Класифікація видавничо-поліграфічної продукції

Класифікація друкованих видань згідно ДСТУ 3017-95:

1. за матеріальною конструкцією — книжкове, журнальне, газетне, буклет, плакат, аркушеве видання (листівка), поштова картка;

2. за обсягом — книга (понад 48 стор.), брошура (від 4 до 48 стор), листівка (аркушеве видання до чотирьох сторінок);

3. за характером інформації, яку містять видання — суто текстове (словники, довідники), ілюстративне (проспекти, каталоги мод, рекламні плакати), змішаного типу (підручник, художня література, газети)

4. за змістом та цільовим призначенням — офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, навчальне, громадсько-політичне, довідкове, видання для організування дозвілля, рекламне, літературно-художнє.

5. за довговічністю користування:

• першій та другій групам характерний малий термін служби (до двох років) та мала і велика інтенсивність при користуванні: офіційні видання, нормативні, виробничі, періодичні.

• третя та четверта групи об’єднують видання з середніми термінами користування (до 5-10 років) та відповідно малою і великою інтенсивністю користування (художні, навчальні, науково-популярні та дитячі видання).

• до 5 та 6 груп довговічності характерний тривалий термін користування (до 20 і більше років) і висока (6 група) інтенсивність (літературно-художні, довідникові видання, словники).

6. за періодичністю випуску — неперіодичне, серійне, періодичне.

Характеристика видавничо-поліграфічних параметрів друкованих видань

Поліграфічна продукція характеризується такими параметрами:

1. технічні параметри — параметри, за якими виготовляють видання;

2. кваліметричні — параметри, за допомогою яких оцінюють якість поліграфічної продукції;

3. економічні — параметри, за допомогою яких визначають собівартість, рентабельність видання;

4. вартісні — параметри, за допомогою яких визначають гуртову, оптову та відпускну вартість видання;

5. споживчі — параметри, за допомогою яких оцінюють зручність читання тексту, розмір готового виробу, додатковий захист видання від пошкодження.

Характеристика основних технічних параметрів видання

Формат видання — розмірні характеристики видання.

Розрізняють формат видання та формат друкування.

Формат видання — це ширина та висота готового блоку у міліметрах. Його визначають з формату стандартного аркуша паперу у сантиметрах та його частки.

Частка — це частина аркуша паперу, зайнята однією сторінкою видання.

Великі частки: ½, ¼, 1/8, середні — 1/16 малі 1/32 1/64 мініатюрні 1/128, 1/256 .

Формат друкування — це формат паперу в сантиметрах та частка друкування.

Для друкування використовують два типи паперу: аркушевий та рулонний.

В Україні формати видань та паперу регламентують стандартами:

Рулонний папір характеризують шириною паперового полотна у см: 60, 70, 75, 85, 90, 100, 108, 120, 126, 140, 168, 225, 432 см.

Для друкування газет випускають рулонний папір завширшки: 42, 59,4, 84, 126, 148,5 168 см. аркушевий — 59,4*84 см 42*59,4 см.

Формат аркушевого паперу — це розміри сторін аркуша у см, де перша цифра ширина, а друга довжина.

Аркушевий папір для друкування книжково-журнальної продукції виготовляють за такими основними форматами: 60*84, 60*90, 75*90, 70*90, 70*100, 70*108, 84*108 см.

В Україні та в країнах Європи діє німецький стандарт форматів DIN 476 прийнятий як стандарт ISO з базовими вихідними форматами А₀ (841*1189 мм), В₀ (1000*1414 мм), С₀ (917*1297 мм).

Похідні формати від А₀ одержують діленням довшої сторони аркуша на два та записують як ширину нового формату, а значення ширини попереднього формату не змінюють і записують як довжину формату.

Похідні формати можна подати через вихідний та частку.

Для визначення частки (D), яку становить будь-який формат від вихідного, використовують формулу: D = 2^N .

де N — число у позначенні формату: наприклад видання формату А₄ становить 1/16, А₆ — 1/64.