Соціограма

Соціограма — схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Соціограма дозволяє зробити порівняльний аналіз структури взаємовідношень у групі, в просторі, на деякий площині за допомогою спеціальних знаків.

Соціограмна техніка є суттєвим доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, бо вона дає можливість більш глибокого уявлення групових явищ.

Розрізняють кілька типів соціограм. Соціограми вільного виду показують комбінацію з найбільш зручним розташуванням членів групи за результатами вибору (рис. 13):

Рис. 13. Соціограма

Соціограма індивідуального варіанта. У цьому випадку офіцер будує соціограму по відношенню до конкретного воїна, який викликає у нього найбільший інтерес. У цій соціограмі необхідно показати всі його стосунки, які були виявлені під час опитування. Наприклад, для воїна Паніна вона має такий вигляд (рис. 14):

Рис. 14. Соціограма щодо ряд. Паніна

Третій варіант соціограми може характеризувати всі взаємовідносини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву “мішень”. При довільній соціограмі взаємовідносини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на основі соціоматриці параметричного опитування (див. рис. 10) можна побудувати таку довільну соціограму (рис. 15):

10

Рис. 15. Довільна соціограма

Соціограма “мішень” грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна у колективі. Чим більше отримано виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому - воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 16).

Рис. 16. Соціограма «мішень»

Аналізуючи соціограму “мішень”, дослідник відразу визначає воїнів, які мають найбільший авторитет у підрозділі і хто з них перебуває в ізоляції.

Соціометричні індекси. Розрізняють:

персональні соціометричні індекси (ПСІ);

групові соціометричні індекси (ГСІ).

ПСІ дають характеристики індивідуальних соціально-психологічних явищ особистості як члена групи. ГСІ дають чисельні характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують різні аспекти спілкування у підрозділі. Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу і-члена, емоційної взаємодії ij-члена. Символи і та j означають одну і ту ж особу, але в різних значеннях: і - якого вибирають, j - він же, хто вибирає, ij - сполучення ролей.

Індекс соціометричного статусу і - члена групи визначається за формулою(1):

(1)

де С_i — соціометричний статус і - члена;

R_i — одержані і - членом вибори (позитивні і негативні);

 —знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і - члена;

N — кількість членів групи.

Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціометричної структури, які займають певну просторову позицію в ній. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус також вимірює потенціальну здібність людини до лідерства. Щоб обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1.

Індекс емоційної експансивності j-члена групи визначається за формулою(2):

(2)

де Е_j — емоційна експансивність j - члена;

R_j — зроблені j - членом вибори (позитивні і негативні).

З психологічної точки зору цей показник характеризує потребу особистості у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу.

Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцеру змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (3):

(3)

де І_сум. — індекс сумісності конкретного військовослужбовця;

R_ij⁺⁺ — кількість взаємних позитивних виборів.

R_ij^-- — кількість взаємних негативних виборів.

У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час проведенні непараметричного соціометричного опитування).

З групових соціометричних індексів найбільш важливими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз’єднаності.

Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (4):

(4)

де А_g — експансивність групи;

 — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитивних і негативних) усіма членами групи;

N — кількість членів групи.

Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв'язанні завдання соціометричного опитування. Чим вищий цей індекс, тим вища внутрішньогрупова активність взаємовідносин членів групи.

Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі обчислюється за формулою (5):

(5)

де G_g — взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртованості);

R_ij⁺⁺ — кількість позитивних взаємних виборів у групі;

N — кількість членів групи.

Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової роз’єднаності обчислюється за формулою (6):

(6)

де J_роз. — індекс групової роз’єднаності;

R_ij^-- — кількість взаємних негативних виборів у групі;

N — кількість членів групи.

(Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного соціометричного опитування).

Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за формулою (7):

(7)

де J_згурт. — індекс групової згуртованості.

При множенні формул 1-7 на 100 відсотків вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі відносно теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість проаналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити порівняльний аналіз в них.

Особливості проведення непараметричної соціометрії полягають у тому, що вона дає змогу вибирати будь-яку кількість осіб. Визначається конкретний критерій для опитування. Бажано, щоб він був формального характеру (для виконання певного спільного завдання). Кожному воїну підрозділу пропонується подумки проаналізувати здібності та компетентність кожного воїна підрозділу і позначити своє відношення до цього відповідним знаком (наприклад, “+” — позитивний вибір для сумісного виконання завдання, “-” — негативний вибір, “0” — не визначився або не знаю).

Спочатку офіцер заготовляє алфавітні списки членів підрозділу відповідно до чисельності досліджуваних. Праворуч від прізвища виділяється одна колонка, в якій досліджуваний проставляє свій вибір. Потім на основі цих відповідей будує соціоматрицю (див. рис. 17).

Основна перевага цього методу полягає в тому, що офіцер має можливість визначити, вивчити та проаналізувати взаємовідносини між усіма воїнами підрозділу.

У результаті соціометричного опитування офіцер отримує багато корисної інформації про неформальні відносини між військовослужбовцями підрозділу, на основі якої він може дійти відповідних висновків для подальшої роботи з підлеглими. Наприклад, можна чітко з’ясувати статус кожного члену підрозділу. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість позитивних виборів є лідерами у даному підрозділі і, навпаки, ті воїни, які не отримали жодного взаємного вибору або отримали найбільшу кількість негативних виборів є “ізольованими”.

Численні дослідження психолога Я.Л.Коломинського виявили, що в групах із чисельністю до 30 осіб у найпопулярніші лідери потрапляють не більше 3-4 осіб, до “ізольованих” - 5 осіб (30). За наявності у підрозділі “ізольованих” воїнів офіцеру необхідно з'ясувати причини такого ставлення до них і допомогти їм змінити власну поведінку у системі міжособистісних відносин. У протилежному випадку такі воїни можуть скоїти різні порушення військової дисципліни та шукати інші способи задоволення потреб спілкування.

У такий же спосіб проаналізувати інші персональні соціометричні індекси.

За аналізу групових соціометричних індексів офіцер особливу увагу звертає на порівняльний аналіз цих індексів у різних відділеннях, екіпажах, взводах. Бажано, щоб такий аналіз був виконаний для військовослужбовців різного періоду служби. Після чого він починає аналізувати склад неформальних мікрогруп у підрозділі, їх лідерів і характер діяльності та планує свою роботу з цими мікрогрупами. З негативної спрямованості таких мікрогруп необхідно з’ясувати причини цього становища і вжити відповідних заходів для виховного впливу на них.

Таким чином, у результаті соціометричного опитування офіцер визначає: неформальну структуру свого підрозділу та психологічну атмосферу в ньому; ступінь згуртованості підрозділу; виділяє неформальні угрупування і характер їх діяльності; оцінює ступінь авторитетності кожного воїна; виявляє воїнів, які вносять у психологічну атмосферу підрозділу елементи недоброзичливості, чвар, ворожнечі тощо.