- •Поняття, предмет та метод сімейного права.
- •Джерела сімейного права.
- •Регулювання сімейних правовідносин за домовленістю сторін. Застосування аналогії закону та аналогії права.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Строки у сімейному праві.
- •Поняття шлюбу. Правові наслідки шлюбу.
- •Умови укладання шлюбу.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Шлюб, який є недійсним.
- •Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду.
- •Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду
- •Порядок визнання шлюбу недійсним.
- •Правові наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Право на материнство. Право на батьківство.
- •Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Підстави набуття та об’єкти права спільної сумісної власності подружжя.
- •Поділ спільного майна подружжя
- •Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою
- •Поняття шлюбного договору та його правове значення.
- •Зміст шлюбного договору.
- •Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна.
- •Відповідальність подружжя по зобов’язанням.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Права та обов’язки колишнього подружжя щодо утримання.
- •Право чоловіка, дружини на утримання у разі проживання з ним дитини, дитини-інваліда.
- •Припинення права одного з подружжя на утримання.Ст.82
- •Припинення права на утримання за домовленістю подружжя.
- •Позбавлення права на утримання або обмеження його строком.
- •Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
- •Договір подружжя про надання утримання
- •Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •Припинення шлюбу внаслідок його розірвання органом реєстрації актів цивільного стану.
- •Припинення шлюбу за рішенням суду.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Відмінність розірвання шлюбу від визнання шлюбу недійсним.
- •Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою.
- •Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •Реєстрація народження дитини.
- •Визначення прізвища, імені та по батькові дитини. Зміна прізвища дитини її батьками.
- •Встановлення батьківства в судовому порядку.
- •Оспорювання батьківства.
- •Права та обов’язки батьків щодо виховання дитини.
- •Право батьків на визначення місця проживання дитини.
- •Позбавлення батьківських прав.
- •Поновлення в батьківських прав.
- •Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Обов’язок батьків утримувати дитину та способи його виконання.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами.
- •Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Майнові правовідносини інших членів сімї та родичів.
- •Поняття та сутність усиновлювання.
- •Умови та порядок усиновлення.
- •Правові наслідки усиновлення.
- •Особи, які можуть усиновлювачами.
- •Особа (особи), яка може бути усиновленою. Усиновлення братів та сестер.
- •Згода батьків, дитини, другого з подружжя на усиновлення.
- •Рішення суду про усиновлення.
- •Право на таємницю усиновлення.
- •Підстави та правові наслідки визнання усиновлення недійсним.
- •Підстави та правові наслідки скасування усиновлення.
- •Позбавлення усиновоювача батьківських прав.
- •Поняття і значення опіки та піклування над дітьми.
- •Встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Припинення патронату над дітьми.
Оспорювання батьківства.
Оспорювання батьківства (материнства) - це невизнання особою реєстрації себе як батька (матери) дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136 СК України). Особа, яка була записана батьком дитини на законних підставах, повинна довести відсутність кровного споріднення між собою й дитиною, батьком якої вона записана. Однак заперечення кровного споріднення не завжди є підставою для оспорювання батьківства. У окремих випадках особа, яка записана батьком дитини, повинна також довести, що на момент вчинення запису про народження дитини вона не знала, що не є батьком дитини. Шлюбно-сімейне законодавство, яке діяло до набрання чинності СК України, значно обмежувало можливість оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, зокрема можливість спростування презумпції батьківства при народженні дитини у шлюбі. Ці обмеження полягали у тому, що, по-перше, оспорювати батьківство могла лише особа, яка записана батьком дитини. По-друге, оспорювання батьківства могло бути здійснене лише протягом одного року з того часу, коли особі стало або повинно було стати відомо про те, що вона записана батьком дитини1. СК України також закріплює певні межи оспорювання батьківства, але вони значно розширені. У ст. 136 СК України встановленні межі у часі щодо можливості оспорювання батьківства. Так, оспорювання батьківства можливе тільки з моменту народження дитини й до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства може бути здійснене протягом цього часу тільки якщо дитина є живою. Смерть дитини, батьком якої записана особа, позбавляє її права оспорювати своє батьківство. На відміну від норми ч. 1 ст. 56 КпШС УРСР, згідно з якою для вимог про оспорювання батьківства (материнства) встановлений строк позовної давності в один рік2, у СК України закріплене положення, що до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується (ч. 6 ст. 136 СК України). Оспорювання батьківства можливе також із боку наступних осіб: — спадкоємців особи, яка записана батьком дитини (ст. 137 СК України); — матері дитини щодо батьківства свого чоловіка (ст. 138 СК України). У першому випадку оспорювання батьківства можливе у разі смерті особи, яка записана батьком дитини, до народження дитини. Спадкоємці мають право оспорювати батьківство цієї особи після її смерті за наявності однієї з наступних обставин: 1 Цей строк преклюзивний, а отже, поновленню не підлягав. 2 Особа, записана як батько або мати дитини в Книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана як батько або мати, була неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу досягнення нею вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 56 КпШС УРСР).
— подання цією особою ще за життя заяви до нотаріуса про невизнання свого батьківства; — пред'явлення цією особою позову про виключення свого імені як батька із акту запису про народження дитини; — ця особа не знала про те, що вона записана батьком дитини, через поважні причини1. У перших двох випадках право на оспорювання батьківства особи, яка померла, мають будь-які її спадкоємці (за заповітом чи за законом). Якщо ж особа за життя не знала про те, що вона записана батьком дитини, оспорити її батьківство можуть тільки дружина, батьки та діти цієї особи, тобто ті особи, які визначаються ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом. Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка. Але, захищаючи інтереси дитини, законодавець встановлює обов'язкову вимогу щодо пред'явлення позову в даному випадку. Таке оспорювання батьківства можливе лише за наявності заяви іншої особи про визнання свого батьківства щодо цієї дитини. До вимог жінки про оспорювання батьківства свого чоловіка застосовується також спеціальна позовна давність в один рік. Але перебіг позовної давності починається від дня реєстрації народження дитини, тобто від дня, коли чоловік був записаний як батько дитини. Що ж стосується спору про материнство, то законодавець урегулював дві ситуації оспорювання материнства. По-перше, жінка, яка записана матір'ю дитини, може звернутися до суду із заявою про оспорювання свого материнства, тобто про невизнання себе матір'ю дитини. По-друге, материнство жінки, яка записана матір'ю дитини, може оспорити та жінка, яка вважає себе матір'ю цієї дитини. При цьому у позові зазначаються одночасно дві вимоги: — про невизнання материнства жінки, які записана матір'ю дитини; — про визнання свого материнства. Не має права оспорювати материнство жінка, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям (сурогатна матір), а також жінка, яка є донором яйцеклітини для зародка, імплантованого в організм іншої жінки (ч. 2 і ч. З ст. 123 СК України). 1 Поважність причин у кожному конкретному випадку буде оцінюватися судом. До вимог жінки, яка записана матір'ю дитини та оспорює своє материнство, позовна давність не застосовується. Що ж стосується вимог жінки про визнання її матір'ю дитини, то до них застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Початок перебігу позовної давності починається від дня, коли ця жінка дізналася або могла дізнатися, що вона є матір'ю дитини. Не є перешкодою для оспорювання батьківства (материнства) особою, яка не визнає себе батьком (матір'ю), стягнення з неї аліментів на дитину. Така особа може звернутися до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька (матір) дитини, тому що підставою стягнення аліментів є саме факт такого запису. У разі, якщо позов буде задоволений, то буде скасована й підстава стягнення аліментів на дитину