А

35. Охарактеризуйте загалом психологічну специфіку переддошкільного дитинства.

  У переддошкільний вік (від 1 до 3 років) у здорової дитини спостерігаються значні зміни у фізичному та нервово-психічному розвитку:вдосконалюється будова та функції ЦНС, внутрішніх органів, кісткової та м'язової систем.

Новоутворення раннього віку:

1. Здатність до символічних дій-створення нових відношень між предметом та його використанням

2. Поява наслідування в грі-свідчення когнітивного розвитку та проявів самопізнання.

3. Поява самосвідомості, образу «Я»(називання свого імені, твердження про себе в першій особі, здатність виражати окремими засобами мови свої стани та потреби, позитивне ставлення до похвали дорослого, намагання самостійно повторити «позитивну дію», прагнення до активних самостійних дій)

Психічний розвиток характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на даному етапі провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційно-особистісне спілкування з дорослими(безпосередній зв'язок розвитку з ходьбою, ситуативність спілкування з дорослими, структура соц. ситуація «дитина-предмет-дорослий».)

Основні види діяльності: Предметна(оволодіння способами користування предметами від дорослого),

Мовлення. Переддошкільний вік - сензитивний період для розвитку мовлення(до 3-ьох років оволодіння мовленнєвим диханням та звуками рідної мови. Словниковий запас в 3 роки – 1200-1500) Гра. Гра не просто маніпуляція, а розгортається як взаємодія з предметами, в яких(через які)дитина ВІДТВОРЮЄ все, що спостерігає за дорослими. Гра стає більш змістовною

       

Конкретно по роках:

Другий рік життя дитини займає особливе місце у зв'язку з початком формування складних функцій мозку, швидким розвитком мови. Вдосконалюється вища нервова діяльність, збільшується межа працездатності (на початок другого року життя період неспання дитини може продовжуватись 5 годин підряд), легко і швидко формуються умовні зв'язки, розвивається мова (в 1 рік - 10-1 слів; 1 рік 5 міс - 30-40 слів; у 2 роки - 300-400 слів), вдосконалюється сприйняття (розрізнення форми, величини, кольору і т.д.).         На третьому році   життя у дитини відмічається зниження інтенсивності фізичного  розвитку, яка характерна для двох попередніх років. Підвищується працездатність нервової системи (довжина періоду неспання збільшується до 6-6,5 годин підряд). Вібувається подальший розвиток мови, сенсорики, орієнтовно-пізнавальної діяльності, вдосконалюються рухи.          Розвиток дитини третього року життя залежить від рівня, досягнутого нею до двох років. При цьому великі зміни психікі, а також розумового розвитку пов'язані з розвитком мови. Швидко збільшується словниклвий запас (до кінця 3-го року - 1200-1300 слів). Мова в цьому віці стає основним засобом спілкування з дорослимита однолітками. Поступово підвищується опірність організму шкідливим чинником навколишнього середовища та фізична витривалвсть дітей.

Характерна криза 3 років: криза соціальних відносин, яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, деспотизмі.       

  Швидкий темп морфологічного та функціонального розвиткувсіх органів і систем, недосконалість імунітету сприяють тому, що діти в ранньому віці хворіють від незначних порушень у харчування та гігієнічному догляді, при контакті з будь-якими інфекційними захворюваннями. У той же час перенесене гостре захворювання може призвести до розвитку хронічних захворювань, спричинити віжствання у фізичному або нервово-психічному ровитку.         У забезпеченні нормального розвитку і повноцінного здоров'я дітей раннього (переддошкільного) віку значну роль відіграють дорослі.

35. Поясните феномени реалізму, анімізму й артифіціалізму в першому дитинстві, а також особливості мислення дитини від трьох до семи років.

Перше дитинство триває від 3 до 7 років включно.

• Дитина навчається орієнтуватися в соціальному середовищі, спілкуватися, розвивається мова,мислення, сприйняття, пам'ять і т. ін. (реалізм, як об’єктивне сприйняття світу знаходиться лише на стадії формування)

• Дитина починає віддавати собі все більш ясний звіт в спонукальних силах і наслідках своїх вчинків. Розвивається самосвідомість - розуміння того, хто він є, якими якостями володіє, як ставляться до нього оточують і чим викликається це сталення. Самосвідомість виявляється в самооцінці.

• Самооцінка дитини є дещо неадекватною - по-справжньому нічого не знає про себе, про свої якості. Прагнучи бути дорослою, дитина трьох - чотирьох років не враховує своїх реальних можливостей. Він просто приписує собі всі позитивні, схвалювані дорослими якості, почасти навіть не знаючи, в чому вони полягають Але пізніше індивідуальна емоційна зацікавленість в тому, щоб бути гідним поваги оточуючих, призводить до розуміння необхідності дповідати позитивному етичному еталону. Коли ця потреба набуває особистісного сенсу, у дитини з'являється відповідальність як риса особистості.

• Через спілкування з дорослими в дитини розвивається емоційне і розумове ставлення до моральних норм і їх виконання. Дорослий своїм ставленням до вчинку дитини санкціонує певний тип поведінки, він допомагає дитині осмислити раціональність і необхідність певного морального вчинку. Саме на тлі емоційної залежності від дорослого у дитини розвивається потреба визнання в сфері моральної поведінки.

• Виникнення здатності свідомо керувати своєю поведінкою, своїми зовнішніми та внутрішніми діями, підпорядковувати їх тій чи іншій задачі, домагатися досягнення мети. Але поки що вольові дії є сусідами здіями ненавмисно, імпульсними. Виконання вольових дій в дитинстві залежить від мовного плануваннята регулювання. Саме в словесній формі дитина формулює для себе, що вінмає намір робити, обговорює сам з собою можливі рішення при боротьбі мотивів,нагадує собі про те, для чого він виконує дію, і наказує собідомагатися досягнення мети. Дитина опановує умінням словесно направлятиі регулювати власні дії, застосовуючи до себе самому ті формиуправління поведінкою, які до нього в його досвіді застосовують дорослі.

• Особливіт дитячого світогляду – анімізм – природна схильність дитячого типу мислення сприймати неживі об’єкти як живі.(напр.. живі ляльки).(термін запропонував Тайлор). Харктеризується такими особливостями: анімістичне відношеня до предмету посилюється, якщо предмет представлений русі, анімістичні судження найбільш характерні для вікового періоду – 5 років(в 7-річних вже майже не проявляються), статевих відмінностей в анімістичних судженнях не зафіксовано. Здатність відрізняти живі\неживі об’єкти-етап когнітивного розвитку.

• Артіфіціалізм. Прагнення дитини до сприйняття елементів зовнішнього середовища як продуктів чиєїсь творчості. Характерні питання: «Хто повісив ан небо місяць?», «Хто змайстрував веселку та з чого?». Зовнішня реальність з самого початку сприймається в категоріях антропогенної дії. Артифіціалізм є невід’ємною частиною закономірного етапу інтеграції дитини в світ культури.