- •7. Страхування відповідальності
- •7.1. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Моторне ( транспортне) страхове бюро України та його функції. Міжнародна система “Зелена картка»
- •7.2. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції
- •7.3. Страхування професійної відповідальності
- •7.4. Страхування відповідальності за забруднення довкілля
- •7.5. Інші види страхування відповідальності
- •8. Перестрахування і співстрахування.
- •8.1. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку
- •8.2. Суб’єкти перестрахування
- •8.3. Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування
- •9. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •9. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •9.1. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів
- •9.2. Витрати страховика: склад та економічний зміст. Собівартість страхової послуги. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії
- •9.3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •9.4. Оподаткування страховиків.
- •10. Страхові посередники.
- •11. Фінансова надійність страхової компанії.
- •11.1. Поняття фінансової надійності страховика та її значення. Тарифнаполітика. Формування збалансованого страхового портфеля. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності
- •11.2. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні коштистраховика. Фактичний і нормативний запаси платоспроможності, порядок їх обчислення. Технічні резерви, їх склад
8.2. Суб’єкти перестрахування
Суб‘єкти перестрахування:
Перестрахувальник (цедент) |
Страховик, який прийняв на страхування ризик від страхувальника*, а потім передав частину свого страхового ризику іншому страховику. При цьому саме він залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування. |
Перестраховик (цесіонарій) |
Страховик, якому страховик (цедент) передає частину ризику, взятого ним відстрахувальника на страхування**. Цесіонарій може, у свою чергу, передати частину взятого на себе страхового ризику іншому перестраховику (ретроцесіонарію). Процес розміщення (передачі) ризику від цесіонарія до ретроцесіонарія має назву ретроцесп***. Перестраховикам дозволяється здійснювати операції зперестрахування тільки з тих видів страхування, на проведення яких вони мають ліцензію. |
* Страхувальник, страхуючи ризик, передає його за певну плату (страхову премію) страховику. Це перший рівень розміщення (передачі ризику). Тут економічні правовідносини реалізуються міжстрахувальником і страховиком. Перший рівень розміщення (передачі) ризику дозволяєстрахувальнику отримати у законному порядку згідно з укладеним страховим договором страхову суму в разі настання (реалізації) страхового ризику. Страхувальника не турбує, як саме страховикзможе забезпечити виконання зобов'язань відповідно до укладеного договору страхування.Страховик, прийнявши на себе страховий ризик, реально оцінюючи свої економічні можливості та діючи відповідно до чинного законодавства, що регламентує діяльність суб'єктів страхового ринку, самостійно шукає іншого страховика, котрий би погодився взяти на себе частину страхового ризику, що був переданий йому страхувальником.
Страховики (цеденти, перестрахувальники) мають укладати договори перестрахування з перестраховиками, зареєстрованими згідно із законодавством України. Укладення страховиками (цедентами, перестрахувальниками) договорів перестрахування за межами України з перестраховиками-нерезидентами дозволяється тільки у разі коли: законодавством країни, в який зареєстрований перестраховик-нерезидент, передбачений державний нагляд за страховою (перестрахувальною) діяльністю: перестраховик-нерезидент повинен мати безпосередній досвід роботи у страхуванні (перестрахуванні) не менше ніж три роки, що передують року, в якому укладається договір перестрахування; перестраховик-нерезидент не порушував страхове законодавство України і до нього не застосовувались відповідні заходи з цього приводу протягом останніх двох років.
** Це другий рівень розміщення (передачі) страхового ризику, його іменують перестраховою цесією.
*** Ретроцесп - це третій рівень розміщення ризику. Перестрахування може бути продовжене, ризик може передаватись у ретроцесію іншому ретроцесіонарію (четвертий рівень розміщення ризику) і так може відбуватись декілька разів, поки страховий ризик не буде поділено між перестраховиками так, щоб забезпечити реалізацію економічних інтересів усіх учасників страхуванняпевного страхового ризику.