16. Товариство «Просвіта» в культурному житті Західної України.

На противагу пропольським та москвофільським організаціям в Східній Галичині було створено товариство, яке з допомогою культурно-освітньої діяльності змогло б підняти національну свідомість галичан. Це новостворене товариство увійшло в історію під назвою "Просвіта".

Для опрацювання статуту Товариства був створений комітет із представників академічної молоді, а також із таких діячів, як доктор Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор гімназії Павлин Свєнціцький та ін.

2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство "Просвіта». Метою товариства було «пізнання і просвіта народу».

Від початку своєї діяльності "Просвіта" стала важливим чинником громадсько-політичного життя Галичини, активно боролася за рівноправність української мови, запровадження її у школах і установах. На першому етапі Товариство перетворилося з науково-просвітньої на просвітню організацію. Її членами стала майже вся українська інтелігенція Галичини, переважно вчителі, службовці, священики, студенти.

Важливим здобутком "Просвіти" стало заснування власної газети, зорієнтованої у першу чергу на потреби селянства. Керівники Товариства В. Федорович, О. Огоновський, Ю. Романчук, К. Левицький та ін., розуміючи небезпеку перетворення його на суто політичну організацію, у 1885 р. створили Народову Раду, що стала суто політичною організацією. Остання тривалий час мала великий вплив на діяльність "Просвіти", яка і втілювала програму народовців у життя. Водночас з ініціативи "Просвіти" виникла й перша міщанська організація – товариство „Зоря”.

Період 1891-1914 рр. був часом найбільшого піднесення "Просвіти", яка не лише охопила своїми структурами найвіддаленіші куточки Галичини й залучила до просвітянської праці більшість українського населення, але й зуміла зорієнтувати українців на розвиток власних економічних інституцій, організованих на засадах кооперації. Просвітяни організували конференції та перевишкіл бібліотекарів і керівників гуртків самоосвіти й аматорських театрів. 1936 року "Просвіта" мала 83 філії, 3210 читалень, 1207 домівок, 3209 бібліотек із фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіти, 86 курсів для неписьменних і 262 гуртки просвітянської молоді.

Театрально-мистецька діяльність "Просвіти" завжди відігравала суттєву роль у вихованні народу і його національній консолідації. Товариство влаштовувало концерти, народні свята, ювілеї Т. Шевченка, І. Франка, М.Шашкевича.

Економічно-промислову діяльність "Просвіта" розпочала в кінці ХІХ ст. відповідно до нового статуту. Значною мірою її провадили місцеві філії. Своєрідним підсумком економічної діяльності Товариства став перший український освітньо-економічний конгрес, що відбувся у Львові 2 лютого 1909 р., у якому взяло участь 768 українських діячів освіти, кооператорів, економістів, які обговорювали проблеми просвітньо-організаційної, кооперативно-економічної, гігієнічно-гуманітарної роботи тощо.