- •III. Міський зооценоз
- •2. Шкідники харчових запасів та одягу
- •V. Екологія міського населення
- •II. Денне сонячне світло в містах, знижена кількість денного сонячного світла в містах
- •Вплив електромагнітного опромінення радіохвиль на мешканців міста: людину, фіто- зооценози
- •Вплив природніх і штучних електро-магнітних полів на людину
- •2. Зелені захисні смуги
- •II. Способи звукоізоляції при проектуванні будинку
- •III. Звукоізоляція всередині будинку
- •1. Синтетичні миючі речовини
- •2. Відходи пакувальних матеріалів (поліетиленові кульки, пластикові пляшки)
- •1. Пляшки рослинного походження компанії Реpsi
- •2. Частково рослинне упакування компанії Соса Соlа
- •3. Упакування з пмк
- •II. Викиди міського транспорту, відходи міської промисловості
- •VI. Біолог ічні методи очищення міських відходів
- •Фактори, що пришвидшують процеси мікробної деструкції ксенобіотичних речовин
- •2 Основні форми екопрепаратів мікроорганізмів
II. Викиди міського транспорту, відходи міської промисловості
Атмосферу забруднюють викиди транспорту і підприємств. Основний забруднювач повітря - транспорт. Вихлопні гази засобів пересування, що працюють на бензині, дизельному паливі є дуже токсичними. До їх складу входять:
кислотні гази: оксид карбону (вуглецю) СО2. чадний газ СО, оксиди азоту (нітрогену) N0,
,
оксид сульфуру (сірки) сірчистий газ
S03.небезпечні вуглеводні (бензапірен - канцерогенна речовина, що входить до складу вихлопних газів)
важкі метали: свинець.
Взаємодіючи між собою вони утворюють небезпечні сполуки. Між окисами азоту і вуглеводнями, виникають реакції, утворюються оксиданти, що характеризуються високою токсичністю, зумовлюють виникнення фотохімічного смогу. Екологічні електротранспорт, автомобілі на водні застосовуються мало через коштовність, через нерозвинутість інфраструктури. Але все залежить від пріоритету. Міліарди видаються на війни. Не можна економити на здоров'ї і житті людей. До 2030 року число автомобілів з бензиновими і дизельними двигунами в містах ЄС планується зменшити удвічі, а до 2050 року і зовсім звести до нуля, про це говориться в перспективних планах Єврокомісії по розвитку країн ЄС на найближчі роки.
Ґрунт і воду забруднюють
стічні води промислових виробництв, нафтові свердловини;
транспорт (річковий, наземний), як сам по собі, так і через часті аварії танкерів, які перевозять нафту;
речовини, що застосовуються в сільському господарстві в приміській зоні:
гербіциди (синтетичні речовини проти рослин - бур’янів),
пестициди (синтетичні речовини проти шкідників рослин),
фунгіциди (синтетичні речовини проти грибів),
мінеральні добрива;
Про їх токсичність всім відомо, на жаль вони використовуються, при тому, що є дешева і безпечна альтернатива: біодобрива, біопестициди, біофунгіциди.
158
Типи забруднювачів
Забруднювачі довкілля називають ксенобіотиками або полютантами.
І. За походженням забруднювачі можна класифікувати:
1. синтетичні (сполуки, синтезовані людьми),:
синтетичні гербіциди,
нафтопродукти (50% забруднених у світі ґрунтів, забруднені саме нафтою і нафтопродуктами)
2. забруднювачі біологічного походження:
відходи молочної, кондитерської, целюлозно-паперової промисловості
міські побутові відходи
II. За хімічною будовою забруднювачі можна класифікувати:
1. метали: уран, хром, свинець
2. неорганічні забруднення: мінеральні добрива
3. складні органічні сполуки: пестициди, нафтопродукти
Багато забруднювачів довкілля виявляють токсичну дію. Такі речовини безпосередньо негативно впливають на людину чи нагромаджуються в рослинах, планктоні, рибі, тваринах і цим представляють небезпеку для здоров'я людини.
159
VI. Біолог ічні методи очищення міських відходів
Біоремедіація - використання організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин (губок) для очищення довкілля. Ремедіація в перекладі означає лікування, відновлення.
Застосування мікроорганізмів для очищення довкілля
Мікроорганізми є потужними агентами для очищення різних типів забруднень, оскільки вони здатні засвоювати і детоксикувати різноманітні забруднювачі, в тому числі інертні і токсичні. Мікроби включають ксенобіотики в свій метаболізм, і перетворюють їх до нетоксичних сполук, або розкладають повністю чи нагромаджують (акумулюють) їх в клітинах. В останньому випадку є небезпека нагромадження токсичних сполук, тому в цьому разі такі мікроорганізми не можна залишати в довкіллі, а використовувати їх деструктивні властивості в стаціонарних установках. Ґрунтові, водні і повітряні мікроорганізми беруть важливу участь в природній біодеструкції забруднювачів, і без втручання людини. Але процеси природного очищення є тривалими, особливо при великому ступені забруднення. Тому для пришвидшення очищення застосовують певні технології.
Для очищення довкілля застосовують мікроорганізми
1. природні штами мікрофлори довкілля,
активізуючи їх розвиток на забруднених територіях,
чи вносять їх клітини, розмноженні в більшій кількості, додатково до автохтонних мікробів в забруднений грунт чи воду;
чи використовують їх в спеціальних очисних установках (напр., природні штами - мікрофлору активного мулу використовують для очищення стічних вод в аеротенках чи у
активізують ріст негативних природних мікроорганізмів аборигенної мікрофлори нафто забрудненого ґрунту внесенням ПАР, аерацією, рекультивацією рослин тощо. )
2. генетично-модифіковані - спеціально сконструйовані штами для деструкції певного типу ксенобіотиків. Для них також створюють оптимальні умови для розвитку. Але використання ГММ є потенційно небезпечним через можливість поширення інтродукованих клонованих генів. Тому більш сприйнятливим є застосування природніх штамів.
Є 2 основні технології очищення з допомогою мікроорганізмів:
безпосередньо на місці забруднення
2. в спеціальному очисному біореакторі, куди поступають забруднені води чи грунт
160
