- •Тема 5. Країни центральної та східної європи
- •Встановлення радянського домінування в східноєвропейських країнах
- •Встановлення комуністичних режимів
- •Передумови встановлення комуністичних режимів у східноєвропейських країнах
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •"Народна демократія"
- •Мета "народної демократії"
- •Наростання внутрішньої нестабільності в 50-70-х pp.
- •1968 Р. Події в Чсхо-Словаччині.
- •Причини наростання внутрішньої нестабільності
- •Революції наприкінці 80-х — на початку 90-х pp., їхній характер, спільні риси та особливості .
- •1. Мирні, безкровні:
- •Революції наприкінці 80-х- на початку 90-х pp. У країнах Східної Європи
- •Угорщина
- •Чехо-Словаччина
- •Німецька Демократична Республіка
- •Болгарія
- •Румунія
- •Заходи Тимчасового уряду національної єдності
- •Заходи комуністичного режиму
- •Кризи 50 - 80-х pp.
- •Лех Валенса
- •Економічні реформи
- •Наслідки
- •Сьогодні зусилля польського уряду спрямовані на:
- •Відносини України й Польщі
- •Керівники Польщі у післявоєнний час
- •Програма Національного фронту передбачала:
- •Висновки
- •Вацлав Гавел
- •Угорщина
- •Заходи уряду
- •Революція 1956 р.
- •Причини революції:
- •Наслідки революції
- •Режим я. Кадара
- •2. Економічні реформи:
- •Українсько-угорські відносини
- •Румунія
- •Насадження тоталітаризму
- •Правління н. Чаушеску
- •Ніколає Чаушеску
- •Україно-румунські відносини
- •Болгарія
- •Тодор Живков
- •Революція 1989 р.
- •Сучасне становище Болгарії
- •Югославія
- •Йосип Броз Тито (1892-1980)
- •Наслідки розпаду Югославії
- •Події в Хорватії
- •Події в Косові
- •Події в Македонії
- •Відносини з Україною
- •Республіка Хорватія
- •Республіка Словенія
Програма Національного фронту передбачала:
Остаточне визволення країни від гітлерівців.
Запровадження національного управління.
Передачу землі селянам.
Забезпечення широких демократичних прав і свобод.
Рішуче викорінення фашизму. Був створений коаліційний уряд, який існував у 1946 -1948 pp.
Президентом країни обрано Е. Бенеша.
Заходи коаліційного уряду:
Було націоналізовано 10 тис. промислових підприємств, які належали німецьким та тим власникам, що співробітничали з фашистами.
Націоналізовано банки та страхові компанії.
3. Розпочалася аграрна реформа:
були конфісковані землі німецьких власників і тих, хто співробітничав з фашистами;
було ліквідовано велике поміщицьке землеволодіння;
ділянки землі розміром 8-13 га передавалися малоземельним і безземельним селянам.
Було проведено грошову реформу.
Було запроваджено прогресивне оподаткування.
Травень 1946 р. Було проведено вибори до Установчих зборів, внаслідок яких комуністи отримали 38% голосів. Уряд очолив К. Готвальд, а з 26 міністерських крісел 9 посіли комуністи.
Почалася боротьба між політичними партіями за вибір подальших шляхів розвитку країни. Політичні партії, підтримувані президентом Е. Бенешем, орієнтувалися на Захід і виступали за прийняття "плану Маршалла". Комуністи та їхні союзники орієнтувалися на СРСР. 20 лютого 1948 р. Міністри від партій ліберального табору вийшли зі складу уряду. В країні виникла урядова криза. Не бажаючи розв'язання в країні громадянської війни, президент Е. Бенеш погодився на новий склад уряду, в якому більшість становили комуністи. Е. Бенеш подав у відставку. Президентом Чехо-Словаччини став лідер комуністів Клемент Готвальд. Новий уряд очолив комуніст А.Запотоцький.
Після лютневих подій 1948 р. Комуністична партія Чехо-Словаччини взяла курс на побудову соціалізму.
Здійснено націоналізацію середніх підприємств.
У країні почалися репресії, чистки.
Ринкова система господарювання була зруйнована.
Приватна власність була знищена.
Економіка стала планово-розподільчою.
Запроваджувалася практика виконання п'ятирічних планів.
Значна увага приділялася розвитку важкої індустрії.
У сільському господарстві проводилося виробниче кооперування.
9. У країні залишилась багатопартійна система при збереженні керівної ролі Комуністичної партії Чехо-Словаччини.
Події 1968 р.
Причини подій 1968 p.:
значні економічні труднощі;
зменшення обсягу національного доходу;
різке відставання в економічному розвитку від країн Заходу;
невдоволення тоталітарним режимом;
відсутність громадянських прав і свобод.
Становище в країні напередодні подій 1968 р. Від середини 60-х pp. у країні почала здійснюватися економічна реформа, що передбачала:
часткове введення ринкових відносин при збереженні центральних органів управління;
розширення прав підприємств;
стимулювання ініціативи підприємств.
Було розуміння необхідності політичного реформування суспільства реформаторами, яких очолив перший секретар ЦК Комуністичної партії Чехо-Словаччини О. Дубчек. Ідеї реформаторів були викладені в "Програмі дій", прийнятій на Квітневому пленумі ЦК КПЧ 1968 p.:
Вирішено йти до ринку та демократії.
Намічено відмовитися від командно-адміністративних методів керівництва країною.
Було відмінено ідеологічні обмеження на радіо, в пресі, на телебаченні.
• Почалася загальнонаціональна дискусія про шляхи розвитку країни.
• Створювалися неформальні суспільно-політичні організації.
І
Ці події ввійшли в історію як "Празька весна". "Празька весна" — це спроба реформування суспільства, "побудова демократичного соціалізму з людським обличчям".
Розгортання подій 1968 р.
СРСР вбачав реальну загрозу соціалізму і вирішив силою задушити опозицію в Чехо-Словаччині.
У ніч на 21 серпня 1968 р. до Чехо-Словаччини вторглися війська п'яти держав Організації Варшавського договору — СРСР, Польщі, Угорщини, Болгарії та НДР. СРСР відправив до Чехо-Словаччини 124 тис. солдатів і офіцерів, на озброєнні яких було до 500 танків.
О. Дубчека та інших членів Комуністичної партії Чехо-Словаччини було заарештовано і відправлено до Москви0. Дубчека на посту першого секретаря ЦК КПЧ замінив Г. Гусак, який був при владі до 1989 р. Він згорнув розпочаті реформи, вів боротьбу з опозицією, проводив чистку в партії.
Окупація Чехо-Словаччини мала негативний резонанс у світі:
1. Чехословацьке питання обговорювала Рада Безпеки ООН, але рішення не було прийнято через право "вето" СРСР.
2. Засудила вторгнення в Чехо-Словаччину генеральна Рада Соціалістичного Інтернаціоналу "як чисто агресивний акт".
Проти окупації Чехо-Словаччини висловилися і соціаліс тичні країни — Албанія, Румунія, Югославія.
Навіть у СРСР 6 дисидентів 25 серпня 1968 р. провели демонстрацію протесту на Красній Площі в Москві.
Висновок
"Празька весна" залишилася в історії як символ оновлення в післявоєнній історії Східної Європи.
"ОКСАМИТОВА РЕВОЛЮЦІЯ" 1989 р. І ВІДНОВЛЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЛАДУ Передумови революції:
Перебудова в СРСР.
Відсутність авторитету правлячої КПЧ, яка постійно опиралася на репресивні органи.
Загострення кризових явищ у другій половині 80-х pp.
4. Розгортання дисидентського руху. Причини "оксамитової революції" 1989 p.:
Застійні явища в економіці.
Прискорення процесу відставання від розвинених країн Заходу.
3. Прірва між народом та керівною партійно-державною номенклатурою.
Відсутність свобод і прав людини.
Ідеологічний тиск КПК.
Політичні репресії.
Придушення будь-якого інакомислення.
Серпень 1988 р. У зв'язку з 20-річчям вторгнення союзних військ у Чехо-Словаччині проходили мітинги, демонстрації.
До весни 1989 р. Мітинги і демонстрації не припинялися 17 листопада 1989 р. Жорстока розправа органів правопорядку з демонстрацією молоді в міжнародний день студентів. Молодь вимагала радикальних реформ у країні та закликала до страйку.
19 листопада 1989 р. Був створений "Громадський форум" патріотичний, демократичний фронт на чолі з В. Гавелом, що заснований "Хартією 77" (правозахисною організацією, створеною у 1977 p., який підтримав вимоги студентів і зажадав відставки партійного керівництва. Почалися мирні демонстрації робітників, інтелігенції, молоді.
25 листопада 1989 р. Під тиском громадської думки партійна верхівка на чолі з Г. Гусаком пішла у відставку.
ЗО листопада 1989 р. Федеральні збори Чехо-Словаччини відмінили статтю 4 Конституції про керівну і спрямовуючу роль КПЧ. Грудень 1989 р. Було сформовано уряд національної згоди.
Наприкінці грудня 1989 р. На виборах до Федеральних зборів перемогу здобули "Громадський форум" - патріотичний, демократичний фронт, який об'єднав противників комуністичного режиму, та "Громадськість проти насильства" — демократична організація Словаччини. Головою Федеральних зборів обрали О. Дубчека, лідера "Празької весни". Президентом Чехо-Словаччини було обрано колишнього дисидента, драматурга Вацлава Гавела. Чехо-Словаччина рішуче стала на шлях демократичних перетворень.
1991 р. Був прийнятий закон про протизаконність комуністичного режиму. Він вимагав очищення державних органів влади, армії, поліції від колишніх співробітників держбезпеки, а також від їхніх інформаторів та партійних функціонерів, починаючи від секретаря райкому і вище.
Висновок
Антитоталітарна, демократична революція завершилася мирно, без кровопролиття, за що й отримала назву "оксамитова".
У Чехо-Словаччині розпочалися ринкові перетворення:
Розпочато поетапну приватизацію.
Запроваджено конвертованість грошової одиниці — крони.
Громадянам поверталося майно, відібране чи конфісковане за комуністичного режиму.