1.2. Вплив соціальних та ідеологічних чинників на морально-етичне виховання американської молоді

Основи морально-етичного виховання в американській школі були закладені в колоніальний період, передусім пуританами Нової Англії. Так, прийняті Генеральним судом колонії Массачусеттс закони від 1642 і 1647 років зобов’язували батьків прищеплювати дітям релігійно-моральні цінності, а численніші громади – створювати школи і формувати вітчизняну еліту. У цей період існували обмеження на навчання жінок і афроамериканців, оскільки в колоніальній школі до навчання в школі залучалися переважно хлопчики з родин євроамериканців. Освіта ж чорношкірих рабів взагалі була заборонена законом (додаток А, А.1).

Демографічні чинники морально-етичного виховання. Наприкінці ХVIII – на початку ХІХ ст. в американському суспільстві розпочалися потужні демографічні процеси – масова міграція американців на Захід, численна імміграція до Америки та швидкий ріст великих міст. Ці важливі чинники суттєво вплинули не тільки на соціально-економічний розвиток суспільства; вони породили також низку проблем у його духовно-моральній сфері, що змусило американських реформаторів освіти докорінно переглянути підходи до морального виховання молодого покоління. Розглянемо їх детальніше.

Одним із факторів, який істотно вплинув на моральне виховання молодого покоління США на початку ХІХ ст., стала масова міграція американців, у тому числі молоді, з прибережних східних штатів на Захід, углиб Америки, у долини річок Огайо та Міссісіпі й далі до Тихоокеанського узбережжя. Вона була викликана стрімким економічним розвитком країни, а також поступовим занепадом сімейних промислів, внаслідок чого батьки меншою мірою могли забезпечити своїм дітям достатній рівень добробуту, а найбільш невпевнені з них почали усвідомлювати, що молодь повинна шукати нових можливостей за межами дому. Це значно послаблювало традиційний зв’язок з рідними місцями. Про темпи міграції свідчить той факт, що населення штатів Кентуккі, Теннессі, Огайо, Індіана, Іллінойс і Мічиган лише за двадцять років (з 1790 до 1810 року) зросло майже в 9 разів – із 110 тисяч до 950 тисяч чоловік [483, 35]. Нову турботу про моральне виховання в американському суспільстві викликав страх за майбутнє життя людей, особливо молоді, за межами рідної громади. Люди зі сходу Америки вірили чуткам про те, що кордон є місцем нестабільності, жорстокості та насилля. Як наслідок, моральне виховання в цей час стало набирати системного підходу, якого не було в колоніальний період.

Іншим важливим демографічним процесом в американському суспільстві, що спонукав до посилення морального виховання в американській школі ХІХ століття, була найчисленніша в історії людства імміграція до США, у результаті якої впродовж ста років (після 1815 р.) більше 35 мільйонів чоловік прибули до Америки з Німеччини, Італії, Ірландії, Великої Британії, Австро-Угорщини, Росії та інших держав. До 1860-х років у США проживало близько 4 мільйонів емігрантів, а кожний восьмий американець народився за кордоном. Перед американським суспільством постало важливе завдання перетворити мільйони вихідців з різних країн, що розмовляли десятками мов, дотримувались різних звичаїв і традицій, мали різні пріоритети й цінності, в один народ з однією системою моральних цінностей [583, 228].

Особливо це стосувалося значного припливу до США вихідців з Ірландії. Якщо в 1820-х роках ірландці прибували до Америки невеликими групами, то в 1850 році ірландська еміграція на американський континент набрала масового характеру. Багато людей залишало Ірландію через голод у 1845–1846-х роках, коли в цій країні загинув урожай картоплі. Емігранти з Ірландії, оселяючись переважно в містах Нової Англії, принесли сюди чимало проблем. Більшість з них була дуже бідною, неосвіченою масою і не мала професії. Але особливу тривогу в місцевих жителів, переважно протестантів, викликало те, що ці емігранти були римо-католиками. Поширювались чутки, нібито емігранти є причетні до великої змови, яка мала на меті віддати США під контроль папи, а самі вони нібито спеціально послані сюди, щоб підготувати підґрунтя для широкої експансії римо-католицької церкви [273, 219–220]. Крім того, ірландські робітники конкурували з місцевим населенням за робочі місця, особливо під час економічної кризи 1837 року. Не дивно, що у ставленні до ірландців з боку американців виявлялися релігійний фанатизм, економічна й соціальна упередженість, а іноді й насильство. Як наслідок, постало непросте питання про те, яким чином новоприбулих ірландців інтегрувати в американську націю.

Американізація емігрантів звичайно означала відмову останніх від давніх звичаїв і цінностей та прийняття нових. Одним з найважливіших закладів, покликаних інтегрувати емігрантів у американське суспільство, на думку реформаторів Америки, мала стати загальна школа [581, 48], яка б виховувала їх на спільних для всіх жителів США християнських цінностях у їх протестантському варіанті. Метою школи мало стати виховання новоприбулих емігрантів інтелігентними і високоморальними громадянами зі стійкими чеснотами, які б успішно протидіяли роз’єднуючим силам в американському суспільстві та запобігали соціальним конфліктам.

Урбанізація була третьою демографічною рисою американського суспільства початку ХІХ століття, яка настійно вимагала посилення морального виховання підростаючого покоління. У першій половині ХІХ століття у США набувала розмаху промислова революція, важливим наслідком якої стало зростання міст. У період між 1790 і 1810-и роками доля міського населення Америки зросла з 5,1% до 7,3% [483, 48–49]. До 1850-х років вона збільшилась до 20 відсотків, у першу чергу – завдяки розвитку бавовняно-переробної промисловості.

З наростанням цього процесу умови, у яких жили американські діти, різко змінилися. Приріст міського населення Америки супроводжувався посиленням відмінностей між багатими і бідними, ростом злочинності, збільшенням споживання алкогольних напоїв, тобто такими соціальними явищами, які американські інтелектуальні та релігійні лідери цього часу вважали небезпечною ознакою загального падіння моралі. Жителі патріархальної Америки були переконані, що у великих містах панують пияцтво, гра в карти, проституція та інші прояви аморальності, й обмежити ці людські пристрасті тут практично неможливо. Нечисленні школи у містах мало уваги приділяли потребам дитинства або зовсім не цікавилися ними. Школи змушені були більшою мірою подавати молоді досвід соціалізації, посилювати моральне виховання, дбати про здоров’я, відпочинок, професійну підготовку й належну поведінку в суспільстві. Для здійснення формальної освіти урбанізація вимагала більше часу, ніж це потрібно було раніше, коли діти виховувались у сільському оточенні [198, 106]. Реформатори американської школи сподівалися, що негативні явища, викликані індустріалізацією, можуть бути подолані за допомогою більш інтенсивного морального виховання. Моральні цінності, набуті в школі, мали відіграти позитивну роль у запобіганні та усуненні проблем великих міст.

Для реформаторів США подолання негативних кризових явищ у суспільстві, пов’язаних з міграцією, еміграцією та урбанізацією, було перш за все проблемою морального зростання й моральної зрілості американських громадян, у першу чергу молодого покоління. Зусилля численних сімей і громад стали спрямовуватися на підготовку молоді до життя у відкритому, динамічному й неспокійному суспільстві. Батьки в цей період більше не були впевненими в тому, що їхні діти залишаться жити у своїх громадах, де їх будуть виховувати відповідальні дорослі. Вони змушені були змиритися з фактом, що молодь рано поїде з дому, отже, вийде з-під їхнього впливу й опиниться у чужому світі поряд з незнайомими людьми. Тому найбільш характерною рисою виховання цього періоду була підготовка молоді до самостійного життя за межами дому й громади.

Американці на початку ХІХ століття почали не тільки частіше залишати дім, але й їхати все далі від нього [469, 3–30]. Зазвичай вони переселялися сім’ями або групами сімей, але їхні діти обирали свій шлях і самостійно йшли назустріч новим можливостям, залишаючи звичне оточення й особисті зв’язки в рідних громадах. Як наслідок, місцеві громади втратили змогу систематично виховувати своїх дітей. Тепер, якщо потрібно було прищепити цінності і сформувати характер, то це завдання мало бути виконане ще до того, як молодь покине рідний дім і громаду та попаде у світ незнайомих людей, неспокійної діяльності й гріховних принад. Старше покоління відкинуло поблажливе ставлення до морального виховання, яке існувало в дореволюційну епоху, і розвинуло підходи, які мали рішучий євангельський характер.

Найважливішою ознакою нового підходу до морального виховання була суттєва зміна термінів його здійснення. Якщо у ХVІІІ столітті моральне виховання продовжувалось і в зрілому віці, то тепер воно переносилось виключно на період дитинства. Навіть віддалена можливість того, що молоді люди можуть залишити дім у підлітковому віці, змушувала батьків вважати, що належне моральне виховання дітей мало відбуватись у перші дванадцять років життя. Мало хто з американців вірив, що чужі люди в далеких містах і містечках будуть виявляти таку ж турботу про їхніх дітей, як вони самі.

Віра у важливість раннього морального виховання швидко поширилась на початку ХІХ століття. “Основи моралі, – писав відомий реформатор освіти Горас Манн, – повинні бути закладені в дитині ще в ранній період її життя. Якщо в ці критичні роки втратити можливість виховати дитину, то це може закінчитися для неї виправною колонією, іншим подібним закладом чи божевільнею” [435, 14]. “Метою раннього морального виховання, – стверджував Манн, – було виростити дітей, подібних до ... дубів, які зберігають своє листя свіжим та зеленим, незважаючи на пору жорстокої засухи, коли вся навколишня рослинність висихає на попіл” [435, 14]. Ця теза підкріплювалася загальним усвідомленням того простого факту, що зміна в людини раніше сформованих звичок, добрих чи поганих, є “настільки неможливою, як зміна кольору шкіри в африканця чи плям у леопарда” [220, 52]. Успішне ж здійснення морального виховання у ранній період означало підготувати дитину до доброчесного життя.

Політичні та економічні передумови здійснення морально-етичного виховання молоді. Крім демографічних факторів, існували важливі політичні та економічні передумови, які вплинули на характер морального виховання американської молоді в першій половині ХІХ століття. У перші тридцять років ХІХ століття спостерігалось значне розширення виборчого права для білих американців. Якщо в 1789 році, коли нова федеральна Конституція вступила в дію, лише один білий американець з семи мав право голосувати, то вже до виборів президента Ендрю Джексона в 1828 році четверо з семи білих американців отримали його. Найважливішим критерієм права голосу була приватна власність. Розширення електорату збільшувало владу демократів Джексона. Вищі класи Нової Англії, які підтримували республіканську партію, були стривожені політичною владою нижчих економічних класів, яких вважали не готовими до моральної відповідальності за долю держави. Крім того, ірландські католики, на думку американців, були неспроможними брати участь у створенні представницького уряду, оскільки були більше віддані владі європейського папи, ніж незалежному американському самоврядуванню. Виходячи з цього, протестанти-республіканці підтримували освіту, яка, за їхнім переконанням, мала “проінформувати”, “зробити безпечним” і морально готовим до виборів американський електорат. Політичні зміни в американському суспільстві в ХІХ столітті були важливими факторами, що сприяли змінам у моральному вихованні молодого покоління.

Не менше значення, ніж політичні чинники, для морального виховання молоді мали зміни в економіці США. У штаті Массачусеттс на початку ХІХ століття особливо швидкими темпами розвивався транспорт. У результаті прокладання доріг і їх удосконалення, будівництва широкої системи каналів і сітки залізниць в Массачусеттсі і всій північно-східній частині Америки була створена єдина транспортна система. Іншим напрямом економічного розвитку США цього періоду було стрімке розширення торгівлі, що здебільшого концентрувалася у великих портових містах, особливо у Нью-Йорку, Філадельфії, Бостоні й Балтиморі. Торгівля вимагала залучення у свою сферу робітників різних професій, а потреби в освічених службовцях переважали навіть потреби кальвіністів Нової Англії в людях, що володіли грамотою і могли читати релігійні книги. Незважаючи на бурхливий розвиток транспорту й торгівлі, усе ж найбільший вплив на економічне піднесення Америки чинила індустріалізація. Стрімкий розвиток виробництва породжував, зокрема, необхідність контролювати кількість і якість продукції, а це, у свою чергу вимагало не тільки відповідних знань, а й формування виробничої моралі в американських робітників.

Американські історики Е.П.Томпсон (E.P.Thompson) [579, 56-97] і Г.Дж.Гутман (H.G.Gutman) [349, 531-588] писали про те, як розвиток промислової моралі поступово замінював традиційну американську культуру культурою промисловою. У доіндустріальній американській культурі цінності концентрувалися навколо сім’ї й громади, ті чи інші культурно-духовні акції були приурочені до певних свят і пір року. Робота, сім’я і відпочинок були тісно пов’язані між собою, а перехід від дитинства до юності й зрілості був нечітким. Натомість промислова мораль американського суспільства першої половини ХІХ століття вимагала чіткого дотримання робочого розпорядку, пунктуальності й передбачала працю за межами сім’ї. Необхідно було також дотримуватись певних правил поведінки, поважати закон, владу й керівництво. Встановлювалися чіткі межі між дитинством, юністю й зрілістю. Промисловці, які організовували виробництво, відчували нагальну потребу перетворити робітників з носіїв традиційної культури на носіїв сучасних культурних цінностей, тобто прищепити їм промислову мораль. Нагороди за успіхи в роботі, рух за реформи, релігія, формальні організації, такі як, наприклад, Товариство за розвиток працелюбності, бережливості і стриманості та школи були тими засобами, які використовувалися для прищеплення промислової моралі.

Штат Массачусеттс може служити чіткою й наочною ілюстрацією того, як упродовж 30-х років ХІХ ст. в американському суспільстві соціально-політичні та економічні фактори були підґрунтям, на якому виростала шкільна реформа, напрацьовувався новий зміст і характер морально-етичного виховання. Важливо зазначити, що жодна зміна в демографії, політиці чи економіці не відбувалася без конфліктів. Усі вони давали поштовх до шкільної реформи, тому що школи розглядалися промисловими класами й протестантськими реформаторами як заклади, що покликані сформувати в молоді систему цінностей, які служитимуть основою індивідуального морального вдосконалення та забезпечення соціальної стабільності американського суспільства.

Релігійні чинники морально-етичного виховання молоді. Неабияке значення для морально-етичного виховання американської молоді мали релігійні особливості тогочасного американського суспільства. Характерною особливістю формування виховної ідеології в американській школі в 1830–1890-х роках була поступова заміна пуританства, що сягало своїм корінням у ХVІІ – XVІІІ століття й набуло особливого поширення в ХІХ столітті в Новій Англії, менш суворими й більш гуманними релігійними доктринами [203, 6–18]. Цьому сприяли емігранти, які не сповідували пуританства.

Важливе значення для змін у релігійній свідомості мали також наукові відкриття, зокрема в галузі природознавства. Вони спонукали до заміни пуританських доктрин ідеями просвітництва, яке проповідувало соціальний прогрес, підносило силу розуму й людську здатність до вдосконалення. Зміни відбувалися також і в середовищі самого пуританства, оскільки ліберальні релігійні лідери, такі як Чарльз Чаунсі (Charles Chauncy), наприкінці ХІХ століття почали відходити від кальвіністських догм. Як наслідок, у перші три декади ХІХ століття центр притягання для релігійної думки в Новій Англії перемістився з кальвіністської конґреґаційної конфесії до більш ліберальних унітаристських церков.

Найбільш впливовим діячем, який зумовив цей перехід, був Вільям Еллері Ченнінг (William Ellery Channing). Він піддав критиці основні догми кальвінізму, відкидаючи тезу про споконвічну людську гріховність. Натомість Ченнінг проголошував, що люди – раціональні істоти, спроможні зрозуміти Божі наміри. Він також стверджував, що Бог є морально досконалою, великодушною і доброзичливою особистістю. Ґрунтуючись на цих засадах, Ченнінг не лише критикував кальвінізм, але й розробив альтернативну теологію – концепцію людської природи й доброго суспільства, яка була гуманістичною й відповідала ідеям просвітництва. У подальшому теорія Ченнінга була розвинута іншими ліберальними релігійними служителями, такими як Горас Бушнелл, і трансценденталістами Ральфом Емерсоном і Генрі Торо. Результатом цих теологічних шукань була віра у великодушного й доброзичливого Бога, який створив розумний Всесвіт і наділив людину розумом, необхідним для встановлення й розвитку більш досконалого соціального порядку. Можливість суспільного прогресу, передбаченого Богом, спонукала до проведення відповідних реформ. Акцент на доброті як основі людської особистості і теза про божественність людини спрямовували рух реформ у гуманістичному напрямі.

Три десятиріччя, які передували громадянській війні в США, характеризувалися значними зусиллями, спрямованими на здійснення реформ, що відповідали новій релігійній ідеології. Як наслідок, відбувалось чимало позитивних зрушень у різних сферах життя, включаючи і пенітенціарну систему. Були збудовані зразкові тюрми, що мали на меті змінити ставлення до в’язнів. Нові заклади були створені також і для малолітніх правопорушників. Вони називались “виправні заклади для неповнолітніх” і передбачали формування у вихованців належних морально-етичних норм та навичок.

Набув поширення рух за надання жінкам виборчого права. Його підтримували ті, хто вірив, що Бог створив жінок здатними до раціонального мислення. Але найбільш революційним був рух, спрямований проти рабства. Не всі борці за свободу рабів були переконані, що чорношкірі американці повинні бути вільними тому, що вони рівні з білими. Але їх надихав новий ліберальний релігійний світогляд, який переконував, що рабство повинно бути знищене, оскільки чорношкірі американці є також творінням Божим. Зрозуміло, що все це не могло не вплинути на характер освіти. Якщо в попередні віки кальвіністська позиція передбачала масову грамотність, тому що від усіх віруючих вимагалось уміння читати Святе Письмо, то в ХІХ столітті сама лише грамотність уже не могла задовольнити прихильників більш ліберальних релігійних поглядів. Нові погляди на людську природу, суспільний прогрес і раціональний характер Всесвіту вимагали масової освіти, яка б озброїла молодь глибшим розумінням суспільства й природи і визначала подальший моральний розвиток як особистості, так і суспільства загалом [581, 51–52].

Продовжуючи розбудовувати американське суспільство, його жителі в ХІХ столітті вірили, що демократія може успішно функціонувати лише за умови, коли вона ґрунтується на релігії та моралі. До речі, на це звернув увагу ще Токвіль, який констатував, що американці, виходячи зі свого власного досвіду, відчувають нагальну потребу розвивати демократію на основі моралі, яка ґрунтується на релігії (додаток Б). Хоч межі релігійних доктрин у ХІХ столітті розширилися, але євангельські моральні цінності продовжували пронизувати всі сфери суспільства, у тому числі виховання молодого покоління.