які в свою чергу, забезпечують існування інших тварин.

На відміну від насаджень четвертого еколого-фітоценотичного поясу в грунтах насаджень садів і скверів широко представлена фауна дощових черв'яків, які становлять близько 70% усієї безхребетної фауни. Наявність у насадженнях великої кількості дощових черв'яків, як виявилося, сприяє росту особин птахів: чорного дрозда, звичайного шпака, тварин: звичайного їжака, кротів.

В темну пору доби їжаків можна зустріти в садах новобудов Києва. В садах виявлено близько 50 видів павуків. Велика частка комах, які живляться нектаром квітів (метелики, бджоли).

На добре угноєних городах і у квітниках розвиваються популяції жука-носорога.

В садах висока щільність популяції слимаків.

Садова орнітофауна розвивається одночасно із деревними і чагарниковими породами. Найбільший видовий склад птахів відзначено через 20 років після закладки саду.

В садах селяться ссавці: кроти, водяні щурі, куниці, білки.

107

Фауна 2 ЕФП

Другий еколого-фітоценотичний пояс представлений парками, до них належать і великі зелені масиви паркових ботанічних і зоологічних садів. Міські парки відрізняються від інших урбанізованих біотопів великою видовою різноманітністю орнітофауни.

Завдяки великій кількості квітучих рослин у парках селиться багато видів дзюрчалок.

В ботанічних садах у Галлє (ФРН) виявлено 100 видів диких бджіл. У Познанському (Польща) ботанічному саду виявлено 52 види бджіл, які живляться нектаром із 55 видів рослин.

Обстеження видового складу парків Варшави виявило в них 66 видів птахів, що гніздуються (в найбагатшому парку налічувалось 29 видів із щільністю 104 пари на 10 га).

Найпоширеніший птах львівських парків - зяблик. А також шпаки, дрозди, сойки.

Ссавці парків: білка, домашня кішки, кам'яна куниця, горностай, звичайний їжак, миша, полівка звичайна. В зв'язку з розвитком цих тваринок у містах з’являються "мисливці" за цими ссавцями яструби, орли, сови.

108

Фауна автошляхів

Дерева та рудеральна рослинність вздовж автошляхів є місцем існування багатьох видів фауни.

Тут є 3 типи негативного впливу на тваринний світ:

1. тварини гинуть на транспортних магістралях внаслідок руху авто­транспорту

2. транспортні викиди та інші антропогенні фактори (внесення солі) також негативно впливають на фауну узбіч;

3. формування зооценозів переривається внаслідок частого скошування трави і використання гербіцидів.

Комахоїдні птахи знаходять на проїзній частині масу комах, які гинуть в результаті руху машин. Ними ласує і звичайний їжак, часто попадаючи під колеса автомобілів.

Рослиноїдні птахи (домовий горобець, чубатий жайворонок, чорний дрізд) знаходять на проїзній частині фрукти, ягоди, насіння.

Придорожні стрипоценози приваблюють велику кількість фітофагів (дзюрчалка, справжні бджоли тощо), а також птахів і ссавців. Останнім часом тут домінує сорока, яка поїдає пташенят багатьох гніздових птахів, зменшуючи видове різноманіття орнітофауни.

Фауна пустирів

В містах значні ділянки займають пустирі з досить широким видовим складом рудеральної рослинності. Внаслідок великого вибору корму тут селиться значна кількість фітофагів, особливо тих, що висмоктують рослинний сік. Виявлено близько 100 видів рослиноїдів, особливо поширена муха строкатокрилка.

Серед птахів, які полюбляють гніздуватися на пустирях, болотна очере­тянка, чубатий жайворонок, кропив'янка та кам'янка. Тут можна побачити тварин: полівку звичайну, домову і польову мишу.

109

ВИДОВИЙ С КЛАД ПТАХІВ МІСТ, МАЛЕНЬКІ СПІВОЧІ ПТАХИ МІСТ

Зяблик - найпоширеніший птах в міських парках, садах міст, лісах.

Екологічне значення:

1. Естетичне - зяблики створюють весняний настрій своїм гарним співом.

2. Зяблик - постійний мешканець садів і парків - знищує насіння бур'янів на полях і городах, чим приносить користь. Восени і рано навесні зяблики харчуються виключно рослинним кормом - головним чином насінням трав'янистих рослин, які збирають на землі.

Вигляд. Самець дуже багато забарвлений: основа оперення коричнева, на голові - сіра шапочка (навесні, а восени верх голови буруватий), спина і живіт - каштанові, щоки і шия - чсрвонувато-коричневі, крила - коричневі, з візерунком з білих смужок. Самка і молоді птахи коричнувато-сірі.

Зимівля. Частина птахів зимує в Центральній Європі, у Середземномор'ї, в передгірних лісах Кавказу. Прилітає весною.

Шпак

Екологічне значення

1. Естетичне.

1. Знищує городніх гусениць і слимаків, двокрилих комах та їх личинок (мух, ґедзів), що шкодять рослинам, домашнім тваринам, хрущів, а в степових місцевостях - різних саранових Враховуючи користь шпака в сільському господарстві, його поселили в Північній Америці, де він сильно розмножився і поширився.

3. Хоча на півдні зграї шпаків інколи завдають великої шкоди садам і виноградникам.

Шпак (рос. скворец) - блискучо-чорний невеличкий птах з жовтим дзьобом) Молоді птахи темно-бурі з світлою шиєю осінню і взимку в частих білих цяточках.

Спів. Пісня складається з свистів, скрипів, наслідувань іншим птахам і різним шумів. Іноді в пісні шпака, що повернувся із зимівлі можна почути голоси субтропічних птахів. Шпак майстерно переймає чужі голоси і всякі звуки, які він чує.. У хорошого співака можна почути точну передачу пісень інших птахів і навіть бездоганно передає квакання жаб, скрип возу або хвіртки, стукіт млинового колеса під шум води, клацання батога пастуха, кудкудакання курки та багато іншого. Всі звуки, почуті на місце гніздування або на далеких зимівлях в Африці та Індії, включаються до пісні, у старого співака вони досягають дуже великої різноманітності.

110

Поведінка сім'ї. Першими прилітають самці. Самки не спішать, повільно летять, з'являються на кілька днів пізніше До прильоту самок самці вже облюбували собі шпаківні, дупла або інші відповідні для гнізд місця, і тепер, сидячи біля них, голосно співають, б'ються з сусідами і всіляко привертають до себе самок. Через кілька днів пари вже визначилися, і починається підготовка до гніздування. Є вказівки, підтверджені і кільцюванням птахів, що у шпаків пари утворюються іноді на кілька років, а може бути, і на все життя.

Зимівля. Зимує, в основному, в Північній Африці, в Індії, в Південній Європі. Зустрічається на Кавказі і подекуди у великих містах, причому нерідко зграї шпаків з року в рік зимують в одних і тих же скверах і парках

Місця гніздування шпаків. Гніздиться переважно біля осель людини, займаючи спеціально для них зроблені шпаківні, ніші під балконами і дахами і т. п. Рідше поселяється в дуплистих деревах поблизу від населених пунктів.

Дрозд

Екологічне значення

1. Естетичне - мелодійний спів.

2. Харчуються різними комахами, черв'яками, чим приносять користь

Зовнішній вигляд Коричневі пташки з рябим животом, трохи більші від шпаків. Мають довший від шпаків дзьоб і хвіст. Як і шпаки, відлітають на зиму (в жовтні) та прилітають в середині квітня.

Спів Дрозди мають мелодійний спів, це голосна свистова трель, яку порівнюють із солов'їним співом. Максимум співу у травні

Мухоловки, синиці, горихвістки, шпаки, дрозди - маленькі співочі птахи міст - винищують тисячі комах в день.

111

Птахи родини воронових у містах

• галка

• сіра ворона і чорна ворона

• сорока сойка

Галка — вид птах роду воронових, один з найменших представників роду. Широко представлені у містах

Гніздиться в населених пунктах: нішах будівель, під дахами, дуплах дерев, у норах, а також в розріджених лісах, на скелястих узбережжях морів, порожнинах скель.

Зимівля. Зимує в населених пунктах, де зазвичай - зустрічається разом з воронами.

Галки живляться переважно комахами, видобувають личинок і черв'яків з землі, рослинним кормом, зернами та всходами рослин. Галок часто можна бачити, як вони копаються в гної, на звалищах і помийних ямах.

Екологічне значення

• Галка знищує шкідливих комах, равликів і гризунів і користь, яку вона приносить, покриває, а місцями навіть і переважує шкоду.

• Але галки можуть нападати на городи і сади.

Навесні знищуючи сходи бобів і горох, а влітку - плоди вишні та сливи

Галка за своїм зовнішнім виглядом - по чорно-сірому забарвленням, товстому дзьобу, загальним складом тіла і ході - найбільше подібна до ворони, але легко відрізняються від неї меншим ростом і світлими очима.

Спів - дзвінке "кау" чи "кья", „гал-ка’’, а також каркає, як ворона

Поведінка. У неволі молоді галченята швидко звикають до людини і настільки, що літають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова, їх приваблюють різні блискучі предмети: ложечки, ґудзики тощо.

112

Ворона

Ворона - типовий міський птах. За останні 15 роки кількість ворон в Японії зросла на 500%. Третина японських ворон живе в Токіо, причиною цього с велике нагромадження сміття.

Місця гніздування. Перевагу віддає містам, населеним пунктам. Ворони прекрасно пристосувалися до сусідства людини. Для прикладу, в останні роки вони, навчилися систематично перевіряти вивішені взимку за вікно сумки з продуктами.

Зимівля. Зимою частково відкочовує на південь або в міста, де збирається величезними зграями, харчуючись на звалищах. Ворона всеїдна. Знаходить собі корм на звалищах, по смітниках. Весь короткий зимовий день проходить в турботах з добування корму. До вечора ворони збираються у великі зграї і з гучним криком кружляли над дахами міста. А на нічліг прилітають тихо.

Екологічне значення.

• Швидке зростання чисельності ворон привів до того, що в містах Європейської частини країни майже не залишилося дрібних птахів (крім горобців, стрижів)

• Ворони розоряють безліч гнізд птахів, навіть водоплавних і хижих.

• В селах ворони можуть красти яйця у домашніх птахів, нападати на курчат і каченят. В мисливських господарствах, вона нападає на гнізда і пташенят тетеревів, куріпок, качок і куликів.

• Але в більшості місць вона приносить користь землеробства винищенням шкідливих гризунів, сарани, жуків та озимого хробака - шкідника озимих посівів.

Зустрічається 2 види: сіра ворона і чорна ворона. Спів каркання.

Сорока - птах родини воронових з біло-чорним оперенням і довгим хвостом, часто зустрічається в містах. В Україні звичайний осілий птах на всій території. Всеїдна, живиться переважно комахами, але також і яйцями птахів, іноді рослинною їжею.

Екологічне значення

• Будучи всеїдною, сорока іноді нападає на гнізда дрібних співочих птахів, поїдаючи їх яйця і пташенят.

• Якщо сорока, яку справедливо називають "злодійкою", внадиться літати на двір, то вона буде не тільки регулярно тягати яйця з курника, але може знищити і всіх курчат.

• Може нападати на гризунів, і навіть і на великих тварин.

• Але буде великою помилкою вважати цього пташку шкідливою. На полях, у лісі, в степу сорока приносить безсумнівну користь, знищуючи безліч шкідливих для посівів комах і гризунів.

По землі сорока пересувається найчастіше стрибками, проте може й ходити характерною для ворон походкою Політ сороки хвилеподібний та планеруючий Спів: сорока часто подає голос, вішаючи характерні гучні стрекочучі звуки - перемовляючись один з одним або помітивши небезпеку. Найчастіше сорока видає скрекіт. Для привертання уваги партнера сороки використовують тихий спів, дуже сильно варіюється залежно від часу і особини, часто в ньому поєднуються м'які звуки трелі і високі дудки. Окремі птиці імітують інших тварин.

Поведінка. Сорока звичайна - єдиний відомий несавець, птах, що здатний впізнати себе в дзеркалі.

Проблема сучасних міст, пов’язана з птахами

Порушені природні автохтонні ценози птахів: інтенсивно розмножуються голубові і воронові і зменшується кількість малих співочих птахів. Це відбувається через те, що люди постійно підгодовують їх (збільшуються голубові), багато смітників (збільшуються воронові). В урбанізованому світі птахи гинуть через ряд факторів:

1) людина зменшує природне середовище існування птахів;

2) птахи гинуть через електрод роти (щороку ~ 170 млн.)

3) вплив електромагнітного випромінювання;

4) отрутохімікати в приміських зонах;

5) хіміотраси в небі – викиди авіатранспорту.

На порозі зникнення 1200 видів. Голуби переносять орнітоз.

113

Синантропні ссавці українських міст (ЕФТ 2 і 3): миша, щур, білка, ласка, їжак.

Синантропна фауна міст у світі

1. В Північній Америці, Англії розповсюдженими синантропними тваринами є єноти.

Поведінка їх сильно відрізняється від типових нашим містам синантропних тварин, наприклад, мишей, їжаків. Єноти це такі собі бешкетники, милі симпатичні тваринки, до того ж розумні. Проникнувши в будинок - вони відкривають шафи, холодильники, різні ящички. Знаходять, що смачно пахне, а тоді вимивають до ідеальної чистоти і їдять. Жителі скаржаться на єнотів, які проникають до них в будинки, випивають пиво, з'їдають хліб. Місце проживання єнотів - змішані ліси, в яких достатня кількість дуплистих дерев. Обов'язково поруч має бути водойма. Не відмовиться єнот жити в антропогенному ландшафті неподалік від людського житла, на окраїнах міст і сіл.

Єноти всеїдні - вони харчуються всім: розшукують всіляку їстівну рослинність або ловлять гризунів, жаб і рибу, шукають личинок комах, дощових черв'яків і равликів, ловлять на мілководді раків (знайшовши на смузі відливу краба, єнот з силою б'є його об камінь, а потім опускає у воду, перевіряючи - чи живий він і чи можна його їсти), молюсків, а також розоряють пташині гнізда, якщо там є яйця або пташенята (поряд з поселеннями людини єноти нишпорять по смітниках, підбирають недоїдки і цуплять людську їжу).

Єноти виглядають дуже доброзичливо і не дуже бояться людей. В якості домашніх тваринок єноти вельми популярні в США, їх люблять за веселий характер, сміливість і хитрість, гострий розум та активність.

2. В Індії синантропними тваринами є мавпи. Половина макак живе в тісному взаємозв'язку з людиною. 93% корму макак становить їжа зі столу людей. Вони навіть навчились пити воду з кранів.

Значення зооценозу міських територій

Позитивна роль

1. Звуковий фон - птахи

2. Знищення комах - шкідників рослин, насіння бур'янів, гризунів.

3. Ґрунтоутворення - дощові черв'яки.

Негативна роль

1.Знищення гнізд співочих птахів

2.Знищення урожаїв.

114