Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1263 вуза, 4625 предмета.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Луганский национальный университет им. Тараса Шевченко
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
Lektsiya_10.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
801.79 Кб
Скачать
☆
►Содержание►

Зовнішня торгівля України в розрізі окремих товарних ринків за 2001–2002 рр.

Назва ринку

Обсяги експорту, млн.дол. США

Обсяги імпорту, млн. дол. США

Головні торговельні партнери

Особливості ринку

2001р.

2002 р.

2001 р.

2002 р.

1

2

3

4

5

6

7

1. Ринки промислових товарів

1. Ринок фармацевтичних препаратів

49,832

42,92

261,17

342,6

Імпортери: Росія, Індія (15% від загального обсягу імпорту), країни ЄС (50%), країни СНД та Балтії (5%), Східна Європа (20%). Експортні поставки: в країни Балтії та СНД (90% всього експорту)

Ринок швидко розвивається. Провідні підприємства модернізують виробництво, щоб воно відповідало вимогам стандарту GMP (Good Manufacturing Practice – Належна виробнича практика). Наявність національного сертифікату GMP дасть змогу українським фармацевтам освоювати зарубіжні ринки, оскільки внутрішній ринок стає тісним. Зростає конкурентна боротьба між імпортерами і виробниками. Експорт знижується, а імпорт зростає й перевищує експорт майже в 10 разів

2. Ринок побутової хімії

26,62

37,45

Основні учасники ринку компанії Henkel, Procter&Gamble, Cussons, Unilever, Evyap

На українському ринку частка імпортної продукції – 30–35%. Близько 80% продажу здійснюється за схемою: імпортер–дистриб’ютор–кінцевий споживач. Політика імпортерів – зростання питомої ваги дорогих виробів, кремоутворюючих та гелевих предметів побутової хімії. Головна тенденція на ринку – зниження споживання порошкоутворюючих чистильних засобів

1

2

3

4

5

6

7

3. Ринок фарб та лаків:

Імпортери: Німеччина, Польща, Росія, Туреччина, Фінляндія, Швеція, Італія, Голландія, Естонія, Чехія.

Експортні поставки: Росія, Казахстан, Латвія, Молдова, Румунія

На українському ринку частка імпортної продукції – 20–25%. Щоб знизити цю частку і захистити вітчизняного виробника, передбачається підвищити мито на ЛФВ. Ринок ЛФВ один з найдинамічніших сегментів ринку будматеріалів, що розвиваються. Зниження обсягів експорту пояснюється потребами внутрішнього ринку, які підвищились

  • товари малотоннажної хімії

103,8

73,81

68,62

89,73

  • лакофарбові вироби

11,31

7,68

50,02

51,78

  • олійні фарби

0,06

0,05

0,22

0,27

4. Ринок м’яких меблів:

Імпортери: Білорусь, Росія, Польща, Естонія, Німеччина, Югославія, Китай, Португалія, Франція, Литва.

Експортні поставки: Узбекистан, Росія, Молдова, Казахстан, Австрія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Чехія, Словенія, Латвія, Литва

На українському ринку частка імпортної продукції – 20%. Географічна структура імпорту перебуває у стадії формування

  • меблі для сидіння, яке трансформується у ліжко;

0,19

0,18

1,64

1,91

  • меблі для сидіння м’які

2,06

1,58

5,33

5,09

  • меблі особисті

5,05

5,05

2,24

1,72

5. Ринок верхнього одягу:

Імпортери: Туреччина, Китай, Індія, В’єтнам. Вони займають 60% від усього обсягу імпорту.

Експортні поставки: Росія

На українському ринку частка імпортної продукції – 70%. Одяг з країн Азії має дуже низьку ціну – 0,62 дол. за 1 кг. Частка продажу брендового одягу – 5% від усього імпорту. Найвідоміші бренди: Proda, D&G, Blumarine, Ermenegildo, Zegna, Canali, Kiton, Max Мara та ін

  • одяг трикотажний

35,9

38,37

  • одяг текстильний

31,97

44,65

1

2

3

4

5

6

7

6. Ринок взуття

34,41

39,58 (за 11 міс.)

Імпортери: Китай (54,8%), Італія (11,6%), Росія (7%), В’єтнам (4,3%), Німеччина (2,9%), Туреччина (2,2%), Білорусь (2%), Бразилія (1,7%), Португалія (1,6%), США (1,5%).

Експортні поставки: Німеччина, Італія, Сан-Марино, країни СНД, США

На українському ринку частка імпортної продукції – 60–70%. Ціни на імпортне шкіряне взуття в середньому дуже низькі: з Китаю – 0,70 дол. за пару, з країн ЄС – 2,91 дол., з Росії – 15,6 дол. Це негативно впливає на торгівлю вітчизняних виробників. Низькі ціни здебільшого пов’язані із занижуванням митної вартості. Передбачається, що митна вартість буде розраховуватись на основі середньосвітових контрактних цін.

Майже все взуття, що експортується Україною, виготовлене за давальницькими схемами. Найбільше експортується шкіряне взуття. Прогнозується зменшення експорту, що пов’язано зі зменшенням поставок до США (майже заборонили ввіз українського взуття), подорожчанням робочої сили, що збільшує собівартість виробництва. Західним компаніям стало не вигідно розміщувати замовлення в Україні

7. Ринок килимових виробів

–

–

3,04

2,97

Імпортери: Болгарія, Іран, Туреччина, Молдова, Німеччина, Китай, Франція

На українському ринку частка імпортної продукції – 95%. Ринок швидко розвивається і розглядається як перспективний. Попит формують азіатські постачальники. Імпортери поширюють регіональні збутові мережі. На імпортні поставки килимів немає пільг, щодо митного оформлення: фірми сплачують у повному обсязі ПДВ і мито. Митниця пильно стежить за мінімальною індикативною ціною товару. Постачальники з Молдови знаходяться у більш вигідному становищі: мито на ввіз килимів дорівнює нулю

1

2

3

4

5

6

7

8. Ринок тканин

8,24

18,47

247,1

256,0

Імпортери: Росія, Італія, Німеччина, Голландія, Англія, Корея, Туреччина, Індія, Китай.

Експортні поставки: Росія

Частка імпортної продукції – 80–85%. Україна в основному експортує вовну та бавовняні тканини. Збільшуються імпортні поставки стокової тканини, яка на 30–40% дешевша від нової. Стоки з’являються внаслідок надвиробництва або відмови замовника від товару чи атестації продукції як бракованої. Мита на тканини незначні – від 0 до 5%

9. Ринок швейних виробів

24,88

22,66

8,84

9,59

Імпортери: Китай, В’єтнам.

Експортні поставки: країни ЄС (частка Німеччини – понад 50%), Північна Америка

Попит на українські вироби знизився. Це пояснюється тим, що після впровадження євро ціни на готову продукцію зросли в 2 рази, а заробітна плата європейських споживачів не змінилась, тобто покупна спроможність населення ЄС знизилась і кількість замовлень в Україну зменшилась. Крім того, Україна вже не сприймається як ринок дешевої робочої сили і виконавців замовлень шукають у країнах Південно-Східної Азії. 70–90% експорту – це одяг, виготовлений за замовленнями зарубіжних компаній з давальницької сировини. Послуги українських виробників оцінюються низько. Так, за виготовлення одного жакета підприємство отримує EUR 5–7, а сорочки чи блузки 1,2–1,8 дол. Супердешевий одяг імпортується з Китаю та В’єтнаму.

Мито на ввіз одягу значно знижують

1

2

3

4

5

6

7

ІІ. Ринки сільськогосподарської та непродовольчої сировини

1. Ринок декоративно-листяної квіткової продукції

0,98

5,18

7,58

10,22

Імпортери: Нідерланди (44%), Колумбія (10%), Еквадор (10%), Франція (9%), Польща (9%), Туреччина (6%), Югославія (5%), СНД (5%)

На українському ринку частка імпортної продукції – 53%. Іноземні компанії відкривають на Україні свої представництва, філії і використовують вітчизняних дистриб’юторів для просування свого товару.

На українському ринку 40% від легального імпорту займає контрабандний товар, який більш конкурентоспроможний, оскільки на 20–30% дешевший.

Українські товаровиробники ще не намагаються об’єднатися, виробити єдину цінову політику і запропонувати заходи боротьби з контрабандою

2. Ринок посівних матеріалів, усього

1,83

1,77

5,7

5,6

Експортні поставки: країни СНД

Частка імпортного насіння на українському ринку – 1%. Основна причина низької активності імпортерів – висока вартість насіння

В т. ч.:

  • пшениця тверда;

1,2

0,57

  • кукурудза;

3,27

0,58

  • рапс;

0,39

0,98

  • соняшник;

1,52

3,73

  • ячмінь

0,13

0,10

ІІІ. Ринки продовольства

1. Ринок дитячого харчування

0,17

0,19

2,12

2,25

Імпортери: Нідерланди, Німеччина, Австрія, Словенія.

Експортні поставки: Молдова, Азербайджан, Казахстан

На українському ринку частка імпортної продукції – 80–85%. Розвиток експорту стримується через постійного неповернення ПДВ українським експортерам

1

2

3

4

5

6

7

2. Ринок маргаринової продукції

0,55

0,83

22,11

27,20

Імпортери: Німеччина (6,8 тис.т), Бельгія (6,7 тис. т), Нідерланди (3,8 тис. т), Росія (2,2 тис. т).

Експортні поставки: Молдова, Росія, Киргизія

Частка імпортної продукції на українському ринку – 20%. Різке зростання імпорту у 2002 р. пов’язане значною мірою із безмитним ввезенням товару. Ввізні мита низькі: від EUR 0 до EUR 1 за 1 кг. Асоціація “Укроліяпром” виступає за впровадження додаткових обмежень

3. Ринок майонезу

1,48

2,53

5,37

10,36

Імпортери: Австрія, Німеччина, Нідерланди, Росія.

Експортні поставки: Молдова, Росія

Частка імпортної продукції – 3%.

Експорт стримується через постійне неповернення експортного ПДВ державою, а також високими транспортними тарифами (в Росії вони вищі у 4 рази, ніж в Україні)

4. Ринок тепличних овочів

Імпортери: Туреччина, Єгипет, Грузія, Азербайджан.

Експортні поставки: Росія, країни Балтії

Обсяги експорту, особливо в країнах СНД, знижуються, тому що собівартість продукції основного постачальника овочів у ці країни (Туреччини) значно нижча, ніж в Україні

  • томатів;

0,34

0,37

0,28

0,22

  • огірків;

0,56

0,23

0,30

0,10

  • баклажанів і перцю;

1,96

0,95

0,11

0,10

  • цибулі і часнику

0,04

0,002

0,01

0,13

5. Ринок тютюнових виробів

0,55

0,47

0,4

0,27

Імпортери сировини: США, Туреччина, Греція, Бразилія, Зімбабве, Індія.

Експортні поставки: країни Закавказзя, Молдова, Росія.

В Україні 95% загального обсягу тютюнових виробів припадає на 5 вітчизняних компаній з іноземним капіталом (“Вritish American Tobaco Україна”, “Філіп Моріс Україна”, “Джей Ті Інтернешнл Україна”, “Лізетто-Дукат Україна”)

Таблиця 10.3

Експорт Україною окремих товарiв1) [22]

Назва товарiв

1996 р.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

тис. тонн

млн. дол. США

М’ясо великої рогатої худоби

185,1

279,4

164,6

240,7

96,2

155,8

130,8

157,4

136,4

179,3

90,1

154,1

131,3

201,6

146,2

221

Пшениця

984,4

197,7

812,3

58,5

2766,9

212,4

4525,7

379,5

201,2

19

2852,6

233,1

8304

682,6

901,1

80,6

Насiння соняшнику

1721,6

380,2

2148,6

455,9

908,3

201,1

433,4

100

833,7

136,1

583,5

99,9

68,2

18,5

867,6

211

Олiя соняшникова

271,4

171,3

186,3

109,9

197,6

122,1

173,8

105

581,6

232,1

473,2

216,6

565,8

334,4

920,4

545,3

Цукор

1420

610,6

699

243,9

107,4

37,5

68,1

22

12,8

6

6,9

2,4

170,2

37,9

417

104,6

Руди

i концентрати залiзнi

19108,7

417,7

20083,5

450,9

17703

417,5

13343,9

286,4

18737,2

403,7

18054,5

354

18437,5

353,2

20253,2

445,9

Продукти переробки нафти

5143,1

563,4

2838,4

292,7

1798,6

179,2

3086,2

282,3

2174,6

338,3

5582,5

735,2

8689,9

1128

9632,6

1489,2

Амiак безводний або у розчинi

1425,2

222,6

1547,9

212,6

1799

202,3

1955,9

166,1

1471,4

193,5

1737,6

215,5

1548,5

159,6

1784,3

285,2

Добрива азотнi

3402,7

496

3250,2

366,5

2987,8

245,7

3772,4

233,7

4828,8

391,4

4219,1

357,1

4729,1

398

5357,9

576

Шини пневматичнi гумовi новi

93,6

277,3

115,5

273,8

92

207,6

56,4

116,4

79,7

123,8

62,4

100,2

44,4

67,8

45,2

66,3

Чавун переробний

775,8

117

722,7

107,4

2082,8

255,2

1882,4

170,3

1612,1

178,6

736,6

75,3

1018,7

113,4

908,4

127,6

Феросплави

656,6

343,4

796,8

400,7

649,9

314,5

596,6

256,9

838,2

351,2

860,4

352,7

951,3

452,5

1099,3

593,8

Прокат чорних металiв

8391,8

2287,4

10475,9

2699,2

9605,7

2353,8

10832,2

1975,1

12831,2

2631,3

13981,9

2704,2

14189,9

2759

14769,1

3686,3

Труби з ливарного чавуну i чорних металiв

1223,4

784,2

1391,1

758,3

926,6

454,7

808,2

306,4

1291

528,8

1176,7

508,6

1051,5

407,6

1483,9

877,8

Алюмiнiй необроблений

102,6

150,8

134,7

185,1

187,7

234,5

318,2

328,4

374,8

416,2

272,9

353,3

212,2

280,8

172,1

255,8

1) Наведено товари з найбiльшими обсягами.

Починаючи з 2002 р., намітилася негативна тенденція витіснення українських товарів з найпривабливіших ринків – ЄС і Північної Америки.

Основними статтями експорту української продукції до економічних союзів у 2002 р. були:

  • чорні і кольорові метали, а також вироби з них до країн Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС);

  • продукція машинобудування, чорні і кольорові метали, а також вироби з них, готові продукти харчування до країн Співдружності Незалежних Держав (СНД);

  • мінеральні продукти, чорні і кольорові метали, а також вироби з них до країн Центрально-Європейської зони вільної торгівлі (ЦЕФТА);

  • чорні і кольорові метали, а також вироби з них, мінеральні продукти, продукти рослинного походження до країн Європейського Союзу (ЄС).

Тобто у структурі українського експорту переважають товари з низьким ступенем обробки (близько 66%) [14, с. 108].

Характерною рисою зовнішньої торгівлі України є те, що експорт чорних металів та виробів з них і продукції хімічної промисловості збільшується повільнішими темпами порівняно з рештою галузей, передусім через нижчі темпи зростання попиту на цю продукцію. Водночас завдяки інвестиціям у нові технології, підприємства чорної металургії, машинобудування, хімічної та харчової промисловості зможуть поліпшити якість продукції, і в такому випадку частка продукції з порівняно високим ступенем обробки в експорті в подальшому збільшиться.

Зміцнює свої позиції в експорті товарів машинобудівна галузь. Це у великій мірі пов’язано зі збільшенням попиту на дану категорію продукції українських підприємств з боку її традиційних споживачів у Росії та в низці країн СНД, де сприятлива динаміка світових цін на сировину стимулювала промислове зростання [14, с. 109].

Додатковою специфікою є традиційна зорієнтованість українських виробників на кооперантів в інших державах, які утворилися на території колишнього Радянського Союзу, відсутність повних виробничих циклів, у зв’язку з чим чималу частку вітчизняного експорту становить проміжна продукція. Через це, а також, враховуючи, що значне за обсягами вивезення з території країни товарів глибшої обробки є свідченням її конкурентоспроможності на світовому ринку, в Україні інколи ставиться питання про необхідність переорієнтації експорту на поставки готової продукції. Але, разом з тим, як свідчить світовий досвід, взаємні коопераційні поставки є необхідною умовою функціонування високотехнологічних виробництв. Так, у машинобудівній та електротехнічній промисловості Франції близько 60% вартості кінцевої продукції забезпечують саме коопераційні поставки підрядчиків з-за кордону. Отже, і для України більш правильним було б ставлення питання про забезпечення розвитку високих технологій. А за таких умов експорт може відбуватися і як постачання готових складних виробів, і як компонент взаємного обміну технологічними вузлами в межах кооперованого виробництва.

Для України важливим є не лише розширення діяльності на зовнішніх ринках, а й оптимізація структури експорту, поліпшення якості, підвищення економічної та технологічної ефективності експортного виробництва.

Основними інструментами підтримки експорту з території України на сучасному етапі є [20, с. 156]:

  1. стимулювання виробництва експортної продукції, зокрема продукції високого ступеня обробки, а також наукомісткої високотехнологічної продукції;

  2. сприяння модернізації та технічному переозброєнню експорто-орієнтованих виробничих потужностей;

  3. оптимізація національного правового та нормативно-інституційного режиму здійснення експортних операцій;

  4. удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт;

  5. налагодження ефективної системи страхування експортних операцій;

  6. забезпечення достатньої правової підтримки національного виробника, зокрема при проведенні судово-арбітражних розглядів, антидемпінгових процесів;

  7. забезпечення отримання сертифікатів на продукцію вітчизняного виробництва, відповідності метрологічного та стандартизаційного оформлення вітчизняної продукції вимогам ринків Заходу;

  8. стимулювання інвестиційної діяльності як національних, так і іноземних фізичних та юридичних осіб в експортоорієнтованому секторі економіки за допомогою податкових, фінансових та організаційних механізмів;

  9. вироблення системи національних пріоритетів у міжнародній торгівлі.

Імпорт товарів збільшується вищими темпами, ніж експорт. Так, у 2003 р. темп зростання експорту порівняно з 2002 р. становив 28,5%, а імпорту – 35,6%. Товари імпортуються в основному з країн СНД (50%) та Європи (35,5%) [22].

У структурі імпорту порівняно з експортом домінують інші складові (табл. 10.4) [22].

Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної і нафтохімічної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.

Україна в значних обсягах імпортує паливно-енергетичні ресурси, що передусім пов’язано з неефективністю енергоспоживання в країні. Крім того, на номенклатурі вітчизняного імпорту позначається відставання з низки важливих напрямків НТП та промислового розвитку.

Таблиця 10.4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности