![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1Концептуальні засади стратегічного аналізу
- •2 Стратегічний аналіз, його завдання та сфера його застосування
- •3. Економічна стратегія як сукупність господарських та аналітичних дій.
- •4. Види стратегій та їх характеристики.
- •5. Методи стратегічного аналізу середовище підприємства.
- •6. Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу.
- •7. Прогнозування в діяльності підприємства.
- •8. Класифікація прогнозів та їх характеристика.
- •9. Маркетинг у системі оцінки стратегії виробничої діяльності.
- •16 Витрати виробництва, їх оптимізація
- •17 Оцінка обсягів виробництва, орієнтованих на стратегію оптимізації фінансового результату
- •18.. Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок та прогнозування
- •19,Види ризику та вплив їх на продуктивність підприємства.
- •20,Оцінка рівня операційного левериджу.
- •21, Прогнозування впливу фінансового левериджу на дохідність капіталу підприємства.
- •22.Політика структури капіталу
- •23.Стратегічний аналіз показників фінансової звітності
- •24.Моделювання прогнозу фінансових показників
- •25.Прогнозування операцій з відновлення основних засобів.
- •26.Прогноз орендних операцій.
- •27.Модель операцій прогнозування руху запасів.
- •28. Прогнозування операцій, пов’язаних із затратами праці
- •29. Види інвестиційних проектів та їх характеристика
- •30, Визначення початкових витрат при здійсненні інвестиційної діяльності
- •31. Основні напрями результатів прогнозної діяльності підприємства в ринкових умовах
- •32. Класифікація стратегічних прогнозів та їх характеристика
- •33. Роль маркетингу в прогнозуванні випуску та реалізації продукції
- •34.Роль стратегічного аналізу в розвитку економіки держави
- •35. Особливості стратегічного аналізу макро- і мікросередовища підприємства
- •36.Постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення в ринкових умовах
- •38,Напрями оптимізації стратег політики структури капіталу
- •39, Стратег політика структури капіталу та вплив чинників
- •40,Види політики структури капіталу
24.Моделювання прогнозу фінансових показників
З бухгалтерського обліку відомо, що сума активів підприємства повинна дорівнювати сумі його капіталу і зобов’язань. Якщо капітал представити як зобов’язання підприємства перед власником капіталу, то балансове рівняння матиме такий вигляд:
АКТИВИ = ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.
Фінансова система підприємства безперервно взаємодіє із зовнішнім середовищем: постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими й іншими установами. Формою прояву таких контактів є господарські операції, кожну з яких можна звести до математичного рівняння, що вказує на рівновеликий взаємозв’язок між фінансовою системою підприємства і середовищем.
перше правило: коли зовнішнє середовище — постачальники, банківські та інші фінансові установи — активізує взаємодію з фінансовою системою підприємства, то результатом такої взаємодії є надходження основного і оборотного капіталу до фінансової системи, тобто відбувається збільшення активів та зобов’язань на ту саму величину, яка фіксується в балансовій моделі додатним числом. Балансова рівність між активами та зобов’язаннями зберігається.
друге правило: коли фінансова система підприємства сама ініціює взаємодію зі своїм зовнішнім середовищем — постачальниками, кредиторами та іншими контрагентами бізнесу, то внаслідок такої взаємодії відбувається відплив активів і зменшення зобов’язань на ту саму величину. Балансова рівність фінансової системи зберігається.
третє правило взаємодії фінансової системи із середовищем: операції, що відбуваються всередині підсистеми активів підприємства, спричиняють полярні рівновеликі зміни в об’єктах активів підприємства, які контактують між собою. Балансове рівняння при цьому не змінюється.
четверте правило: операції, які відбуваються всередині підсистеми зобов’язань підприємства, викликають рівновеликі полярні зміни в пов’язаних між собою об’єктах зобов’язань підприємства.
Розглянуті вище правила взаємодії фінансової системи підприємства із середовищем застосовують для моделювання всієї сукупності прогнозованих операцій господарської діяльності і ґрунтуються на балансовому рівнянні. Інтегрована схема інформаційних зв’язків системи підприємства із зовнішнім середовищем представлена на рис. 4.1.
25.Прогнозування операцій з відновлення основних засобів.
Підприємство може прогнозувати заміну обладнання за таких причин: збільшення обсягів виробництва продукції; поліпшення якості; зниження рівня витрат; забезпечення диверсифікації виробництва. Порядок капіталовкладень на придбання нового обладнання визначається фінансовою службою підприємства відповідно до стратегії його розвитку на майбутній період.
Перед тим, як використати капітал на придбання обладнання, яке замінить існуюче, підприємство повинно бути впевнено, що його інвестиції принесуть достатній прибуток у формі річної економії. Це виявляється шляхом зіставлення експлуатаційних витрат за існуючого і запланованого до придбання обладнання. При цьому умовно вважають, що кількість та якість продукції, яка виробляється, залишаються незмінними. Порівняння показує різницю в рівнях річних експлуатаційних витрат, і якщо вона на користь нового обладнання, то це є запорукою майбутніх прибутків.