Висновки до першого розділу

Морально-етичне виховання американської молоді в 1830–1890-х роках визначалось комплексом соціально-економічних, політичних, релігійних, етнокультурних та демографічних чинників, причому першорядне значення мали економічні та політичні фактори, які визначали мету і зміст виховання. Якщо у колоніальний період важливо було забезпечити виживання перших поселенців на американському континенті, то з проголошенням Сполучених Штатів Америки основною метою виховання стала консолідація старих і нових емігрантів в єдину американську націю. Освоєння нових територій на заході США, індустріалізація й урбанізація країни і викликана цими факторами внутрішня міграція та масова імміграція значно загострили цю проблему і водночас породили нову – проблему формування нової виробничої моралі американців, які перейшли працювати з ферм на фабрики і заводи. Розширення виборчого права, в результаті чого його дістали представники менш забезпечених соціальних класів та численні емігранти, створило соціально-політичну проблему готовності електорату до моральної відповідальності за вибір своїх представників до органів влади.

Необхідність радикального вирішення цих проблем викликала нагальну потребу у формуванні нової суспільної освітньо-виховної інституції – державної загальної школи. Якщо у колоніальний період і в перше півстоліття існування США основними виховними інституціями були сім’я, громада і церква (нечисленні приватні і громадські школи виконували допоміжну роль), то з часом їх можливості зменшуються. Масова міграція американців (передусім молоді) на Захід та в міста значно послабила виховний вплив сім’ї та громади, а зростання кількості конфесій і їх протиборство відповідним чином обмежили виховні можливості церкви. Загальна державна школа будувалася на спільних для всіх деномінацій християнських цінностях, охоплювала дітей усіх етносів, класів і конфесій, була покликана формувати елементи нової виробничої етики.

Формування та утвердження загальної державної школи, розв’язання в ній проблем морально-етичного виховання зіткнулися з чималими труднощами. Це перш за все стосувалося вибору спільних цінностей, на яких ґрунтувалось моральне виховання. Прагнучи до порозуміння між протестантами і католиками, американські реформатори освіти вдавалися до пошуків спільних для них релігійних цінностей, які об’єднали б їхніх дітей в одному класі загальної школи. Але незабаром виникли глибокі розбіжності між прихильниками протестантизму та католицизму, і католики пішли шляхом створення власної конфесійної школи. Ця обставина, а також надання переваги дисциплінам, які стосувались професійної підготовки школярів, об’єктивно породжували тенденцію до послаблення морально-етичного виховання в американській державній школі. Разом з тим набирали сили чинники, які вимагали його посилення. За умови відсутності міцного уряду, єдиної армії та численної поліції, які б контролювали поведінку населення країни, американці цього періоду свої найбільші надії покладали на сумління, яке б стримувало людські пристрасті та допомагало розвивати відповідні чесноти. Швидке зростання міст, що спричиняло збільшення проявів аморальності, також вимагало більш ефективного морально-етичного виховання молодого покоління.

Протиборство названих тенденцій, його посилення в міру соціально-економічного розвитку викликали суттєві зрушення в системі освіти та виховання США і спричинили перерозподіл функцій основних суспільних виховних інституцій. Загострення суперечностей між конфесіями призвело, з одного боку, до поступового послаблення ролі християнських цінностей у державній школі, а з іншого, – до поступового створення системи приватних католицьких (а згодом – і приватних протестантських, лютеранських та єврейських) шкіл, які часто-густо доповнювали загальну державну школу, формуючи у своїх вихованців ті цінності, які та не змогла їм дати.

Відбувся також суттєвий переділ виховних функцій між школою і сім’єю. Виховна роль сім’ї, незважаючи на її послаблення порівняно з колоніальним періодом, продовжувала залишатись досить значною. Правда, тепер основні виховні функції в сім’ї перейшли до рук матері, оскільки батько працював переважно за межами дому. У ході сімейного виховання закладались основи моралі, які знаходили подальший розвиток у державній або приватних школах, а також здійснювалась первинна соціалізація особистості. Зокрема, характер і зміст морально-етичного виховання американських хлопчиків і дівчаток (як у межах сім’ї, так і в більшості громадських шкіл) у ХIХ ст. суттєво відрізнялися, оскільки їх готували до різних соціальних ролей: дівчаток – бути дбайливими матерями та чуйними дружинами, а хлопчиків – до праці у суспільстві, хоча з часом ця відмінність поступово нівелювалась.

Чи не найболючішою проблемою американського суспільства зазначеного періоду було ставлення до освіти й виховання афроамериканців та представників інших національних меншин. До 1860-х років до школи ходили переважно білі американці. У 60-х роках ХIХ ст. чорношкірі американці дістали свободу, їм відкрився доступ до освіти. Проте незабаром, особливо на півдні США, відбулось повернення до расової сегрегації.

Якщо соціально-економічні та політичні чинники мали вирішальний вплив на формування головного завдання морально-етичного виховання у школі й суспільстві загалом, а релігійні та соціокультурні чинники – на основні цінності, на яких базувалось виховання, то рівень розвитку психолого-педагогічної науки, яка, у свою чергу, ґрунтувалась на певних ідейно-філософських засадах, визначав основні парадигми, концепції та програми виховного процесу, його методи та засоби, включаючи і роль вчителя у його здійсненні. Зокрема, на теорію і практику морально-етичного виховання в американській школі в цей період впливали різні філософські напрямки: ідеалізм (трансценденталізм), реалізм, томізм, натуралізм, лібералізм.. Домінуючою в психології у цей час була “психологія здібностей”, яка орієнтувала навчально-виховний процес на прищеплення учням усталених, фіксованих знань та моральних норм і принципів.

Основними прийомами морально-етичного виховання в загальній державній школі були виконання псалмів, промовляння молитви, читання Біблії, вивчення та коментування текстів морального змісту, наслідування вчителя та історичних персонажів. До учнів, які допускали негідні вчинки, застосовувалося фізичне покарання. Моральні цінності пронизували зміст усіх шкільних підручників, включаючи посібники з правопису та математики. Особливістю навчальних посібників цього періоду було те, що тексти, вміщені в них, не носили вираженого теологічного характеру, а мали моралістичне спрямування. Виховний і моральний вплив сім’ї, школи та громади підсилювався в церкві під час Богослужінь та в недільних школах, які з освітніх установ перетворювалися на інституції, що поширювали і поглиблювали те чи інше віросповідання.

Американське суспільство вимогливо ставилося до шкільного вчителя. Інтенсивному процесові його професіоналізації сприяли спеціально створені для цієї мети навчальні заклади, де серед інших викладалася і моральна філософія. Учителями в школах були переважно жінки, які продовжували виховний вплив матері в сім’ї. Від шкільного вчителя в цей період вимагалося бути носієм християнських чеснот та зразком моральної поведінки в класі і за його межами.