- •Визначити предмет, об’єкт та суб’єкти макроекономіки, основні види їх економічної діяльності. Навести та обґрунтувати логічну модель макроекономіки.
- •Розкрити сутність та навести кількісну визначеність валового внутрішнього продукту, чистого внутрішнього продукту, національного доходу. Розкрити їх зв’язок з платіжним балансом.
- •Розкрити сутність, навести кількісну визначеність особистого доходу та доходу кінцевого використання. Показати їх вплив на рівень життя населення.
- •Фази економічних циклів
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •Визначити сутність, причини, види безробіття та розкрити методику визначення втрат валового внутрішнього продукту від циклічного безробіття.
- •7. Розкрити сутність інфляції, рівень та темп інфляції. Показати відмінність між інфляцією попиту та інфляцією витрат. Розкрити сутність антиінфляційної політики держави.
- •9/ Розкрити інвестиційний механізм: чинники інвестиційного попиту, чистий прибуток від інвестування, інвестиційна функція, графічна інтерпретація.
- •13. Розкрити роль держави у ринковій економіці, її економічні функції. Здійснити аналіз основних форм державного регулювання ринкової економіки.
- •Здійснити порівняльний аналіз класичної та кейнсіанської теорій макроекономічного регулювання економіки.
- •15. Здійснити порівняльний аналіз альтернативних теорій макроекономічного регулювання економіки.
- •Визначити основи фіскальної політики: сутність та засоби впливу дискреційної та автоматичної фіскальної політики на валовий внутрішній продукт.
- •17/ Проаналізувати взаємозв’язок фіскальної політики і державного бюджету. Розкрити сутність прямих та непрямих податків. Назвати основні принципи побудови податкової системи держави
- •Розкрити основи грошового ринку: пропозиція і попит на грошовому ринку, кількісна визначеність та механізм досягнення рівноваги між ними.
- •Проаналізувати сутність, мету грошово-кредитної політики держави. Розкрити методи регулювання грошової маси.
- •21. Розкрити сутність платіжного балансу, його основні розділи, види сальдо та показати взаємозв’язок між платіжним балансом і валютним курсом.
- •23. Здійснити аналіз ринку праці та визначити механізм його функціонування. Розкрити сутність та механізм державного регулювання зайнятості.
- •Поняття економічної нерівності. Крива Лоренця. Розкрити основні елементи системи соціального захисту населення в Україні.
- •25. Розкрити сутність, фактори та типи економічного зростання. Визначити основні засади моделі економічного зростання Домара-Хоррода та р. Солоу.
Розкрити сутність, навести кількісну визначеність особистого доходу та доходу кінцевого використання. Показати їх вплив на рівень життя населення.
Особистий доход – це доход, отриманий сім’ями та окремими індивідами до сплати податків.
Особистий доход можна отримати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Він розподіляється на споживання, заощадження і сплату податків.
ОД= НД- ВСС-ППК-НПК+ТП, де:
ОД – особистий доход;
НД – національний доход;
ВСС – внески на соціальне страхування;
ППК – податок на прибуток корпорацій;
НПК – нерозподілений прибуток корпорацій;
ТП – трансфертні платежі.
Доход кінцевого використання - це частина особистого доходу, яка
залишається у розпорядженні домашніх господарств після сплати індивідуальних податків та використовується ними на споживання і заощадження.
ДКВ = ОД-(ОПП+ПМ+ПС) (2.16), де:
ДКВ – доход кінцевого використання;
ОД – особистий доход;
ОПП – особистий прибутковий податок;
ПМ – податок на майно;
ПС – податок на спадщину.
Доход кінцевого використання являє собою суму споживчих витрат домашніх господарств та заощаджень.
ДКВ= СВ+З (2.17), де:
СВ – споживчі витрати домашніх господарств;
З – заощадження.
5. Проаналізувати фази економічного циклу. Сутність розриву валового внутрішнього продукту. Розкрити найважливіші заходи антикризової політики держави.
Причинами циклічності можуть бути:
– технічні нововведення (НТР);
– політичні й випадкові події (наприклад, війни, “перебудова” в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);
– зміни у кредитно-грошовій політиці (коливання обсягів грошової маси);
– нестача національних інвестицій;
– зміни цін на нафту, газ та інші види сировини тощо.
У макроекономіці не існує цілісної теорії економічного циклу, і економісти різних напрямків концентрують свою увагу на різних причинах циклічності. Але більшість із них вважають, що рівень сукупних витрат безпосередньо визначає рівень зайнятості і виробництва. Справа в тому, що в економіці, яка орієнтована на ринок, сектор фірм виробляє товари і надає послуги лише тоді, коли на них пред’явлено достатній сукупний попит.
Якщо ж цей сукупний попит недостатній, то сектору фірм невигідно виробляти товари і послуги у великому обсязі і тому ВВП скорочується. При вищому рівні сукупних витрат сектор фірм, розширюючи обсяги виробництва, буде отримувати прибуток, і ВВП зростатиме. Окремі економічні цикли суттєво різняться між собою за тривалістю та інтенсивністю, проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз.
Табл. 3.1.
Фази економічних циклів
Фаза циклу |
Економічна суть |
ПІК |
В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється. |
РЕЦЕСІЯ (СПАД) |
Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад). |
НИЖЧА ТОЧКА СПАДУ (ДНО) |
Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. |
ПІДЙОМ (ПОЖВАВЛЕННЯ) |
Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність |
При цьому циклічно змінюються обсяг випуску, рівні зайнятості, безробіття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси і т.п. Проте основними індикаторами фази циклу служать:
- рівень зайнятості;
- рівень безробіття;
- обсяг випуску.
Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються наступним чином:
- цикли Китчина з тривалістю три - п’ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів матеріально-технічних цінностей на підприємствах;
- цикли Джаглера з періодичністю сім - одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;
- цикли Кузнеца – їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва;
- цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює 40- 60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова.
Коливання фактичного ВВП навколо потенційного ВВП характеризується показником, який називається розрив ВВП.
Розрив ВВП= ВВПф-ВВПп/ВВПп*100%
ВВПф менше за ВВПп – відставання ВВП, тобто обсяг продукції, який економіка втрачає через неповне використання виробничого потенціалу.
Тому уряду слід проводити антикризову політику. Антикризова політика – політика держави, яка спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.
Табл. 3.2.