9. Основні поняття і зміст теорії фірми

В своїй діяльності підприємства переслідують головну ціль отримання прибутку та недопущення збитків. В західних країнах головною метою корпорації вважається підвищення добробуту акціонерів. В наш час все більше фірм звертають увагу на імідж Під виробництвом будемо розуміти процес використання факторів виробництва для виготовлення товарів та надання послуг. Виробнича функція описує взаємозв’язок між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом благ.

Класична двофакторна виробнича функція має вигляд:

Q=F(K,L)

і показує зв'язок між виробництвом продукції та витратами двох основних факторів: праця (L) та капітал (K).

Q – виробництво

K – капітал, L – праця, М – матеріальні витрати Q = F(K,L,M)

Розглядають три основних гіпотези про особливості сполучення основних факторів виробництва: 1) гіпотеза про абсолютну необхідність:, якщо відсутній хочаб один фактор – виробництво неможливе. 2) гіпотеза монотонності: тобто при збільшені якогось фактора виробництво краще. 3) гіпотеза взаємозамінності. тобто певну кількість одного фактора можна замінити певною кількістю іншого.

К ласичною є виробнича функція КОББА-ДУГЛАСА

К Q=aК L^1- ,

L

Граничною нормою технологічної заміни MRTS першого фактора виробництва, другим називається відношенням , де - зміна другого фактора виробництва; що компенсує зміну першого на :

MRTS=

Існує закон зниження MRTS –граничної норми технологічної заміни:

при збільшені (зменшені) фактору MRTS цього фактора іншим знижується (підвищується).

«Поведінка» продукту фірми в короткостроковому періоді пояснюється законом спадної віддачі ресурсів. Суть закону, що кожна додаткова одиниця змінного ресурсу добавлена до однвєї й тієї ж кількості постійного ресурсу, починаючи з певного моменту буде приносити все меншу і меншу величину додаткового продукту фірми.

Рівновага фірми:

МР_к/МР_l=Р_k/Р_l – кут нахилу ізокванти збігається з кутом нахилу ізокости. Це точка максимального виробництва при мінімальних витратах.

10. Характеристика факторів виробництва. Виробнича функція. Ізокванта. Заміщення факторів виробництва.

Для організації виробничого процесу необхідні фактори виробництва повинні бути присутніми у певній кількості. Узагальнену інформацію про взаємозв'язок між витратами виробничих факторів і обсягами випуску продукції у фізичному виразі надає функція виробництва. Вона відображає технічний закон, суть якого в тому, що для кожного рівня технічних знань існує відповідне числове співвідношення виробничих витрат і обсягів продукції. За допомогою цієї функції можна визначити технологічно ефективний спосіб виробництва.

Ізокванта – це множина комбінацій факторів виробництва, які забезпечують однаковий обсяг виробництва.

Функція ізокванти:

F(K, L)=const

Властивості ізоквант:

 Ізокванти не перетинаються;

 віддаленіша від початку координат ізокванта відповідає вищому рівневі виробництва;

 ізоквант не дотикаються до осей координат;

 при збільшені фактора виробництва ізокванта наближається до відповідної осі.

Часні випадки:

1) ресурси абсолютні взаємозамінники (один ресурс може бути повнісю замінений іншім);

2) ресурси абсолютні взаємодоповнювачі (один ресурс не може працювати без іншого ресурсу).