- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- •2. Основні напрями судово-правової реформи в Україні.
- •3. Поняття та завдання кримінального судочинства. Типи (форми) кримінального процесу.
- •4. Поняття кримінально-процесуальної форми, її значення для здійснення правосуддя.
- •5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.
- •6. Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- •7. Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- •8. Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- •9. Джерела кримінально-процесуального права.
- •10. Поняття принципів кримінального процесу та їх система.
- •11. Принцип законності у кримінальному процесі.
- •12. Принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону.
- •13. Принцип особистої недоторканності у кримінальному процесі.
- •14. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- •15. Принцип публічності (офіційності) у кримінальному процесі, його прояви у різних стадіях процесу.
- •16. Принцип змагальності у кримінальному процесі.
- •17. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- •18. Принцип безпосередності у кримінальному процесі.
- •19. Принцип національної мови судочинства у кримінальному процесі.
- •20. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх класифікація.
- •21. Суд як суб’єкт кримінального судочинства. Завдання і загальна характеристика повноважень суду.
- •22. Прокурор у кримінальному процесі, його процесуальне положення у різних стадіях процесу.
- •23. Органи дізнання: їх види і процесуальні повноваження.
- •24. Органи досудового слідства. Процесуальне положення слідчого і начальника слідчого відділу.
- •25. Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, прокурора, слідчого, особи яка провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •26. Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- •27. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- •28. Підозрюваний, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •29. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.
- •30. Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •31. Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •32. Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді.
- •33. Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- •34. Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- •35. Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- •36. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •37. Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- •38. Поняття доказів у кримінальному процесі.
- •39. Класифікація доказів, її практичне значення.
- •40. Показання свідка, особливості їх перевірки та оцінки.
- •41. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •42. Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •43. Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- •44. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповідними додатками, складені у повноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів.
- •45. Висновок експерта як джерело доказів. Підстави призначення експертизи. Особливості оцінки висновку експерта.
- •46. Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •47. Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- •48. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному процесі.
- •49. Поняття і значення оцінки доказів.
- •50. Належність і допустимість доказів у кримінальному процесі.
- •51. Поняття та класифікація заходів кримінально-процесуального примусу.
- •52. Запобіжні заходи: поняття, система, підстави і порядок їх застосування, зміни і скасування.
- •53. Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- •54. Тримання під вартою. Підстави, умови і порядок обрання, зміни та скасування.
- •55. Сутність і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •1) Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
- •56. Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- •57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- •1. Загальні умови, пов’язані з вибором належного суб’єкта розслідування та його процесуальним становищем:
- •3. З метою захисту прав і законних інтересів учасників розслі-дування кримінально-процесуальний закон містить такі загальні умови досудового розслідування:
- •58. Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- •59. Підслідність кримінальних справ: поняття і види.
- •60. Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- •2)До організаційних форм взаємодії слідчого та органів дізнання, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, належать:
- •61. Питання кримінального процесу в Законах України «Про міліцію» і «Про оперативно-розшукову діяльність».
- •62. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •63. Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- •64. Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідств.
- •65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- •66. Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- •67. Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •68. Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •69. Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •2) Слідчий експеримент
- •70. Огляд як слідча дія. Поняття, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •71. Обшук і виїмка. Поняття, види, підстави та процесуальний порядок проведення, фіксація ходу та результатів.
- •2. Правові підстави для провадження обшуку:
- •72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Поняття, процесуальний порядок проведення.
- •73. Очна ставка. Поняття, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •74. Виявлення прокурором, слідчим і судом причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Заходи щодо їх усунення. Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину
- •Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі
- •75. Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- •76. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- •77. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку. Структура, зміст і значення обвинувального висновку.
- •78. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком. Рішення прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •79. Судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора.
- •80. Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- •81. Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи.
- •1) Про призначення справи до судового розгляду (постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (ст. 245 кпку)).
- •6) Про повернення справи прокуророві (оскарженню не підлягає, але може бути внесено подання прокурором (ст. 249-1 кпку)).
- •82. Повноваження судді, пов’язані з підготовкою кримінальної справи до розгляду в судовому засіданні.
- •83. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кримінальної справи на додаткове розслідування.
- •84. Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- •85. Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. Учасники судового розгляду.
- •86. Підготовча частина судового засідання. Її сутність, місце в структурі судового розгляду і порядок проведення.
- •87. Судове слідство. Його сутність, місце в структурі судового розгляду, порядок проведення. Скорочене судове слідство.
- •1. Дії суду до дослідження доказів:
- •2. Дослідження доказів у справі
- •3. Закінчення судового слідства:
- •88. Судові дебати. Їх сутність і значення. Учасники судових дебатів. Обвинувальна промова прокурора. Промова захисника. Їх структура і зміст.
- •89. Вирок суду, його сутність і значення. Властивості вироку.
- •1) Властивість, що відображає місце вироку в системі процесуальних рішень – законна сила, яка виявляється в обов’язковості, виключності і преюдиціальності акта правосуддя.
- •2) Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- •90. Процесуальний порядок постановлення вироку суду. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку.
- •91. Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- •1. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити:
- •2. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити:
- •92. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи під час її розгляду судом першої інстанції.
- •93. Поняття та значення апеляційного провадження у кримінальному судочинстві.
- •94. Особи, які мають право подати апеляцію. Процесуальний порядок і строки апеляційного оскарження вироку (ухвали чи постанови) суду.
- •95. Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- •96. Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- •97. Істотні порушення кримінально-процесуального закону як підстави до скасування вироку.
- •98. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.
- •99. Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- •100. Сутність, завдання та особливості касаційного провадження. Його відмінність від апеляційного провадження.
- •101. Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- •102. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді касаційної інстанції.
- •103. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції. Ухвала касаційного суду. Види ухвал, структура та зміст.
- •104. Нові матеріали в апеляційній та касаційній інстанціях. Особливості оцінки доказів апеляційною та касаційною інстанціями.
- •105. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави, строки перегляду. Особи, які мають право порушити питання про перегляд судового рішення.
- •1. Порушення прокурором провадження у зв’язку з ново-виявленими обставинами.
- •2. Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
- •3. Розгляд судом справ в порядку виключного провадження та вирішення питання про відновлення провадження в кримінальній справі у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •1. Порушення питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.
- •2. Проведення перевірки правильності застосування кримінального та кримінально-процесуального закону, і вирішення питання про необхідність судового розгляду справи в порядку виключного провадження.
- •106. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Підстави, строки подання заяви. Особи, які мають право подати заяву про перегляд.
- •107. Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду. Порядок звернення вироку до виконання. Питання, які вирішуються судом у цій стадії, порядок їх вирішення.
- •1. Питання, що виникають при звертанні вироку до виконання:
- •2. Питання, що вирішуються судом у процесі фактичного виконання вироку:
- •3. Питання, що вирішуються після відбування засудженим призначеного покарання:
- •108. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •109. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •110. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
- •111. Порядок провадження по справах про суспільно-небезпечні діяння, що вчинені особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності.
68. Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
Пред’явлення для впізнання (ст. 174, 175 КПКУ) – це слідча дія, сутність якої заключається в тому, що той, хто впізнає порівнює пред’явлені йому об’єкти з тими, які він сприймав раніше та зберіг у пам’яті, і по певним ознакам чи прикметам встановлює їх тотожність, схожість або відмінність, тобто змістом його є ідентифікація об’єкта.
Найбільш поширеним є пред’явлення для впізнання на підставі запам’ятовування зовнішності особи, однак можливе впізнання і по функціональних ознаках: особливостях мови, ходи, запаху тощо.
Підстава проведення – повідомлення попередньо допитаною особою, що вона сприймала об’єкт, запам’ятала його відмінні характерні ознаки і при пред’явленні їй для впізнання зможе його впізнати.
Види (залежно від об’єкта): 1) пред’явлення для впізнання живих осіб (ст. 174 КПКУ); 2) предметів (ст. 175 КПКУ); 3) трупа.
Особливості (умови) пред’явлення для впізнання особи:
1) необхідно попередньо допитати особу, яка впізнає (свідка, потерпілого, обвинуваченого або підозрюваного), про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, при яких впізнаючий бачив цю особу;
2) коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань;
3) пред’явлення для впізнання одночасно двом і більше впізнаючим недопустимо, оскільки їх показання будуть залежати одні від інших, і об’єктивність впізнання буде під сумнівом;
4) особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох (тобто, загальна кількість осіб, які пред’являються для впізнання повинна бути не менше трьох, включаючи особу, котра, можливо, може бути впізнана), які не мають різких відмін у зовнішності та одягу (тобто схожі з ним за зовнішнім виглядом: віком, статурою, ростом, кольором волосся, однаковим станом одежі тощо);
5) перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред’являються;
6) пред’явлення особи для впізнання проводиться в присутності не менше двох понятих;
7) у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням всіх викладених вище вимог;
8) повинен мати місце правильний добір осіб, що пред’являються для впізнання разом із підозрюваним (обвинуваченим). Слідчий повинен з’ясувати все про цих осіб, той же, хто впізнає, навпаки, до цієї слідчої дії не повинен раніше зустрічатися з кимось із них. Так як в противному випадку впізнаючий може бути впевнений у непричетності цієї особи до події, що перевіряється;
9) не можна проводити повторне впізнання особи тим же впізнаючим і по тих же ознаках;
10) при впізнанні когось із пред’явлених осіб, слідчий пропонує впізнаючому пояснити, за якими саме ознаками він її впізнав, а у протоколі впізнання детально викладаються ознаки, які ним названі (ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 176 КПКУ). На прохання особи, що впізнає, або з ініціативи слідчого положення осіб, які пред’являються для впізнання, може бути змінено. Слідчий, наприклад, пропонує їм сісти, встати, пройтись, зробити певний жест, вимовити певну фразу тощо;
11) впізнаючому заборонено ставити навідні запитання, підказуючи таким чином певну відповідь;
12) при необхідності (наприклад, при неможливості пред’явлення особи у зв’язку з хворобою) впізнання може проводитися по фотознімках, відповідно до тих же умов лише з певними особливостями (по-перше, для цього впізнання виготовляється фототаблиця: фотографії наклеюються на окремий аркуш паперу, нумеруються, скріплюються печатками; по-друге, на фотознімках не повинно бути не лише різких відмінностей у зовнішності зафіксованих на них осіб, але і в самому матеріалі та якості відбитків за кольором, контрастністю, чіткістю).
Особливості пред’явлення для впізнання предметів: пред’явлення для впізнання предметів (а також і тварин) проводиться з додержанням викладених вище умов і порядку проведення впізнання осіб. Однак, не пред’являються для впізнання предмети, які існують в єдиному примірнику, неповторні (наприклад, картина відомого художника), а також які не мають відмінностей від інших предметів (нові речі серійного виробництва, сипучі речі – цукор-пісок, зерно і т. ін). У таких випадках належить зробити огляд, призначити експертне чи інше спеціальне дослідження або аналіз.
Особливості пред’явлення для впізнання трупів: пред’являються близьким родичам або іншим особам, які добре знали не лише загальні риси зовнішності померлого, але й особливі прикмети. Враховуючи це і об’єкт впізнання, труп для впізнання може бути пред’явлений лише один. Труп може пред’являтися як в місці виявлення, так і в морзі.
