23. Здійснити аналіз ринку праці та визначити механізм його функціонування. Розкрити сутність та механізм державного регулювання зайнятості.
Ринок праці – ринок, на якому в результаті взаємодії попиту і пропозиції встановлюються ціна на трудові ресурси у вигляді з/п. Суб’єкти: роботодавці (володіють ЗВ), робітники (здібностями). Частини ринку праці: потенційний (сфера, де формується сама праця – студенти, військові, фермери, підприємці), циркулюючий (сфера купівлі/продажу р/с – переміщення робітника між підприємствами у пошуках роботи, перебуваючи безробітним (фрикційні, структурні, циклічні), внутрішньо фірмовий (сфера, де боротьба за робочі місця ведеться на самих підприємствах між зайнятими працівниками).
Держ політика зайнятості – діяльність держави, яка направлена на регулювання елементів ринку праці для досягнення оптимального рівня зайнятості більш повної відповідності р/с і структури роб місць і пом’якшення наслідків безробіття. Держ служби зайнятості – держ центр зайнятості, обл., міські, районні, міжрайонні + центри проф. орієнтації, навчальні заклади проф. підготовки незайнятих.
Завдання: облік громадян, що потребують працевлаштування, допомога у пошуках роботи, аналіз стану ринку праці, прогноз попиту і пропозиції на р/с, підготовка програм зайнятості і їх реалізація, проведення профорієнтації, організація профпідготовки і перепідготовки, забезпечення населення достовірною і оперативною інформацією про можливість працевлаштування, допомога підприємствам у підборі р/с, забезпечення соц захисту населення, контроль за дотримання законодавства.
Основні напрямки держ регулювання ринку праці: працевлаштування незайнятого населення і надання допомоги у профпідготовці і перепідготовці, соц захист людей, які постраждали від безробіття, створення гнучких форм зайнятості, правове забезпечення відносин праці, екон нерівність і політика соц захисту.
Поняття економічної нерівності. Крива Лоренця. Розкрити основні елементи системи соціального захисту населення в Україні.
Для визначення ступеня нерівності доходів у макроекономіці викор криву Лоренця, яка характеризує фактичний розподіл доходів між домашніми господарствами на основі зв’язку між відсотком сімей у складі населення та їхнім процентом у сукупному доході.
На графіку – бісектриса – абсолютна рівність розподілу доходів. Якщо нанести на графік підраховані в країні дані за рік про розподіл доходу в країні. Чим більше відхилення, тим більша нерівність. Вчені-економісти прийшли до висновку, що межа натягнення «луку Лоренця» наступає, коли бідніші 40% населення починають отримувати 12-13% загал суми доходів, це призводить до соц вибуху.
Якщо нанести на графік підраховані за рік дані про розподіл доходів, то одержимо криву Лоренця, яка показує фактичний розподіл доходу в країні. Ділянка між бісектрисою (лінія, яка показує абсолютну рівність у розподілі доходів) та кривою Лоренця відображає ступінь нерівності доходів. Що більша ця ділянка, то більший ступінь нерівності доходів. Якби фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренця та бісектриса співпали б і розрив зникнув би. Наближення кривої Лоренця до прямої лінії абсолютної рівності доходів знищує стимули до продуктивної праці.
Соц захист – система, що захищає від ЕК і соц деградації, заходи: система соц гарантій, держ соц допомога, соц страхування.
Сучасна система соціального захисту населення в країнах із перехідною економікою включає такі основні елементи: 1) сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; 2) традиційну форму державної соціальної допомоги; 3) соціальне страхування.
Система соціальних гарантій передбачає надання соціально значущих благ та послуг усім громадянам без урахування їхнього трудового внеску і визначення потреби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій рухомий і залежить від конкретно-історичних умов, а також можливостей суспільства. Ця форма соціального захисту громадян базується на принципах загального оподаткування і бюджетного фінансування соціальних витрат. До системи соціальних гарантій входять також соціальні пільги, тобто соціальні гарантії окремим категоріям населення. Ця форма соціального захисту також характеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забезпеченням за рахунок податково-бюджетної системи держави.
Під соціальною допомогою як формою соціального захисту населення розуміють надання соціальних благ та послуг соціально уразливим групам населення на основі визначення їхніх потреб. Об’єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верстви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Державна соціальна допомога здійснюється як у грошовій так і в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомоги, позичок студентам тощо.
Соціальне страхування – найпоширеніша форма соціального захисту населення від різних ризиків, пов’язаних з втратою працездатності та доходів. Особливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави.