Види декоративного оздоблення

1. Аплікація — спосіб декоративного оздоблення продукції за допомогою накладних елементів з різних матеріалів: папір, відбитки, полімерні плівкові матеріали, палітурні та інші тканини, матеріал з рельєфною фактурою. Аплікацію накладають на оброблювальну поверхню і закріплюють її приклеюванням або зварюванням. Застосовують для випуску сувенірної продукції.

2. Декалькоманія — спосіб виготовлення й використання перевідних зображень, декоративних малюнків, призначених для перенесення на папір або інший матеріал.

Види переведення зображень: мокрий, сухий і термічний.

Деколь — це багатошарова система, яка складається з підкладки й перевідного зображення. Для підкладки використовують прогумований папір (папір з нанесеним клейовим шаром), полімерну плівку, металеву фольгу.

3. Гренування — оброблення поверхні матеріалу (паперу, картону, відбитку), а також обрізу книжкового блоку для зміни фактури поверхні, наприклад надання поверхні зернистої або іншої розвинутої структури. Для цього використовують рельєфні важки або фрезу (для обрізу блока видання). Гренування здійснюється в результаті пропускання відбитків через каландр. На одному з валів якого вигравірувано малюнок.

4. Гумування — нанесення на зворотню сторону відбитків клею, котрий швидко висихає і при зволоженні набуває клеючої здатності. Використовують гуміарабік — смолу деяких сортів американських акацій, що швидко твердне. Гумування використовують для поштових марок. етикеток, та іншої продукції, що наклеюється на яку-небудь поверхню.

5. забарвлення обрізу книжкового блоку — нанесення на обріз книжкового блоку спеціальної фарби (під золото, срібло, бронзу) для надання виробу нарядного вигляду. Використовують для оздоблення високохудожніх і подарункових виробів.

Оздоблення продукції шляхом нанесення покриттів

Лакування — це процес нанесення прозорих полімерних покриттів на друкарський відбиток з паперу, картону, плівкових матеріалів.

Переваги лакування:

• підвищує глянець цілого відбитка або окремих фрагментів і тим поліпшує його естетичний вигляд;

• підвищує стійкість до стирання задрукованого відбитка, що є дуже важливим при виготовленні чималої кількості паковань;

• підвищує стійкість лакованого відбитка до дії води.

Види лакування: лакування всієї поверхні аркуша або вибіркове лакування певних фрагментів його поверхні (локальне лакування).

Для лакування всієї поверхні аркуша застосовують гумовотканинне полотно із затискними планками для встановлення на лакувальному циліндрі.

При вибірковому лакуванні також застосовують гумовотканинне полотно із затискними планками, вирізаючи в потрібних місцях полотна окремі ділянки, для чого застосовують спеціальні висікальні плотери, якими керує комп’ютер.

Для лакування відбитків використовують і флексографічні фото полімерні форми, які порівняно з гумовотканинним полотном дають змогу точніше лакувати окремі ділянки.

Процес лакування можна здійснювати за допомогою:

• окремих машин для лакування всієї поверхні аркуша

• зволожувальної системи офсетних машин

• самостійних лакувальних секцій, що знаходяться в офсетних машинах, забезпечуючи вибіркове та суцільне лакування

Процес лакування відбувається наступним чином:

А) лак переноситься з пластини на гумове полотно або на флексографічну форму, тільки потім на задруковуваний матеріал

Б) лак наносиься гумовим валиком на гумове полотно, звідки він переноситься на задруковуючий матеріал.

Типи лаків:

• дисперсійні — для захисту поверхні відбитку

• глянцеві — для надання відбитку більш естетичного вигляду

• УФ лаки — для лакування матеріалів, які не вбирають фарбу.

Ламінування продукції

Ламінування продукції — покриття відбитків прозорими блискучими плівками та їх припресування до поверхні

Призначення ламінування — запобігає пошкодженню задрукованої поверхні та прикрашає її.

Типи плівок: глянцева, матова, текстурна та кольорова плівка, плівка з самоклеючою основою для захисту від вигорання на сонці. Товщина плівки — від 25 до 360 мкм.

Припресування плівки здійснюється клейовим і без клейовим способом, а також способом переносу.

При пресуванні клейовим способом полімерні плівки з нанесеним на них у процесі роботи клейовим шаром з’єднуються з папером або відбитком. Припресування плівки даним способом здійснюється в умовах високих температур і тиску, які встановлюються відповідно до технологічних режимів.

Полімерні плівки повинні мати стабільну товщину, термостійкість, вологостійкість та прозорість.

Припресування плівки безклейовим способом — це з’єднання відрукованої продукції з термопластичними полімерами або плівками з попередньо нанесеним клейовим шаром. У таких плівках за основу беруться полімерні матеріали високої міцності, а як термочутливий шар використовують поліетилен, накладений з розплаву. Товщина поліетилену при температурі 100-110 та тиску шар поліетилену стає м’яким, липким і міцно з’єднується з папером, заповнюючи його пори.

Переваги:

• скорочення технологічних операцій

• підвищення адгезійної міцності

Технологічний процес виготовлення флексографічних форм

1. Попереднє експонування (засвітка зворотньої сторони пластини) - це рівномірна засвітка пластини УФ-світлом через поліефірну підкладку без негативної фотоформи. Засвітка зворотної сторони пластини визначає глибину рельєфу фотополімерної форми і стабілізує адгезію між шаром фотополімеру і підкладкою.

2. Основне експонування формує зображення рельєфу. Під час цієї операції відбувається засвітка пластини через негативну фотоформу під вакуумом, у результаті чого шляхом полімеризації формуються друкарські елементи.

3. Вимивання усуває неекспонований фотополімер до фіксованої глибини, при цьому ділянки зображення, які пройшли полімеризацію залишаються на пластині. Правильно обраний час вимивання формує чіткі і глибокі пробільні ділянки. При недостатньому вимиванні на основі пластини залишається невимитий мономер

4. Сушіння. Під час процесу вимивання пластина вбирає вимивний розчин, тому створений у результаті полімеризації рельєф зображення якийсь час залишається м'яким. Процес сушіння забезпечує випаровування абсорбованого вимивного розчину і повертає пластину до її первісної товщини.

5. Фінішинг. Після завершення процесу сушіння, форми піддаються операції фінішингу. Фінішинг являє собою короткочасне опромінення висохлої пластини УФ-випроміненням з довжиною хвилі близько 254 нм (діапазон З). Час фінішингу залежить від кількості вимивного розчину, що залишився в матеріалі після його сушіння. Якщо фінішинг був недостатнім, то пластина залишається липкою, основа пластини буде забруднюватися. Зайвий фінішинг веде до розтріскування основи і друкарських елементів.

6. Остаточне експонування завершує процес повної полімеризації пластини і забезпечує її довговічність і високі експлуатаційні якості.