- •1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- •1.1. Поняття фізичної величини
- •1.1.1. Види фізичних величин
- •1.1.2. Одиниці фізичних величин
- •1.1.3. Розмірності фізичних величин
- •1.1.4. Види систем одиниць
- •1.1.5. Міжнародна система одиниць
- •1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- •1.2. Вимірювання
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- •1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- •1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- •1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- •1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.2.3. Класифікація вимірювань
- •1.2.3.1. Види вимірювань
- •1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- •1.3. Засоби вимірювальної техніки
- •1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- •1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.3.2. Структура засобів вимірювань
- •1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- •1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- •1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- •1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- •2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- •2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- •2.1.2. Методичні основи стандартизації
- •2.2. Державна система стандартизації
- •2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- •2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- •2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- •2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- •2.3. Організація робіт з стандартизації
- •2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- •2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- •2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- •2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- •2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- •2.5. Системи стандартів
- •2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- •2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- •2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- •2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- •2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- •2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- •2.7. Міжнародна стандартизація
- •2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- •2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- •2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- •2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- •2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- •2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- •2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- •3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- •3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- •3.2. Органи з сертифікації
- •3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- •3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- •3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- •3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- •3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- •3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- •3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- •3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- •3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- •3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- •3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- •3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- •3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- •3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- •3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- •3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- •3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- •3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- •3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- •Література
- •Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна
2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
Ці вимоги регламентовані ДСТУ 1.5. Розглянемо детальніше вимоги до змісту і позначення стандартів.
Основоположні організаційно-методичні стандарти встановлюють:
— цілі, задачі, класифікаційні структури об'єктів стандартизації різного призначення, загальні організаційно-технічні положення щодо проведення робіт у певній галузі діяльності і т. ін.;
— порядок розроблення, затвердження і впровадження нормативних, конструкторських, технологічних, проектних та програмних документів.
Основоположні загально-технічні стандарти встановлюють:
— науково-технічні терміни та їх визначення, що багаторазово вживаються у всіх сферах господарства країни;
— умовні позначення (назви, коди, позначки, символи і т.ін.) для різних об'єктів стандартизації, їхнє цифрове, літерно-цифрове позначення, у т. ч. позначення параметрів фізичних величин (українськими, латинськими, грецькими літерами), їх розмірність, замінювальні написи, символи і т. ін.;
— вимоги до побудови, викладення, оформлення і змісту різних видів документів;
— загальнотехнічні величини, вимоги та норми, що необхідні для технічного, в тому числі - метрологічного, забезпечення процесів виробництва.
На продукцію і послуги розробляють:
- стандарти загальних технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;
- стандарти технічних вимог, які повинні вміщувати вимоги до конкретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).
У випадку доцільності стандартизації окремих вимог до груп продукції, послуг можуть розроблятися стандарти, які встановлюють: класифікацію, основні параметри і (або) розміри, вимоги безпеки, вимоги охорони довкілля, загальні технічні вимоги, методи випробувань, типи, сортамент, марки, правила приймання, маркування, пакування, транспортування, зберігання, експлуатації, ремонту і утилізації.
Стандарти на продукцію, виробництво і використання якої може зашкодити здоров'ю або майну громадян, а також довкіллю, повинні обов'язково вміщувати розділи "Вимоги безпеки" і "Вимоги охорони навколишнього середовища".
Методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу), що встановлюються в стандартах на продукцію і (або) в стандартах на методи контролю, повинні забезпечувати об'єктивну перевірку всіх обов'язкових вимог до якості продукції, які встановлені в стандартах на неї.
Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режимів, норм) виконання різного роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (послуг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.
ДСТУ 1.5 регламентує також вимоги до позначення стандартів.
Позначення державного стандарту України складається з індексу (ДСТУ), реєстраційного номера, присвоєного йому при затвердженні (прийнятті), і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження. У позначенні державного стандарту, що входить до комплексу стандартів, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандарту. Якщо стандарт використовується тільки в атомній енергетиці, додається літера А, яку проставляють після двох останніх цифр року його затвердження. Позначення державного стандарту, що оформлений на підставі застосування автентичного тексту міжнародного або регіонального стандарту і не вміщує додаткові вимоги, складається з індексу (ДСТУ), позначення відповідно міжнародного або регіонального стандарту без зазначення року його прийняття і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження державного стандарту. Наприклад, міжнародний стандарт ISO 9591:1992 повинен позначатися ДСТУ ISO 9591-93.
Позначення галузевого стандарту складається з індексу (ГСТУ), умовного позначення міністерства (відомства) і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження стандарту.
Позначення стандарту підприємства складається з індексу (СТП), реєстраційного номера, що надається у порядку, встановленому на підприємстві (в об'єднанні підприємств, спілці, асоціації, концерні, акціонерному товаристві, у міжгалузевому, регіональному та інших об'єднаннях), і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження стандарту.
Позначення стандарту науково-технічного та інженерного товариства складається з індексу (СТТУ), абревіатури науково-технічного та інженерного товариства і реєстраційного номера, що надається у порядку, встановленому в товаристві, і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження стандарту.