2. Залежно від рівня органів державного керування, що вирішують питання оподатковування, податки класифікуються на:

Федеральні податки встановлюються законодавчими актами Украиныи стягуються на всій її території. Ставки федеральних податків установлюються Федеральними Зборами України при цьому ставки податків на окремі види природних ресурсі акцизів на окремі види мінеральної сировини й мит установлюються Урядом. Пільги по федеральних податках можуть

установлюватися тільки федеральними законами про податки. Однак органі законодавчої (представницької) влади суб'єктів Украиныи органі місцевого самоврядування можуть уводити додаткові пільги в межах сум податків, зачислюваних у їхні бюджети. Обґрунтування права на податкову пільгу покладає на платника податків.

Податки суб'єктів України(регіональні) установлюються законодавчими актами й стягуються на всій території України. Максимальні ставки цих податків ( крім податку з роздрібних продажів) визначаються федеральними законами, а конкретні ставки - рішеннями законодавчої (представницької) влади суб'єктів.

Місцевими податками й зборами, по визначенню Податкового кодексу, зізнаються податки й збори, установлювані відповідно до податкового законодавства, рішень представницьких органів суб'єктів і нормативними правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування й обов'язкові до сплати на всій території відповідних муніципальних утворів.

ПО СПОСОБУ СТЯГНЕННЯ

1)  прямі – це податок, який сплачує одержувач доходу, прибутки, тобто джерело виплати й платник – одна особа;

2)  непрямі – входять у ціну товару, перелічуються в бюджет платником, але належать товаропотребителю, який є джерелом виплати. (ПДВ, акцизи)

ПРЯМІ ПОДАТКИ ПІДРОЗДІЛЯЮТЬ

1)  реальні – податки на майно (податок на майно, транспортний податок, земельний податок);

2)  особисті – податки на дохід або прибуток платника ( податок на прибуток, НДФЛ).

ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ

1) натуральні – властиві для ранніх форм оподатковування;

2) грошові.

ЗАЛЕЖНО ВІД СУБ'ЄКТА ОБКЛАДАННЯ 1) податки з юридичних осіб; 2) податки з фізичних осіб; 3) змішані – які сплачують і юридичні й фізичні особи.

ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РІВНЯ 1) федеральні – діють без зміни на всій території; 2) регіональні – на території суб'єкта; 3) місцеві – на територіях районів, міст, селищ і т.д.

Регіональні й місцеві називають ще територіальними. По цих податках існують правові акти на федеральному рівні й на рівні суб'єкта. Суб'єкт миє змінювати елементи податку.

ЗАЛЕЖНО ВІД ВИКОРИСТАННЯ ЯК МЕТОДУ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

1) закріплені податки – це ті, які закріплені як дохідне джерело за певним видом бюджету;

2) регулюючі податки – податки, які передаються з вищого бюджету в нижчестоящі.

ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИКОРИСТАННЯ

1) податки загального призначення (абстрактні);

2) цільові (спеціальні) – для фінансування конкретних заходів (ЕСН).

РЕГУЛЯРНІ ПОДАТКИ – це податки, які стягуються з певною періодичністю в плині всього часу володіння майна або заняття платником яким-небудь видом діяльності, тобто часу існування об'єкта обкладання.

РАЗОВІ ПОДАТКИ – сплата разових податків пов'язана з певними подіями (наприклад, податок на майно).

6. Податкова система: поняття і основи побудови

Податкова система — це сукупність установлених у країні податків і обов’язкових платежів податкового характеру та механізму їх справляння. Як видно з визначення, вона дещо ширша від сфери оподаткування як механізму перерозподілу доходів.

Формування податкової системи ґрунтується на таких засадах: по-перше, системність, по-друге, установлення визначальної бази цієї системи і, по-третє, вихідних принципів.

Вимога системності полягає в тому, що всі податки мають бути взаємопов’язаними між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність із системою загалом та окремими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватись обидві функції податків. З фіскального погляду подат­кова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне над­ходження доходів у бюджет. З регулюючого погляду — забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Важливою складовою побудови і функціонування податкової системи є встановлення її вихідних принципів. Вони розглядаються за трьома напрямами:

• принципи формування податкової системи;

• принципи оподаткування;

• принципи податкової політики.