Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра психології, філософії та освітніх технологій

Теорія та методика виховної роботи

Курсова робота

«Формування професійної спрямованості шляхом за допомогою методу формування свідомості»

Виконав

Науковий керівник

Харків, 2011

ПЛАН

ВСТУП …………………………………………………….………………………3

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи професійної спрямованості виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу формування свідомості……………………………………………………………………..…..5

1.1 Особливості професійної спрямованості учнів ПТНЗ ………...………….5

1.2 Метод формування свідомості як ефективні методи у процесі професійної спрямованості учнів ПТНЗ ……………………………….……..………………8

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою «Обрана професія» . ……………………………..……………………….…...11

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….………19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………20

ВСТУП

Вибір професії зумовлює успіх професійної і життєвої кар'єри. На роботі людина здобуває друзів, включається в суспільство людей, близьких за інтересами, життєвим сенсів. І якщо людина не зумів знайти себе в професії, не задоволений її результатами, він не відчуває себе комфортно. Потреби молоді у професійному самовизначенні, психологічної підтримки в процесі подолання труднощів професійного життя, конфліктів, незадоволеності працею, професійної втоми, надання допомоги при вимушеному звільнення, втрати працездатності - все це соціально та особистісно значущі проблеми, які треба вирішувати. І саме з цього я торкнувся теми формування професійної спрямованості у період навчання у вузі.

У зв'язку з падінням останнім часом педагогічної та науково-дослідницької діяльності зростає необхідність дослідження цього явища. Навчання даними професіями не припиняється, але все ж таки менше молодих фахівців можна побачити в наших школах і дослідних лабораторіях. Освіта країни зазнає кризу. Певною мірою це обумовлено низькою оплатою за цю працю. Але у цієї проблеми є зворотний бік: якщо підняти заробітну плату, то в школи і в дослідницькі лабораторії може потрапити багато випадкових людей. У той же час матеріальні стимули не є провідними у виборі професії вчителя і науковця.

Актуальність обраної нами теми полягає в тому, що при вступі до ПТНЗ не враховується той комплекс психологічних феноменів, який визначає успішність навчання, формування стійкої професійної спрямованості кожного учня.

Метою нашої роботи виявити ефективність професійної спрямованості виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу формування свідомості.

1. Теоретичний розділ. Педагогічні основи формування професійної спрямованості за допомогою методів формування свідомості

1.1. Особливості формування професійної спрямованості учнів птнз

У нинішніх умовах становлення та розбудови нашої держави по-новому постають проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності, становлення в ній професіоналів й формування, зокрема, професійної спрямованості.

В контексті цього, ситуація, що склалася на молодіжному ринку праці в останні роки є досить-таки неоднозначною. Доволі часто, отримавши диплом, робітник стикається я з реаліями, коли він позбавлений можливості реалізувати себе в конкретній діяльності. З іншого боку, сам молодий спеціаліст іноді буває не орієнтованим на роботу за отриманою спеціальністю. Тому учнів ПТНЗ у їх ставленні до майбутньої спеціальності, доречно диференціювати, відповідно розмежовувати й психолого-педагогічні впливи на них. Становлення особистості учнів ПТНЗ , як майбутніх фахівців, ускладнюється, коли професія обиралася компромісно, не за власним бажанням, а, наприклад, за примусом батьків, під впливом друзів чи внаслідок інших чинників.

Формування професійної спрямованості учнів ПТНЗ як зазначає С.Л. Рубінштейн протягом останніх років практично перебувала поза увагою психологів. Помилковою є думка, що можна автоматично врегулювати, наситити ринок праці необхідними фахівцями. В умовах соціально-економічних реформ чітко проявилася потреба в працівниках нового типу, котрим притаманна висока мобільність, готовність до безперервної самоосвіти та саморозвитку, самореалізації та самоактуалізації. Все це породжує нові освітні потреби й запити. [8]

Поняття „спрямованість” особистості, введене в науковий обіг С.Л. Рубін штейном [8, С.89], отримало свій подальший розвиток, перш за все, за рахунок виділення різних видів спрямованості. Так, зокрема, в психологічній літературі представлені й описані: особистісна, колективістська, ділова; гуманістична, егоїстична, депресивна, суїцідальна та інші спрямованості. Особливе значення приділяється дослідженню професійної спрямованості. Розкриттю різних аспектів професійної спрямованості присвячено праці В.О. Бодрова, [2, С.125-126] та ін. Незважаючи на різні підходи до тлумачення поняття „професійна спрямованість”, Тименка М.П вважає , що вона залежить від ієрархії ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери, інтересів, світоглядних поглядів, тобто компонентів спрямованості особистості, професійної, зокрема. [10]

Професійна спрямованість особистості (учнів ПТНЗ) на думку Лікарчук І.Л – категорія, котра становить предмет дослідження одночасно декількох наук: філософії, психології, соціології та педагогіки. Проблема вивчення професійної спрямованості в силу її багатокомпонентності є складною та ще до того ж знаходиться на перетині досліджень із психології праці, педагогічної психології, психології розвитку та психології особистості. Як вже зазначалося, нині в психології немає однозначного визначення професійної спрямованості. Так, зокрема, професійну спрямованість учнів ПТНЗ розуміють, перш за все, як сукупність мотиваційних утворень (інтересів, потреб, схильностей, прагнень і т.ін), пов’язаних з професійною діяльністю людини, що впливають на вибір професії, прагнення реалізувати себе в ній, задоволеність від неї. Професійна спрямованість являє собою інтегральне утворення, котре характеризується предметом професійної спрямованості, в якості якого виступає бажана професія (вид діяльності); видами мотивів професійної діяльності; силою (рівнем) спрямованості, виявом чого є міра вираженності прагнення до оволодіння професією та реалізації себе в ній; задоволеністю чи незадоволеністю людини своєю професією. [7]

Спрямованість виступає також як системоутворююча якість, визначаючи психологічний склад особистості. Саме в спрямованості знаходять свій вираз цілі, в ім’я яких діє особистість, її мотиви та суб’єктивне ставлення до різних аспектів дійсності.

Між розвитком мотиву й оволодінням діяльністю наявні складні взаємозв’язки та взаємообумовленості. Формування мотиву випереджає формування діяльності, а іноді, навпаки, відстає, що невідворотно відбивається на результаті оволодіння діяльністю. Різні періоди життя людини обумовлюють зміни в мотиваційній сфері.

В процесі оволодіння професією потреби на інтереси учня виникають та деталізуються внаслідок усвідомлення професійних перспектив й адекватної оцінки неузгодженості вимог до перспектив з наявними схильностями, знаннями та вміннями. В даному випадку, перспективи виступають в якості окремої мети учня. Формування й підтримка стійкої професійної спрямованості особистості учня ПТНЗ являє особою безперервний процес узгодження вимог до перспективи за допомогою діяльності на основі зворотного зв’язку. Формування мотивів, так само, як і система цілей і намірів, йде паралельно з формуванням потреб. Потреба та інші компоненти (інтереси, потяги, цілі, наміри) стають стійкішими за рахунок більш поглибленого пізнання перспективи й трансформацією потреби, що виникла у людини, в конкретні мотиви.

Професійна спрямованість – провідна інтегральна якість особистості, що виявляється в вибірковому й мотивованому ставленні, наприклад, учня ПТНЗ до вибору професії, відповідно до його покликання, світоглядних поглядів, ідеалів. На зовнішньому рівні професійна спрямованість може виявлятися як соціально-психологічна установка на певний вид діяльності, прийняття її цілей і завдань на основі сформованої потреби в отриманні професійних знань, виразом чого стає готовність до професійного вибору.

Розглядають такі напрямки розвитку особистості учня як майбутнього фахівця в процесі навчання у ПТНЗ:

- міцніє професійна спрямованість, розвиваються необхідні здібності – професійно-важливі якості;

- вдосконалюються , „професіоналізуються” психічні процеси, стани, досвід;

- підвищується почуття обв’язку, зростає відповідальність, професійна самостійність, більш рельєфно виступає індивідуальність учня, його життєва позиція;

- зростає рівень домагань учня щодо своєї майбутньої спеціальності;

- на основі інтенсивного засвоєння соціального і професійного досвіду та формування необхідних професійно-важливих якостей, зростає соціальна, духовна й моральна зрілість;

- учнем все більше усвідомлюється важливість самовиховання стосовно формування якостей, вмінь, навичок, тобто, досвіду, необхідних йому, як майбутньому спеціалісту;

- міцніє, повніше проявляється професійна самостійність і готовність до майбутньої практичної роботи. [4, С.105-106]

Серед тенденцій становлення особистості учня ПТНЗ як майбутнього фахівця, окрім вище перерахованих, виділяють ще й такі:

- протягом навчання відбуваються суттєві зміни в структурі самосвідомості учня: завершується процес професійного самовизначення, відображенням чого стають трансформаційні зміни змісту не тільки його загального „образу - Я”, але й професійного „образу – Я”;

- соціалізація особистості майбутнього фахівця – це багатоаспектне явище, котре детерміноване низкою соціокультурних чинників: ментально-духовна атмосфера сімейно-родинного середовища; особливості довузівського освітньо-виховного й професійного простору; організація навчального процесу у ПТНЗ.

У ПТНЗ для формування професійної спрямованості проводять такі заходи як :

• Постійно проводяться конкурси та професійні змагання з обраної професії,

• Екскурсії на підприємства.

• Запрошуються спеціалісти відповідної галузі, які розповідають про специфіку тієї чи іншої професії.

Показником ефективності навчального процесу у ПТНЗ в напрямку формування професійної спрямованості є соціальна, духовна й професійна зрілість особистості учня, цілісність і стійкість його „Я – образу”, психологічна готовність випускника до реалізації професійних функцій.