Позикові (залучені)

джерела

Довго-

строкові забов’я-зання

Поточні забов’я-зання

Довгострокові фінансові забов’язання

Інші довгострокові забов’язання

Короткострокові кредити банків

Довгострокові кредити банків

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Поточні забов’язання за розрахунками

Інші поточні забов’язання

Джерела формування господарських засобів (активів) підприємства поділяються на дві групи:

— джерела власних засобів;

— джерела залучених (позикових) засобів.

До джерел власних засобів належать: власний капітал, забез­печення зобов'язань, цільове фінан­сування і цільові надходження, доходи майбутніх періодів.

Власним капіталом називають джерело власних засобів, що кількісно визначається як різниця між активами підприємства та його зобов’язаннями. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нероз­поділений прибуток.

— статутний капітал – це сукупність внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).

— пайовий капітал – це сукупність пайових внесків членів спілок та інших підприємств (колективних сільськогос­подарських підприємств, споживчих товариств, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок тощо), що пе­редбачені установчими документами, для здійснення господарсько-фінансової діяльності.

— додатковий капітал – це джерело, що утворюється за рахунок дооцінки не­оборотних активів, вартості безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб активів тощо.

— резервний капітал – це власне джерело, яке створюється для усунення можливих в майбутньому тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства.

— нерозподілений прибуток — сума чистого прибутку, яка за­лишилася в обороті підприємства після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і розподілу прибутку між власниками (учасниками) підприємства.

— Забез­печення зобов'язань – це власне джерело, яке створюється шляхом поступового накопичення коштів, призначених на цільове короткотермінове витрачання у майбутньому (резерв для оплати літніх відпусток або ремонту устаткування)

— Цільове фінан­сування і цільові надходження - джерело коштів, одержаних підприємством від юридичних чи фізичних осіб і призначених на строго визначені цілі (надходження коштів від батьків за утримання дітей у дошкільних закладах підприємства, державне фінансування виробництва окремих товарів і т.п.)

— Доходи майбутніх періодів — джерело коштів, одержаних підприємством в поточному або попередніх звітних періодах, але які належать до доходів наступних звітних періодів (одержана в рахунок майбутніх періодів орендна плата від орендарів тощо). Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать.

До джерел залучених (позикових) коштів належать зобов'я­зання по розрахунках, які виникають у підприємства в процесі господарської діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) підприємства.

Під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, призведе до зменшення ресурсів підприємства, (що втілюють у собі економічні вигоди).

Підприємства, організації та особи, перед якими дане під­приємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.

Зобов'язання поділяються на: довгострокові зобов'язання і поточні зобов'язання.

До довгострокових зобов'язань належать:

— довгострокові кредити банків — заборгованість підпри­ємства банкам по отриманих від них кредитах, строк погашен­ня яких не припадає на звітний період;

— інші довгострокові фінансові зобов'язання — сума довго­строкової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які на­раховуються відсотки;

— інші довгострокові зобов'язання (заборгованість по довго­строкових векселях, по фінансовій оренді, відстрочених подат­кових зобов'язаннях тощо).

До складу поточних зобов'язань належать зобов'язання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, а також та час­тина зобов'язань, яка буде погашена протягом операційного циклу або протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. До таких зобов'язань належать:

— короткострокові кредити банків — сума поточних зобов'язань перед банками за отримані від них короткостро­кові кредити;

— кредиторська заборгованість за товари, роботи і послу­ги — сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за одержані матеріальні цінності та надані послуги;

— поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом та поза­бюджетних платежах, по оплаті праці, по страхуванню (по соціальному страхуванню, пенсійному забезпеченню, страху­ванню майна тощо), з учасниками по нарахованих дивідендах та інших операціях;

— інші поточні зобов'язання (по векселях виданих, одержа­них авансах, внутрішньовідомчих та інших розрахунках).

Господарські засоби підприємства знаходяться у постійному русі, змінюючи власну форму. Зміна господарськими засобами матеріально – речової форми називається господарським процесом. До складу господарських процесів входять процеси постачання, виробництва і збуту.

Процес постачання, як об’єкт бухгалтерського обліку, включає господарські операції із придбання виробничих запасів, необхідних для виробництва продукції.

Процес виробництва – це створення готової продукції, шляхом змінювання форми виробничих запасів.

Процес реалізації – це зміна виготовленою продукцією товарної форми на грошову, тобто передача її покупцям за грошові кошти.