Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
крим процес.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
1.77 Mб
Скачать

3. Поняття та завдання кримінального судочинства. Типи (форми) кримінального процесу.

Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, начальника слідчого відділу, прокурора і суду по виявленню, попередженню і розкриттю злочинів, викриттю і покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правових відносин, які виникають у зв’язку з цією діяльністю між органами і особами, які приймають в ній участь.

Завдання: 1) загально-соціальні (захист прав та законних інтересів ФО і ЮО, які беруть участь у кримінальному судочинстві; захист матеріальних і моральних цінностей суспільства; захист конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності держави); 2) безпосередні (викриття винних; швидке і повне розкриття злочинів; забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний).

Порядок провадження у кримінальній справі називають ще процесуальною формою діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, а також усіх осіб, які беруть участь у справі. Кримінально-процесуальна форма являє собою правовий режим кримінально-процесуальної діяльності, що включає виконання певних процесуальних умов, дотримання юридичних процедур та забезпечення гарантій при провадженні у кримінальній справі. Загальність кримінально-процесуальної форми полягає в тому, що під час розслідування та розгляду кримінальних справ застосовуються єдині для певної категорії справ правила судочинства. Процесуальна форма визначає провадження слідчих, судових та інших процесуальних дій, а також порядок кримінального судочинства в цілому. Процесуальна форма гарантує права та законні інтереси всіх осіб, які беруть участь у справі, у тому числі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, свідків, експертів та інших учасників процесу, додержання вимог повноти, всебічності та об’єктивності розслідування справ про злочини, постановлення законного, обґрунтованого та справедливого вироку.

4. Поняття кримінально-процесуальної форми, її значення для здійснення правосуддя.

Кримінально-процесуальна форма – це встановлений законом порядок здійснення ОРД, прокуратури, судом процесуальних дій з допомогою яких вони розслідують і вирішують кримінальні справи та оформлення їх в правових актах, а також порядок діяльності учасників процесу, які захищають свої права і законні інтереси.

Сутність КПФ в тому, що вона створює чітко врегульований, стійкий, юридично визначений, суворо обов’язковий, стабільний правовий режим провадження в КС, що відповідає завданням судочинства та його принципам. Тому недопустимі відхилення від вимог процесуального закону, а неухильне дотримання процесуальної форми є необхідною умовою законності дій і рішень у справі. Значення: забезпечує дотримання режиму законності в КП; створює необхідні умови для встановлення істини у кожній справі; забезпечує захист прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; сприяє шанобливому ставленню зі сторони громадян до органів розслідування, прокуратури і суду та дозволяє цим органам забезпечити виховний вплив КП; забезпечує єдиний порядок (однаковість) провадження в КС. Однак водночас закон допускає і диференціацію ПФ в окремих категоріях КС. Кожен випадок відхилення від загального порядку судочинства визначений КПЗ.

За загальним правилом, закон передбачає єдність (уніфікацію) кримінально-процесуальної форми, тобто існування єдиного порядку провадження по різних кримінальних справах незалежно від особливостей вчиненого злочину (зокрема, кваліфікації, суб’єкта злочину тощо). Це означає, що існує єдиний порядок порушення, розслідування, розгляду і вирішення більшості кримінальних справ.

Однак єдність кримінально-процесуальної форми не виключає можливість її диференціації. Необхідність диференціації обумовлюється тим, що там, де можна вирішити завдання кримінального процесу з меншими витратами і з меншим часовим проміжком між вчиненим злочином і застосуванням до особи, яка його вчинила, певної міри покарання, такий шлях і повинен бути обраний, тобто можуть і повинні використовуватися відносно менш складні процесуальні форми, процедури.