- •1. Визначення поняття «політична партія»
- •2. Основні риси політичних партій
- •3. Структура та функції політичних партій.
- •4. Статус партій в державі та їх роль в політичному житті суспільства.
- •5. Перші організовані групи людей та прообрази політичних партій.
- •6. Теорії елити та олігархізації політичних партій.
- •Теорія Парето:
- •2) Теорія Острогорского:
- •3) Роберт Міхельс:
- •7. Етапи в історії утворення та еволюції політичних партій.
- •8. Становлення партій сучасного типу в Європі та Америці.
- •9. Перші політичні об’єднання в Україні.
- •10. Протидія партій з владою: історичний аспект
- •11. Правова інституалізація партій у політичну систему держави: теоретичний аспект.
- •12. Типологія пп
- •26. Особливості формування іміджу політичного лідера та партії: схожість та розбіжності.
- •27. Партійно – політична карта Миколаївщини на сучасному етапі ( 2007 – 2010)
- •29. Партійно-політична карта Зх. України в першій половині хх ст..
- •30. Образ политика
- •31. Праві націонал-радикальні партії.
- •32. Законод. Регулювання громад. Орг.
- •33. Правове регулювання діяльності політичних партій в сучасній Україні (законодавче забезпечення).
- •34. Особливості, типи громадських організацій та рухів, їх участь у політичному житті суспільства.
- •Комуністична партія України. (кпу)
- •II. Соціалістична партія України. (спу)
- •38. Товариства, брацтва, гуртки як предтеча українських політичних партій
- •39. Формування в парламенті партійних фракцій.
- •40. Сучасні громадсько – політичні рухи в Україні
- •41. Українські політичні партії на початку хх століття.
- •42. Історія розвитку лоббізму в світі ( на прикладі окремої країни)
- •43. Перебудовні процеси в срср і становлення багатопартійності. Етапи перебудови
- •45. Практика парламентської боротьби партій за владу.
- •46. Стадії становлення. Функції та роль громадсько – політичних організацій та рухів.
- •47. Поняття та визначення корупції.
- •48. Суб’єкти корупції, сфери поширення корупції.
- •49. Ектсремістські політичні організації: сутність та перспективи розвитку.
8. Становлення партій сучасного типу в Європі та Америці.
А) Політичні партії - інститут європейської культури. Такий тип суспільної організації поширився із Європи і закріпився в інших культурах, найперше на Американському континенті. Вони виникли у безпосередньому зв’язку з буржуазними революціями і появою парламентів та парламентаризму. Причини виникнення партій полягали в необхідності захисту соціально-класових, національних, а нерідко й релігійних чи регіональних інтересів, а також у потребі ведення виборчої боротьби за владу. Багатоманітними були і є способи виникнення політичних партій.
Вважається, що:
- перші політичні партії з'явились в Голландії в кінці 16 століття і були пов’язані з боротьбою за владу між республіканцями і оранжистами;
- в Англії - в 17-му сторіччі, в період англійської буржуазної революції виникли ТОРІ (Тогу) і ВІГИ (Whig) та точилась боротьба поміркованих (Кромвель) і левелерів (Лільберн). Ці політичні угрупування вже тоді мали свої програмні документи.
- у Франції партійна боротьба розгорнулась в кінці 18-го сторіччя, в якій брали активну участь монархісти, жирондисти, якобінці.
Однак ці політичні партії не мали великого впливу на національний уряд Великобританії до того, як у 1830-і роки в Англії виникли Ліберальна і Консервативна партії.
Масові політичні партії почали виникати в Європі у другій половині 19-го століття. На відміну від клубів, вони відразу прагнули справляти масовий вплив, залучати в свої ряди якомога більшу кількість членів, намагались використати багатий арсенал політичного впливу на населення, використовуючи пропаганду, агітацію, політичну освіту, діяльність у сфері культури та інші засоби і форми впливу на маси у потрібному напрямку.
Першою масовою партією було засноване в 1861 році Ліберальне Товариство Реєстрації Виборців в Англії. В 1863 році виникла власне перша робітнича партія - Загальний Німецький Робітничий Союз, заснований Ф.Ласалем.
Б) Політичні партії у Сполучених Штатах Америки.
Політичні партії не зафіксовані у Конституції США. А ті політики, які розробляли систему Американського правління, не передбачали того, що вони виникнуть і стануть вельми важливою реальністю всього політичного, суспільного життя і демократії в цій країні. І навіть свідчення того, що чимало відомих на той час політичних діячів держави при підготовці Конституції США говорили: партії будуть загрозою новому порядку молодої держави. Проте невдовзі, під час обговорення і ратифікації Конституції - в 1787-1888 роках, усе ж з’явились перші ознаки того, що національні політичні партії стануть частиною американського політичного життя. В цей час з’являються дві поспіхом, ненадійно організовані політичні партії. Захисники Конституції називали себе федералістами, а їх суперники й опоненти були відомі як анти-федералісти. Ці два угрупування або так би мовити тимчасові партії самоліквідувались після ратифікації Конституції.
Під час президенства Джорджа Вашінгтона заснована нова Федералістська партія, якою керував Олександр Гамільтон. Відтак переважно консервативні Ідеї, аристократичний дух і комерційні, ділові інтереси членів цієї партії домінували в Конгресі. Партія підтримувала уряд, домагалась встановлення чіткої системи здобуття державних доходів - національної податкової системи. В іноземних справах Федералісти дотримувались суворого нейтралітету, але вимагали від уряду активних дій проти індіанців на кордоні Сполучених Штатів.
Опозиція федералістам гуртувалась навколо Джеферсона і його послідовників, котрі представляли сільські і сільськогосподарські інтереси. Політичні погляди цієї групи мали схильність до більш демократичних принципів у порівнянні з поглядами федералістів. Прихильники Джеферсона побоювались міцного центрального уряду, жорсткого централізованого правління. Вони вважали, що вся влада, яка за Конституцією США не була безпосередньо делегована національному уряду, має належати штатам. В 1792 році Джексон і його прихильники організували опозиційну партію, що стала називатись Республіканці. Проте ця партія не має ніякого відношення до теперішньої Республіканської партії.
Після того, як Джеферсон став Президентом у 1801 році його Республіканська партія залишалась при владі 40 років. А Федералістська партія занепадала.
Сучасна Республіканська партія заснована фактично в 1854 році. Цього ж року вона висунула свого першого кандидата в Президенти США. Вона була створена значною мірою в результаті наростаючої опозиції рабству на півночі. Будучи основним противником рабства Республіканська партія поглинула майже всі інші партії, які виступали проти рабства, в тому числі членів Американської, або Нічого-не-знаю - партії, а також частину настроєних проти рабства Демократів. Відтоді у США сформувалась так звана двопартійна система, за якої при владі змінюють одна одну дві основні буржуазні партії - Республіканська та Демократична. Принципової різниці між ними немає. А перемога в боротьбі за Білий дім, за владу однієї чи другої з них не зачіпає основ суспільного ладу, інститутів влади чи демократії в цій країні.
Окрім основних, домінуючих - Республіканської та Демократичної - в США в різні періоди і до нині діють значно менш масові та менш впливові політичні партії. Серед них були вище названа партія вігів, а також Ліберальна партія, Вільна Зелена партія, Партія Волі та інші що діяли в період подолання рабства. Після Громадянської війни серед фермерів поширився рух грейнджерів (фермерів) - Об'єднання фермерів, Національна ферма В 1870-і роки діяли Антимонопольна партія і Партія Реформ.