Музей книги у Євпаторії

Перший в Криму музей книги розпочав роботу в Євпаторії. Його відкриття присвячено 95-річчю Центральній міській бібліотеці ім. О.С.Пушкіна.

Основну частину експозиції складають видання кінця XIX початку XXст, подаровані міському читацькому залу впливовими людьми дореволюційної Євпаторії – таких книг в зібранні бібліотеки нараховується близько 800.

Експозиція музею розташувалась в читацькому залі бібліотеки. Слід відзначити, що саме видання, розташоване в центрі міста, на Театральній площі, є одним з основних видатних місць Євпаторії. Воно збудоване в 1912 році, а відкриття бібліотеки відбулось 15 липня 1916 року. Сьогодні його фонд налічує більше 90 тисяч томів, а кількість читачів складає 6 тисяч людей.

Музей рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

В центрі Ніжина, на другому поверсі старовинної будівлі колишнього купецького зібрання, де зараз розташувалася фундаментальна бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, знаходиться Музей рідкісної книги. Відвідувача відразу вражає атмосфера музею: запах старого паперу, величезні фоліанти у шкіряних та пергаментних палітурках із золотим тисненням, припалі віковим порохом незвичайного велетенського формату обкладинки, видрукувані червоної кіновар'ю вигадливі кириличні заголовки, суворі, наче вишикувані на плацу, рядки готичних текстів...

У Чернігівській області це єдиний Музей книги, який на професійному рівні комплектує колекції унікальних старовинних видань ХVІ – початку ХХ ст., веде роботу по їх дослідженню, збереженню та реставрації. Музей було створено 1985 року з ініціативи тодішнього ректора Ніжинського державного педінституту Федора Степановича Арвата та директора бібліотеки Наталії Олександрівни Ленченко на базі унікальних книжкових зібрань університетської бібліотеки – однієї з найдавніших наукових книгозбірень України. Від 1986 року музей носить ім'я одного з учасників його створення професора Григорія Петровича Васильківського (1905-1986).

Початок формування книжкових зібрань Ніжинського університету сягає початку XIX ст. і тісно пов'язаний з іменами засновників Ніжинської Гімназії Вищих Наук братів Олександра та Іллі Безбородьків. З нагоди відкриття в Ніжині у 1820 році навчального закладу, нащадок родини Безбородьків, відомий меценат та його почесний попечитель граф О.Г. Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії перші 2500 томів книг російської та європейської літератури ХVІІІ – початку ХІХ ст. з родинної бібліотеки. Згодом фонди поповнювали нові надходження від різноманітних благодійників, спеціальна література, навчальні посібники, передплатні та періодичні видання. У 1875 році, після реорганізації Гімназії у Ніжинський історико-філологічний інститут, бібліотека придбала цінні книжкові зібрання професорів Московського університету С.П.Шевирьова (1806-1864), Лейпцизького – Ф.-В.Річля (1806-1876), директора Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту І.Б.Штейнмана (1819-1872), колекцію унікальних стародоруків ХVII-XVIII cт. Н.М.Михайловського. Невдовзі її склад поповнили дублетні примірники польських стародруків з колекції "Polonica" бібліотеки Варшавського університету та рідкісні палеотипи та стародруки ХVІ - ХVІІІ ст. з Ніжинського Грецького Олександрівського училища. Згодом бібліотеку поповнювали цінні приватні зібрання та окремі примірники книг з книжкових колекцій директорів Ліцею В.Кукольника, І.Орлая та Х.А.Екеблада, академіків В.І.Рєзанова та К.Харламповича, професорів І.Г.Турцевича, В.В.Каченовського, М.Н.Бережкова, К.Ф.Радченка, протоієрея о.Андрія Хойнацького та ін. Формувався унікальний рукописний фонд бібліотеки, де зберігалися унікальні кодекси ХI – ХІХ ст., у тому числі грецьке рукописне Євангеліє - апракос Х - ХІ ст. на пергаменті, фрагменти рукописної грузинської Біблії ХI - ХIIІ ст., західно- та південнослов'янські рукописи та грамоти венеціанських дожів ХІV - XVI ст., українські та російські рукописні книги ХVI - ХIХ ст., гетьманські універсали, окремі редакції козацьких літописів та "Ніжинський літопис" XVII - XVIII cт., автографи творів та листи письменника М.В.Гоголя тощо. На жаль, ці унікальні рукописи та інші стародруки впродовж 1930-1950-х рр. безжально вилучалися з Ніжина і перебувають тепер у фондах Інституту Рукопису Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського, бібліотеки Київського Національного Університету імені Т.Шевченка та інших наукових центрів України.

У двох невеликих залах Музею представлено понад 3500 експонатів, кожен з яких має свою цікаву історію. Гордістю бібліотеки є унікальні колекції європейських палеотипів (видань першої половини ХVІ ст.), зразки видавничої продукції видатних європейських друкарських фірм – альдів, фробенів, ельзевірів, ет'єнів та ін. Тут можна побачити рідкісні примірники видань творів давньогрецького філософа Платона (Венеція, 1513 та 1517 рр.), "Іліаду" та "Одіссею" сліпого співця Гомера (1544 та 1743 рр.), "Енеїду" Вергілія (1567), класичні видання ХVI - XVIII ст. творів європейських мислителів Ніколо Макіавеллі, Еразма Роттердамського, Томаса Гоббса, Френсіса Бекона, Рене Декарта, Готфрiда Лейбниця та інших. Широко представлені слов'янські кириличні стародруки, зокрема книги Кирила-Транквіліона Ставровецького, митрополита Петра Могили, архієпископа Лазаря Барановича, духовних письменників Антонія Радивіловського, Симеона Полоцького, Іоанна Максимовича, Димитрія Туптала-Ростовського, навчальна література ХVІІ-ХVІІІ ст., прижиттєві видання творів талановитого польськомовного українського письменника ХVІ ст. Станіслава Оріховського-Роксолана, наукових праць вихованця Києво-Могилянської Академії Михайла Ломоносова, випускника ніжинської alma mater класика української та російської літератури Миколи Гоголя, російського поета Олександра Пушкіна тощо.

Величезне зацікавлення у відвідувачів викликає виставка,яка не припиняє своєї роботи, присвячена життю та творчості талановитого українського філософа, барокового поета, вченого-педагога та релігійно-духовного діяча митрополита Стефана Яворського (1658-1722), дитячі роки якого пов'язані з Ніжином. Даруючи місту дитинства власну унікальну бібліотеку, С.Яворський написав проникливо зажурливу передсмертну елегію, яка стала явищем в українській літературі того часу.

Серед експонатів Музею є й книга-рекордсмен – напрестольне Євангеліє 1689 року з Ніжинського Благовіщенського монастиря, подарунок рідного брата С.Яворського – Федора. Це – величезного розміру фоліант, що важить майже 18 кілограмів! Деякі сторінки цього унікального видання від руки розфарбовані кольоровими фарбами, а заголовки – визолочені...

Широко представлені в експозиції видання з історії книги, літописання та книгодрукування в Україні (перші видання "Повісті временних літ", "Руської правди", "Слова о полку Ігоревім", репринтні відтворення "Остромирова Євангелія" 1056-1057 рр., "Ізборника" князя Святослава 1073 р., "Реймського Євангелія" ХІ ст. (того самого, яке вивезла до Франції дочка князя Ярослава Мудрого Ганна і на якому присягали під час коронації французькі монархи), "Пересопницького Євангелія" ХVІ ст., перші видання козацьких літописів ("Самовидця", С.Величка, Г.Граб’янки, "Діаріуш" М.Ханенка), праці з української історії та історіографії ("Історія Русів", "Історія Малої Росії" Д.Бантиш-Каменського, 5-томна "Історія Малоросії" М.Маркевича, праці та історичні монографії О.Бодянського, М.Костомарова, Д.Мордовцева, Д.Яворницького, О.Лазаревського, академіка К.Харламповича). Окремий розділ присвячений науковій спадщині видатного українського історика та громадського діяча академіка М.С.Грушевського, де представлені прижиттєві видання класичних праць всесвітньо відомого вченого: десятитомна "Історія України-Руси", "Нарис історії Київської землі", "Історія української літератури", "Ілюстрована історія України".

Справжніми перлинами експозиції є книги – дарунки авторів та видавців. Бібліотека університету є чи не єдиним в Україні власником повного комплекту (2 томи та атлас з малюнками та кресленнями) видання книги "Подорож навколо світу" відомого мореплавця та нашого земляка - ніжинця Юрія Лисянського, який у 1803-1806 рр. разом з І.Крузенштерном здійснив першу в історії Російської імперії кругосвітню подорож на кораблях "Нева" та "Надія". У 1825 році Ю.Лисянський особисто подарував цей комплект до бібліотеки Ліцею. Дбайливо зберігаються тут книги подаровані російським придворним поетом Г.Державіним та історіографом М.Карамзіним, директором Ніжинського Ліцею І.Орлаєм, відомими грецькими меценатами та просвітителями братами Миколою та Анастасієм Зосимами, випускниками Ліцею: художником А.Мокрицьким, поетом та перекладачем М.Гербелем, військовим інженером-мостобудівником Д.Журавським, письменником та першим перекладачем Євангелія українською мовою П.Морачевським, професором Московського університету вченим-правознавцем П.Рєдкіним.

Окремі тематичні розділи присвячені французькій літературі доби просвітництва XVIII ст. Своїм вишуканим оздобленням вражають прижиттєві видання книг Мольєра, Бомарше, Вольтера, Монтеск'є, Гельвеція, славнозвісний 30-томний енциклопедичний словник Даламбера та Дідро 1751р. Українська художня література та публіцистика представлена раритетними виданнями творів Г.Сковороди, І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, П.Куліша, М.Драгоманова, І.Нечуй-Левицького, О.Кониського, М.Вовчка, Л.Українки, І.Франка. Звичайно, почесне місце в експозиції займає творчість видатного ніжинського "студента" – письменника Миколи Васильовича Гоголя, 200-річний ювілей якого цього року святкуватиме Україна. Заслуговує на увагу підбірка творів Т.Г.Шевченка, зокрема три видання "Кобзаря" великого українського поета: петербурзьке 1867, празьке 1876 та київське 1918 року. Окрема вітрина присвячена рідкісним виданням часів українських національно-визвольних змагань та Української Народної Республіки 1918-1920 рр.

Найпопулярнішими розділами музейної експозиції є краєзнавчі, де представлена література з історії Ніжина та Чернігівщини. Великим попитом у науковців та студентів користуються топографічні та статистичні описи Чернігівщини та її старожитностей О.Шафонського, архієпископа Філарета (Гумілевського), археолога Д.Самоквасова, українського історика О.Лазаревського, географів-статистиків О.Русова та М.Домонтовича, генеалогічні та геральдичні дослідження Г.Мілорадовича та В.Модзалевського, матеріали з історії Ніжина та Ніжинщини, місцевого самоврядування та освіти ХVІІ-ХІХ ст. тощо.

Музей рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя щорічно відвідують сотні гостей, в тому числі – політики і науковці, учасники міжнародних наукових конференцій та іноземні делегації. В Ніжині його жартома називають "Музеєм двох Президентів", оскільки у книзі почесних відвідувачів залишили автографи два Президенти – України Віктор Ющенко та Греції Каролос Папуліс, які відвідали ніжинську книжкову скарбницю відповідно 2002 та 2008 року. Поруч із ними можна побачити вдячні записи не тільки українською, російською та білоруською мовами, але й англійською, німецькою, польською, шведською, чеською, і навіть японською.

Дарують Музею свої книги і наші сучасники-митці. За останній час колекція книжок з автографами авторів поповнилася численними творами відомих науковців і письменників, зокрема і наших земляків-ніжинців – поетів Ігоря Качуровського (лауреата Шевченківської премії, що живе нині в Мюнхені) та ще одного талановитого "ніжинського студента" Леоніда Горлача, який нещодавно презентував до бібліотеки alma mater свої останні видання.

Ніжинський Музей книги ніяк не можна назвати мертвим сховищем німих свідків світової історії. Музей живе і діє, даючи друге життя стародрукам та рідкісним виданням. Тут завжди багато людей. Традиційними стали презентації раритетних видань вітчизняних авторів, відвідання Музею студентами-першокурсниками та надання консультацій науковцям та викладачам не тільки з України, але й з-за кордону, студентам університету та учням шкіл міста при написанні ними творчих робіт. В планах роботи Музею на найближчий період – оновлення музейного обладнання, проведення науково-пошукової роботи з метою вивчення фондів бібліотеки, складання анотованих наукових описів та каталогів стародруків із зібрання Ніжинського університету, реставрація тих книжкових шедеврів, що не винесли випробування часом, перетворення Музею в активно діючий науково-дослідницький центр.

Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка

Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка — музей у Черкасах присвячений збірці «Кобзар» Тараса Шевченка. Знаходиться в будинку братів Цибульських і містить чимало раритетних видань цієї книги. Його часто називають єдиним у світі музеєм однієї книги. Загальні та історичні відомості Музейний заклад розташований на історичній центральній вулиці Черкас за адресою: вул. Байди-Вишневецького, 37, м. Черкаси (Україна). Музей розташований у меморіальному будинку (особняк Цибульських), у якому від 18 до 22 липня 1859 року проживав сам Тарас Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будинку музею. Детальніше: Будинок Цибульських Створення унікального музею було інційовано 1988 року, і вже за рік, у травні 1989 року, Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченкa був відкритий у Будинку Цибульських. Біля витоків ідеї та створення музею стояла Ольга Михайлівна Шарапа, що є прапраправнучкою Тараса Шевченка по братові Микиті, і са?ме вона очолює заклад від часу його заснування. Експозиція та діяльність У музеї показано історію видання доробку поета, джерела його творчості, найцікавіші видання, простежено еволюцію ілюстрування шевченківських творів, а також «Кобзарі» у перекладах мовами народів світу. У музеї зібрання видань експонується в супроводі документів і матеріалів у контексті подій про те чи інше видання. Крім того, заклад добротно оформлений деревом, що гармонійно сполучається із експозицією, лише додаючи атмосфері камерності та затишності. Власне «Кобзар», яким його тепер знає увесь світ, склався не відразу. Перше видання було здійснено в Петербурзі в 1840 році за сприяння Євгена Гребінки. У цей «Кобзар» тоді ввійшло лише 8 творів Тараса Шевченка: «Перебендя», «Катерина», «Іван Підкова», «Тополі», «Думка», «До Основ'яненка», «Тарасова ніч» і вірш «Думи мої, думи мої», що написана спеціально для цього збірника і є ніби епіграфом не лише до цього видання, а й до усієї творчості Т.Г. Шевченка. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного і національного значення. У світі збереглося лише декілька примірників першого «Кобзаря» (1840), тому один з них є гордістю черкаського музею У музеї експонується ще одне прижиттєве видання поета — «Кобзар» 1860 року, що був надрукований коштом цукрозаводчика і мецената Платона Симиренка (з ним Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі по Україні 1859 року, зокрема перебуваючи у вотчині останнього Млієві). Симиренко виділив для видання «Кобзаря» 1100 карбованців, відтак це видання вийшло значно повнішим за попередні (17 творів і портрет Шевченка). Також в експозиції представлено чимало інших коштовних і не менш рідкісних видань творчості Шевченка — багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених на інші мови, дуже цікаві видання 1920–х років (ці «Кобзарі» друкувалися на газетному папері і дуже зачитані, адже в період українізації перших років СРСР користувалися величезним попитом); крім того у фондах музею — велике зібрання шевченківських листівок, значків, медалей, плакатів тощо, використовуючи які періодично влаштовують тематичні виставки. Від 2008 року до дня народження Тараса Шевченка в музеї «Кобзаря» місцеві митці влаштовують виставку «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». Зокрема, у виставці 2010 року представлено 90 робіт на шевченківську тематику 42 майстрів. Близько 50 картин, що виставлялися в музеї на 2 минулих виставках, автори передали закладу в подарунок