- •1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- •1.1. Поняття фізичної величини
- •1.1.1. Види фізичних величин
- •1.1.2. Одиниці фізичних величин
- •1.1.3. Розмірності фізичних величин
- •1.1.4. Види систем одиниць
- •1.1.5. Міжнародна система одиниць
- •1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- •1.2. Вимірювання
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- •1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- •1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- •1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- •1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.2.3. Класифікація вимірювань
- •1.2.3.1. Види вимірювань
- •1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- •1.3. Засоби вимірювальної техніки
- •1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- •1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.3.2. Структура засобів вимірювань
- •1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- •1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- •1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- •1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- •2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- •2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- •2.1.2. Методичні основи стандартизації
- •2.2. Державна система стандартизації
- •2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- •2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- •2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- •2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- •2.3. Організація робіт з стандартизації
- •2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- •2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- •2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- •2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- •2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- •2.5. Системи стандартів
- •2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- •2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- •2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- •2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- •2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- •2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- •2.7. Міжнародна стандартизація
- •2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- •2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- •2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- •2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- •2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- •2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- •2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- •3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- •3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- •3.2. Органи з сертифікації
- •3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- •3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- •3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- •3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- •3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- •3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- •3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- •3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- •3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- •3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- •3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- •3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- •3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- •3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- •3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- •3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- •3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- •3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- •3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- •Література
- •Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна
3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
Аудитор має право:
знайомитися з необхідною документацією і спілкуватися з персоналом об’єкта перевірки;
запитувати будь-яку додаткову інформацію від сторонніх організацій;
звертатися до Національного органу з сертифікації у випадку здійснення тиску на нього зацікавлених сторін, головного аудитора або органу, який організував перевірку.
Аудитор зобов’язаний:
забезпечити максимальну об’єктивність і достовірність результатів перевірки;
підтримувати в порядку і забезпечувати збереження документів, що стосуються перевірки;
забезпечувати конфіденційність одержаної в результаті перевірки інформації;
повідомляти головного аудитора про всі істотні перешкоди, що виникають при проведенні перевірок.
Аудитор несе відповідальність за:
недобросовісне виконання своїх обов’язків;
невикористання при необхідності своїх прав;
використання свого службового положення в корисливих цілях.
3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
Атестацію аудиторів проводить комісія з атестації, яка призначається Національним органом з сертифікації. До складу комісії з атестації входять провідні спеціалісти системи сертифікації УкрСЕПРО, промисловості, науки, ВЗО і сфери послуг. Комісія здійснює свою роботу згідно з установленими правилами і процедурами, які гарантують об’єктивність рішень, що приймаються.
Комісія повинна складатися не менше ніж з двох членів. Пріоритет при вирішенні спірних питань надається рішенню голови комісії. Атестація аудиторів проводиться в два етапи:
перевірка і оцінка теоретичних знань;
стажування у певному напрямку діяльності для оцінки практичних навичок і відповідності до вимог ДСТУ 3418-96.
В узгоджені терміни комісія з атестації організовує перевірку і оцінку теоретичних знань кандидата згідно з програмою заявленого напрямку діяльності.
Оцінка теоретичних знань може бути проведена у вигляді:
бесіди з кандидатом;
письмової роботи (екзамену).
У разі позитивної оцінки комісія з атестації на підставі протоколу видає кандидату на аудитора посвідчення і організовує стажування та перевірку практичних навичок у сфері сертифікації (акредитації).
Стажування передбачає участь кандидата на аудитора в роботах з:
сертифікації продукції – у проведенні не менше трьох робіт з сертифікації і не менше двох робіт з акредитації органа з сертифікації продукції;
сертифікації систем якості і атестації виробництва – у проведенні не менше трьох перевірок;
акредитації випробувальних лабораторій – в проведенні не менше трьох акредитацій.
Комісія з атестації визначає підприємство, органи з сертифікації і випробувальні лабораторії, на яких доцільно проводити стажування у визначених напрямках діяльності (видах продукції) і на яких планується проведення перевірки або акредитації згідно з заявками. Стажер бере участь у всіх роботах експертної групи і йому можуть доручатися всі види робіт, які виконують атестовані аудитори при проведенні перевірок або акредитації. Відгук-характеристику стажування за результатами кожної перевірки дає стажеру керівник стажування або головний аудитор експертної групи, в якій проходило стажування.
Комісія з атестації дає оцінку кандидату на аудитора за результатами двох етапів атестації і приймає рішення про атестацію (неатестацію) кандидата на аудитора.
Кандидат, який пройшов обидва етапи атестації з позитивним результатом, отримує сертифікат встановленого зразка, який підтверджує його атестацію як аудитора в системі сертифікації УкрСЕПРО у визначеному напрямку діяльності. Строк дії сертифіката встановлюється не більше ніж три роки.
Сертифікат аудитора може бути скасований у разі повторення грубих порушень під час проведення перевірок (необ’єктивність, недотримання конфіденційності, порушення етичних норм і правил і т.п.) або припинення практичної діяльності аудитором протягом двох років.
Рішення про скасування сертифіката приймає Національний орган сертифікації за рекомендацією комісії з атестації і повідомляє про це аудитора і організацію, яка направила його на атестацію.
При скасуванні сертифікат виключається з реєстру системи сертифікації УкрСЕПРО.
Організація, яка направила кандидата на аудитора на атестацію, оплачує витрати на атестацію згідно з діючими тарифами. Оплата робіт з атестації аудитора не зобов’язує комісію з атестації прийняти позитивне рішення і видавати сертифікат.