Визначення бази оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується, тис. Грн.

Види продукції	2009 р.		2010 р.		2011 р.		База оподаткування ПДВ			Відхилення (+,-) 2011 р. до 2009 р.
	Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	Виручка від реалізації	Вартість сировини і матеріалів	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Тканини	393,9	68,9	391,7	50,2	687,4	69,6	325,0	341,5	617,8	+ 292,8
Нитки	60,2	5,5	54,7	5,0	87,0	5,9	54,7	49,7	81,1	+ 26,4
Ґудзики	9,3	3,7	9,1	3,4	15,7	4,0	5,6	5,7	11,7	+ 6,1
Всього	463,4	78,1	455,5	58,6	790,1	79,5	385,3	396,9	710,6	+ 325,3

За даними розрахунків, можна зробити висновки, що база оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилася на 325,3 тис. грн. Таке підвищення відбувається за рахунок зростання обсягів реалізації за відповідні роки.

Відмітимо, що збільшення бази оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується, відбулося також за рахунок підвищення вартості сировини і матеріалів по всі видам продукції, а саме: тканини на 0,7 тис. грн., нитки на 0,4 тис. грн., ґудзики на 0,3 тис. грн., це пов’язано із зростанням обсягів закупівлі сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру.

У міжнародній практиці існує два механізми стягнення даного податку в зовнішньоторговельних відносинах, які грунтуються на принципах призначення або походження.

За принципом призначення товари оподатковуються за місцем їх споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері, походження - товари оподатковуються за місцями їх виробництва, тобто стягнення податків у даному разі відбувається при експорті товарів.

Висновки

Оподаткування сфери зовнішньоекономічної діяльності є складною сукупністю відносин з перерозподілу фінансових потоків всіх її учасників на різних рівнях: міждержавному, державному та корпоративному. Проте стратегічні цілі кожного з учасників відносин у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності можуть суперечити один одному. Держава прагне досягнути оптимальної величини при зборі податків, а платники намагаються платити оптимальну для них величину податків.

Вступаючи у зовнішньоекономічні відносини, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно дотримуватися деяких організаційно-формальних вимог, таких як постановка на облік в митних органах, укладання та підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність у разі невиконання його умов. Всі ці заходи тарифного регулювання здійснюються в межах державної зовнішньоекономічної політики. Мета такої політики – досягнення економікою України певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів.

Об’єктом дослідження є ПАТ «Лебединська швейна фабрика», яке розташоване в місті Лебедині Сумської області. На даний час ПАТ «Лебединська швейна фабрика» має зв’язки із закордонними партнерами. На замовлення іноземних партнерів здійснюється пошиття чоловічих сорочок різних фасонів та високої якості згідно вимог європейських стандартів.

За даними розрахунків, можна зробити висновки, що виробництво сорочок у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилося внаслідок зростання попиту на продукцію. За даними розрахунків можна констатувати, що прибуток у 2011 році порівняно з 2009 роком зріс на – 1307,0 тис. грн., в зв’язку із підвищенням реалізації продукції, що є позитивним для підприємства.

На підприємстві відбувається поступове збільшення чисельності працівників на 10 робітників і відповідно становить 125 працівників.

Аналізуючи зміну виручки протягом періоду дослідження, слід відмітити, що в 2011 році порівняно з 2009 роком вона збільшилася на 1307,0 тис. грн. Це відбулося за рахунок зростання обсягів виробництва продукції, що стало причиною підвищення суми валового прибутку на 406,8 тис. грн. Негативним для підприємства є збільшення собівартість на 900,2 тис. грн., за рахунок зростання виробничої собівартості продукції, що була реалізована в звітному році, а також розділених загальновиробничих витрат.

Об’єктом для порівняння було обрано ПКВТФГУ «Корона» м. Прилуки Чернігівської області, яке є провідним в Україні з пошиву головних уборів із натурального та штучного хутра, а також спецодягу.

Кількість працюючих підприємства, що аналізується на 8% менше, ніж на підприємстві, яке досліджується.

Обсяг товарної продукції на ПКВТФГУ «Корона» на 12% менше, ніж на підприємстві, що аналізується.

Важливим аспектом на сучасному етапі є адаптація національного законодавства до законодавства Європейського союзу, тобто процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного запровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності національного законодавства європейському, є доволі складним і тривалим.

Важливим елементом фіскальної політики європейських держав являється податок на додану вартість. Залежно від того, які операції здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, є певні особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість. За даними розрахунків підприємства, що аналізується, можна зробити висновки, що база оподаткування податку на додану вартість по продукції, що імпортується у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилася на 325,3 тис. грн. Таке підвищення відбувається за рахунок зростання обсягів реалізації за відповідні роки.

Виконане дослідження показало, що українські проблеми з податком на додану вартість обумовлені не недоліками цього податку, а перш за все українським способом його використання, неповною відповідністю діючого механізму оподаткування доданої вартості особливостям інституційного середовища. Тому податкове податку на додану вартість має полягати в послідовній модернізації випробуваного в розвинених країнах механізму оподаткування доданої вартості, адаптованого з урахуванням українських реалій.

Отже, можна констатувати, що підприємство нарощує свій потенціал, що є досить позитивним та свідчить про покращення економічного стану.