- •Питання загального характеру
- •1. Предмет, завдання, методи та джерела історії педагогіки
- •2. Розвиток виховання за первісного суспільства
- •3. Розвиток освіти і виховання у давньому світі (міжріччя, мала азія, африка, давня греція, давній рим, давній схід, візантія та ін.). Освіта у державах Стародавнього Сходу
- •Освіта та виховання у Давній Греції та Римі
- •У Давній Греції
- •У Древньому Римі
- •4. Педагогічні погляди філософів давнього світу.
- •Про мудрість
- •Про філософію
- •Про дружбу
- •Про смерть
- •5. Розвиток освіти і виховання у феодальному суспільстві. Школа й педагогіка епохи Середньовіччя
- •6. Розвиток світського, схоластичного та монастирського навчання.
- •Схоластика
- •7. Розвиток освіти і виховання за часів реформації та контрреформації. Єзуїтська освіта.
- •Єзуїтське виховання
- •8. Розвиток освіти і виховання в епоху відродження.
- •Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів
- •10. Становлення педагогіки як науки (теорія я. А. Коменського). Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •Про школу і освіту
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Принципи навчання
- •Я.А. Коменський про мету та характер виховання та його значення в розвитку особистості
- •11. Французька педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Французьке просвітництво XVIII ст.
- •Загальнопедагогічні ідеї ж.-ж. Руссо
- •Джерела виховання за Руссо
- •Проблеми народної освіти у період французької революції кін. XVIII ст.
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •12. Німецька педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •Дидактичні правила а. Дістервега
- •Дидактика ф. Дістервега
- •Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •Англійська педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Педагогічна система джона локка
- •Р. Оуен про формування особистості
- •Західноєвропейська педагогіка кінця XVIII — першої половини XIX століття
- •14. Розвиток освіти і виховання сша.
- •Педагогіка прагматизму
- •15. Реформаторська педагогіка. Педагогіка “вільного виховання“
- •Експериментальна педагогіка. Педологія
- •Педагогіка прагматизму
- •Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •16. Освіта та виховання в російській імперії
- •XVIII століття
- •XIX століття
- •При Олександрі I (1801 - 1825 рр..)
- •При Миколі I (1825 - 1855)
- •При Олександрі II (1855-1881)
- •Кінець XIX століття - 1917 р. (правління Миколи II)
- •17. Радянська система освіти: загальна характеристика
- •Народна освіта після Жовтневої революції 1917
- •Виховання дітей у східних слов’ян
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •19. Розвиток освіти і виховання за часів київської русі. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •Педагогічна думка Київської Русі
- •Освіта і культура України часів Литовського князівства і Речі Посполитої.
- •21. Українське відродження. Загальна характеристика культури й освіти українського Відродження
- •Виникнення братських шкіл
- •Феномен козацької педагогіки. Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •Створення колегіумів в україні.
- •Зародження вищої освіти в Україні Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •Народна педагогіка. Народна педагогіка
- •25. Духовна педагогіка
- •26. Розвиток освіти і виховання за часів унр, гетьманату, директорії.
- •Доба Гетьманщини (30.04.1918р. - 15.12.1918р.)
- •Доба Директорії(15.12.1918р. - 5.02.1919р.)
- •Розвиток освіти і виховання в усрр у 20-х рр. Хх століття. Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •Додаток
- •28. Уніфікація систем освіти україни і росії: передумови, наслідки. Уніфікація загальної освіти в 30-ті роки
- •29. Розвиток освіти і виховання у повоєнний період. Особливості становлення освіти у післявоєнний час (кінець 40-50-ті роки)
- •30. Загальна характеристика періодів стагнації в освіті Розвиток освіти й педагогіки у 60-ті роки
- •Школа і педагогіка України у період застою (70-80 роіси)
XVIII століття
XVIII століття в Росії приніс зміни в процес навчання: з'явилися нові підходи до освіти.
Богослов'я стали викладати тільки в єпархіальних школах, де навчалися діти духовенства. Єпархіальних шкіл налічувалося 46.
У 1701 р. в Москві в будівлі колишньої Сухаревський вежі була заснована Школа математичних і навігаційних наук. У тому ж 1701 була відкрита Артіллерейская школа; в 1707 р. - Медичне училище; в 1712 р. - Інженерна школа. У 1715 р. старші класи Школи математичних і навігаційних наук були переведені до Петербурга і перетворена в Морську академію (нині Вища військово-морська академія).
До кінця першої чверті XVIII ст. за указом 1714 р. у губерніях були відкриті 42 числових школи з 2000 учнями. Діти солдатів вчилися в гарнізонних школах.
При металургійних заводах на Уралі і в Олонецком краї уряд організував перші гірські школи, які готували фахівців гірничої справи.
Закладалися основи для розвитку системи замкнутих станових шкіл, що склалася до середини XVIII ст.
У 1732 р. засновано Корпус кадетів або Сухопутний шляхетський (дворянський) корпус. Після закінчення цього навчального закладу дворянські діти отримували офіцерські чини.
З 30-х рр.. широко використовувалося записувати в полк малолітніх дітей, т.ч. ці діти до часу повноліття отримували за вислугою років офіцерський чин.
При Анні Іоановні (1730 - 1741) були засновані Морський, Артилерійський і Пажеський корпусу.
При Єлизаветі (1741-1762) були реорганізовані військово-навчальні заклади. У 1744 р. вийшов указ про розширення мережі початкових шкіл. Відкрито перші гімназії: у Москві (1755 р.) і в Казані (1758 р.). У 1755 р. з ініціативи І.І. Шувалова заснований Московський університет, а в 1760 р. - Академія мистецтв.
У другій половині XVIII ст. простежуються дві тенденції в освіті: розширення мережі навчальних закладів і посилення принципу становості. У 1782 - 1786 рр.. була здійснена шкільна реформа. У 1782 р. був затверджений Статут народних училищ. У кожному місті засновувалися головні училища з 4-ма класами, а в повітових містах - малі народні училища з 2-ма класами. Було введено предметне викладання, єдині терміни початку і закінчення занять, класна визначена система; розроблялися методики викладання, єдині навчальні плани. У проведенні цієї реформи велику роль зіграв сербський педагог Ф.І. Янкович де Мірієво. До кінця століття налічувалося 550 навчальних закладів з 60-70 тис. ученіков.Сістема закритих навчальних закладів розроблена Катериною II спільно з президентом Академії мистецтв і директором Сухопутного шляхетського корпусу І.І. Бецким.
Таким чином, середніми навчальними закладами були народні училища, шляхетські корпусу, шляхетні пансіони і гімназії.
XIX століття
До поч. XIX ст. загальноосвітня школа була представлена 2-х і 4-х-класними народними училищами, що знаходяться в містах. Загальноосвітні гімназії були в Москві, Петербурзі й Казані. Діяли спеціалізовані навчальні заклади: солдатські школи, кадетські та шляхетські корпусу, різного типу духовні училища. Московський університет був вищим навчальним закладом.