1.2 Методи формування свідомості як ефективні методи у процесі професійної спрямованості учнів птнз

Методи формування свідомості. Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать словесні методі: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу.

Бесіда. Особливість її полягає в тому, що педагог, спираючись на наявні у вихованців знання моральних, етичних норм, підводить їх до розуміння, освоєння нових.

Успішне проведення бесіди забезпечує дотримання учнями ПТНЗ таких умов:

 обґрунтування актуальності теми;

 формулювання питань, які спонукали б до розмови;

 спрямування розмови в належному напрямі;

 залучення вихованців до оцінювання подій, учинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них відповідного ставлення до дійсності, до своїх громадських і моральних обовязків;

підсумовування розмови, прийняття конкретної, раціональної програми дій для втілення її у життя.

Під час професійного виховання учнів ПТНЗ метод бесіди можна використовувати під час спілкування з учнями на виховних годинах на тематику професійної спрямованості. Важливим моментом такої бесіди є завчасне оголошення теми бесіди, що б учні мали змогу належно підготуватися до неї. Рекомендовані теми: «Моя професія найкраща» «Я обрав цю професію то мущо..» .

Лекція. Як послідовний, систематичний виклад певної проблеми вона може мати епізодичний характер чи належати до певного тематичного циклу, кінолекторію. Використовують її в середніх і старших класах, студентських колективах.

Для успіху лекції важливо продумати її композиційну побудову, дібрати переконливі аргументи, необхідні при оцінюванні подій і фактів. Мова лектора має бути жвавою, емоційною. Для підтримання уваги слухачів використовують спеціальні психологічні прийоми.

Під час професійного виховання учнів ПТНЗ метод лекції можно використовувати під час проведення виховних годин на тему: «Світ професій» Можна запрошувати спеціалістів з виробництва для проведення таких бесід.

Диспут. Як метод формування свідомості особистості передбачає вільний, невимушений обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють.

Під час диспуту його учасники відстоюють свою позицію, переконуються в правильності чи помилковості своїх поглядів. Тут розкриваються їх ерудиція, культура мовлення, розвивається логічне мислення.

Тематику диспуту підбирають із таким розрахунком, щоб спонукати його учасників до роздумів над серйозними світоглядними питаннями - про мету життя, справжнє щастя, обовязок людини перед суспільством . На диспуті можна обговорювати й факти із життя групи, класу, виробничого колективу, літературний твір, газетну чи журнальну статтю, певну актуальну проблему. Питання диспуту повинні викликати інтерес, примушувати задумуватися над суттю проблеми, сприяти й формуванню власного ставлення до неї. При цьому створюють атмосферу невимушеності: всі повинні почувати себе рівними, ніхто не має права повчати і ображатися, виступи мають бути відвертими й аргументованими. Метою диспуту не є прийняття остаточних рішень, а створення можливості для самостійного аналізу його учасниками проблеми, аргументація власних поглядів, спростування хибних аргументів інших.

Під час професійного виховання учнів ПТНЗ метод диспуту можно використовувати під час проведення виховних годин, обравши проблемну тему наприклад : «Чи користується професія повара, попитом у суспільстві.»

Також даний метод можна використовувати під час проведення круглих столів.

Приклад. Його використовують для конкретизації певного теоретичного твердження, доведення істинності певної моральної норми. Він є переконливим аргументом і часто спонукає до наслідування. Інтенсивність виховного впливу прикладу зумовлена його наочністю й конкретністю. Чим ближчий і зрозуміліший він, тим більше його виховна сила.

Використання прикладу у вихованні вимагає враховувати вікові й індивідуальні особливості молоді. Так, за своїм віком вихованці ПТНЗ уже не наслідують сліпо приклад, а критично ставляться до нього. Однак за браком життєвого досвіду іноді прикладом вважають зовсім не те, що гідне наслідування.

Виховування на позитивному прикладі не може зводити до називання позитивних героїв художніх творів, кінофільмів, кращих вихованців тощо. Необхідно образно показати позитивні якості конкретної особистості, щоб

До прийомів виховання на негативному прикладі належать:

 громадський осуд негативних проявів;

 пояснення сутності негативності;

 протиставлення аморальним учинкам наслідків аморальної (асоціальної) поведінки;

 залучення вихованців до боротьби з проявами зла.

Дбаючи про формування свідомості особистості, необхідно під час формулювання конкретних світоглядних понять, обговорення поглядів і переконань враховувати наявні погляди вихованців на життя. Намагаючись переконати їх , слід впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу, наводити близькі й зрозумілі приклади, домагатися, щоб молода людина не тільки розуміла почуте, а й погоджувалася з ним. Надзвичайно важливим чинником при цьому є переконаність, такт, майстерність самого педагога.

Висновки до теоретичного розділу

Для того, щоб успішно реалізувати себе в своїй професії, бути висококваліфікованим знавцем своєї справи, необхідно також розумітися на проблемах суміжних галузей. Іншими словами, сучасна людина успішно компонує в собі спрямованості з різних сфер життя та виробничої діяльності, що дозволяє їй гнучко реагувати на різні ситуації, що виникають в соціумі. Тому навчання у ПТНЗ повинне забезпечувати такий розвиток, внаслідок якого формується не тільки спрямованість на професію, котру здобувають учні ПТНЗ, а й розвивається усвідомлення, що для того, щоб бути успішним, необхідно мати, або розвивати в собі ще й інші важливі для життя соціальні якості, знання, вміння, навички, що робить людину більш гнучкою, конкурентоспроможною, з можливостями реалізувати себе в різних сферах, тобто, поліфункціональною.