13

Основний зміст магістерської роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми магістерського дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукове удосконалення і практичне значення одержаних результатів, виділено особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації та кількості публікації за темою магістерської роботи.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти оподаткування підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність» - досліджено економічний зміст, регулювання, суб’єкти та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності; основні аспекти оподаткування підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, організаційні вимоги, щодо сплати податків.

Сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності України характеризується високим рівнем відкритості економіки, де експортна діяльність вітчизняних промислових підприємств є центральною ланкою інтеграції держави до системи світового господарства та важливим чинником її економічного зростання. Стабільний розвиток, зміцнення економічного потенціалу держави в цілому за таких умов багато в чому залежать від здатності підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності забезпечувати свою економічну безпеку при виході на зовнішні ринки.

З метою забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн, наша країна здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України здійснюється за допомогою:

• законів України;

• передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

• економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого);

• рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

• угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України може здійснюватися як державними органами, так і недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів, а також самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в різних випадках можуть використовуватися різноманітні критерії. В число основних видів зовнішньоекономічної діяльності також можна включити:

• міжнародну торгівлю;

• міжнародний лізинг;

• використання активів з-за кордону;

• контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності;

• міжнародні інвестиції.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

• платники податку;

• об'єкт оподаткування;

• база оподаткування;

• ставка податку;

• порядок обчислення податку;

• податковий період;

• строк та порядок сплати податку;

• строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Основними видами податків, якими оподатковуються зовнішньоекономічні операції і аналізуються нами в роботі є:

• податок на добавлену вартість;

• акцизний збір;

• податок на прибуток;

• мито.

Вступаючи у зовнішньоекономічні відносини, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно дотримуватися деяких організаційно-формальних вимог, таких як постановка на облік в митних органах, укладання та підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність у разі невиконання його умов. Крім того, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно пам’ятати про встановлені законодавством строки та особливості проведення зовнішньоекономічних розрахунків, порядок декларування товарів і сплати митних платежів. Всі ці заходи тарифного регулювання здійснюються в межах державної зовнішньоекономічної політики. Мета такої політики – досягнення економікою України певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів.

Оподаткування зовнішньоторговельних операцій в Україні, як і у багатьох інших країнах, здійснюється із застосуванням податку на додану вартість, акцизного збору та мита. За вантажною митною декларацією нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму митні збори (не відносяться до податків), мито, акцизний збір та податок на додану вартість.

У процесі переміщення предметів через митний кордон особа вступає в суспільні соціальні відносини з державою в особі митних органів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

У другому розділі – «Оцінка процесу оподаткування зовнішньоекономічної діяльності підприємств легкої промисловості на прикладі ПАТ «Лебединська швейна фабрика» м. Лебедин Сумська область» - зосереджено увагу на дослідженні основних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства, проаналізовано оцінку фінансових результатів експортно-імпортних операцій підприємства, оцінку нарахування та сплати підприємством податку на додану вартість, оцінку дотримання підприємством митного режиму та оцінку фінансово-економічної діяльності ПКВТФГУ «Корона» м. Прилуки Чернігівської області, як об’єкту порівняння.

ПАТ «Лебединська швейна фабрика» заснована в 1951 році. Дане підприємство розташоване в місті Лебедині Сумської області.

На даний час ПАТ «Лебединська швейна фабрика» має зв’язки із закордонними партнерами. На замовлення іноземних партнерів здійснюється пошиття чоловічих сорочок різних фасонів та високої якості згідно вимог європейських стандартів. Слід відмітити, що іноземні партнери є і покупцями, і постачальниками, оскільки вони дають замовлення на виконання певного обсягу робіт з їх власної сировини. Даний факт дає ряд переваг підприємству – виконавцю, оскільки це зменшує кількість зв’язків з іноземними суб’єктами, спрощуючи процедуру співпраці, дає впевненість у повному збуті виготовленої продукції.

Як вже зазначалось раніше, ПАТ «Лебединська швейна фабрика» працює лише за давальницькими схемами постачання сировини і виготовляє лише чоловічі сорочки. Структура товарної продукції підприємства подана в наступній таблиці 1.

За даними вищенаведених розрахунків, можна зробити висновки, що виробництво сорочок у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилося внаслідок зростання попиту на продукцію. За даними розрахунків можна констатувати, що прибуток у 2011 році порівняно з 2009 роком зріс на – 1307,0 тис. грн., в зв’язку із підвищенням реалізації продукції. Відбулося збільшення по всім видам товарної продукції, що є позитивним для підприємства.

Таблиця 1