57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.

Досудове розслідування є основною формою досудової підготовки матеріалів справи, яке здійснюється у формі дізнання, досудового слідства або у протоколній формі1. Лише у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПКУ) замість досудового розслідування підготовка матеріалів до судового розгляду провадиться самим потерпілим за сприяння судді.

Дізнання – це початкова форма досудового розслідування, яка являє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність уповноважених законом державних органів і посадових осіб, що пов’язана з їх функціональним призначенням і виражається в провадженні досудового розслідування кримінальних справ з метою досягнення завдань кримінального судочинства з подальшим направленням матеріалів справи слідчому в строк, встановлений законом, або її закриттям.

Закон диференціює порядок і строки провадження дізнання у кримінальних справах, а також порядок направлення справи слідчому органом дізнання залежно від тяжкості злочину. Тому можна говорити про два види дізнання: у справах про злочини, які не є тяжкими чи особливо тяжкими, та у справах про злочини, які є тяжкими чи особливо тяжкими.

За наявності ознак злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким (тобто невеликої чи середньої тяжкості), орган дізнання порушує кри-мінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання в строк не більше десяти днів з моменту встановлення такої особи і не більше п’яти діб з моменту обрання до неї запобіжного заходу складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження. ч. 1ст. 108(КПКУ)

За наявності ознак тяжкого злочину (тобто тяжкого чи особливо тяжкого) орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить невідкладні слідчі дії, після чого в строк не більше десяти днів з моменту порушення справи і не більше п’яти діб з моменту обрання до особи, яка вчинила злочин, запобіжного заходу (ч. 2 ст. 108 КПКУ) складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження.

Таким чином, під невідкладними слідчими діями слід розуміти слідчі дії, що спрямовані на виявлення і фіксацію доказів, встановлення осіб, які вчинили злочин, і завданням яких є збереження слідів злочину на початковому етапі розслідування у зв’язку із загрозою можливої втрати їх у разі зволікання. Коли у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка вчинила злочин, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові заходи, спрямовані на її встановлення (а, на нашу думку, й на встановлення нових епізодів її злочинної діяльності чи інших осіб, причетних до вчинення злочину, оскільки така необхідність випливає із завдань, передбачених у ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»), і повідомляє слідчого про

їх наслідки.

Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов’язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій (частини 3 і 4 ст. 104 КПКУ). За наявності обставин, передбачених ст. 6 КПКУ, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокуророві (ч. 2 ст. 109 КПКУ).

Досудове слідство є основною формою досудового розслідування, яка забезпечує максимальні гарантії встановлення істини та прав учасників процесу. Воно провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, по яких передбачено досудове розслідування у формі досудової підготовки матеріалів у протокольній формі (ст. 425 КПКУ), а також у справах так званого приватного обвинувачення, по яких досудова підготовка матеріалів до судового розгляду провадиться самим потерпілим за сприяння судді (ч. 1 ст. 27 КПКУ).

Досудове слідство провадиться слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими податкової міліції та слідчими органів безпеки (ст. 102 КПКУ) Слідчі, на відміну від осіб, які провадять дізнання, наділені біль-шою процесуальною самостійністю (див. , наприклад, ч. 2 ст. 114 КПКУ, рішення слідчого не потребують затвердження начальником слідчого підрозділу, на відміну від необхідності затвердження багатьох рішень дізнавача начальником органу дізнання), слідчим надається ширше коло повноважень у прийнятті процесуальних рішень (притягнути особу як обвинуваченого може лише слідчий).

Серед суб’єктів права на розслідування злочинів слід назвати також начальника слідчого відділу, який має право брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 114-1 КПКУ), і прокурора, який має право брати участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадити окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі (п. 5 ч. 1 ст. 227 КПКУ).

Досудового розслідування, можна розділити на такі групи: умови, пов’язані з а) вибором належ-ного суб’єкта розслідування та його процесуальним становищем; б) із забезпеченням всебічності, повноти, об’єктивності та бистроти роз-слідування; в) із забезпеченням прав і законних інтересів учасників розслідування.