1. Економічний зміст податків та їхнє призначення

Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками в бюджет відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.

За економічним змістом податки — це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання своїх функцій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний зміст податків виявляється в перерозподілі національного доходу, у тому, що вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Матеріальною основою податків є грошові кошти, мобілізовані державою у платників податків.

Призначення податків і податкових платежів у бюджет полягає в тому, щоб покривати витрати держави з утримання держуправління, оборони країни, вирішення економічних і соціальних завдань, а також створювати умови для підвищення ефективності виробництва і регулювання споживання в суспільстві.

Сплата податків і податкових платежів пов'язана з перерозподілом новоствореної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Реалізація цих відносин здійснюється через функції, які виконують податки.

2. Історична ретроспектива розвитку податків

В історичній ретроспективі податки існують із найдавніших часів, вони супроводять всю історію цивілізації. Достатньо сильна державна влада завжди могла примусити платити податки. В такому разі оподаткування сприймалось населенням як пограбування, насильницьке відчуження доходів і власності на користь держави, а нерідко в особистих інтересах монарха. Визнання суспільством легітимного права влади збирати податки визрівало поступово, впродовж багатьох віків по мірі того, як держава стала служити населенню та підпорядкувала державні фінанси контролю з боку представників суспільства (парламенту, громадськості, преси). Перш ніж із ненависного платежу, вимушеного державною владою, податок перетворився в усвідомлене фіскальне зобов’язання громадянина мали відбутися великі соціально-економічні зрушення, знадобились зусилля багатьох поколінь європейських мислителів, учених, державних діячів. 

3. Функції податків

Функції податків як фінансової категорії випливають з функцій фінансів. Фінанси загалом виконують дві функції - розподільну і контрольну, Податки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП, між державою і юридичними та фізичними особами. Вони є методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби виконуючи у такий спосіб фіскальну функцію.

Фіскальна функція є основною у характеристиці сутності податків, вона визначає їх суспільне призначення. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися за регіонами.

Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежі в з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені - строки, оскільки призначення податків полягає у забезпеченні витрат держави, то терміни їх сплати мають Рути погоджені з термінами фінансування видатків бюджету. Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того, що передречеш Законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані повному обсязі.

Рівномірність розподілу податків за територією необхідна для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.

Податки, як уже зазначалось, відображають рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави. Їх сплата приводить до зменшення доходів платника, заінтересований сплатити якомога меншу суму, що може досягатися як за рахунок зменшення обсягів об'єкта оподаткування, так і вибору пільгових щодо оподаткування умов діяльності. Отже, у сутності кожного податку закладена регулююча функція. Вона, як і фіксована функція, характеризує суспільне призначення податків. Сутність регулюючої функції у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників.

Оскільки регулююча функція податків є об'єктивним явищем, то вплив податків відсувається незалежно від волі держави, яка їх установлює. Разом з тим держава може свідомо використовувати їх з метою регулювання певних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.