- •Вихідні дані для проектування
- •З міст технічних рішень прийнятих для виконання проекту
- •5,46 Х 9,6м. Будинок тп по ступені відповідальності ставляться до 2 класу, по довговічності до 2 ступеню, по ступені вогнестійкості - 2.
- •3.4.3 Визначення середньої кількості ремонтів за рік
- •3.5 Розрахунок трудомісткості ремонтних робітників
- •3.7 Розрахунок фонду заробітної плати ремонтних робітників
- •3.9.2 Складання моделі сіткового графіку з капітального ремонту електродвигуна
- •3.10 Основні техніко – економічні показники
- •Інструкції по техніці безпеки.
- •4.4 Протипожежні заходи і відомість протипожежного інвентарю. Загальні положення.
- •4.5 Розрахунок заземлення та блискавко захисту
- •Вертикальний електрод:
- •2. Горизонтальний заземлювач:
- •3 . Опір ґрунтового заземлювача:
- •Вибір блискавко захисту
- •В имоги до виконання блискавко захисту проектованого об’єкту:
- •Бібліографія
3.9.2 Складання моделі сіткового графіку з капітального ремонту електродвигуна
З метою скорочення простою устаткування в ремонті і проведення його з мінімальними витратами матеріальних, трудових, і фінансових ресурсів складається сітковий графік по капітальному ремонту устаткування. Сітковий графік представляє собою схематичне зображення операцій і елементів виробничого процесу, а також взаємозв’язків між ними, порядок і технологічну послідовність їх виконання. Він є своєрідною графічною моделлю виробничого процесу із зображенням усіх його елементів - робіт, подій і взаємозв’язку між ними у вигляді геометричних фігур і сполучних ліній.
Перш ніж приступити до складання сіткового графіку, складають перелік подій і робіт. Визначають початкову і кінцеву події, а потім проміжні. При цьому слід встановити, які роботи повинні бути завершенні, перш ніж почнеться дана робота, а які роботи повинні виконуватися одночасно. Для цього приводимо технологічну карту ремонту з переліком виконуючих операцій і тривалістю їх виконання.
Таблиця 10 - Технологічна карта ремонту електродвигуна
-
Назва роботи
Шифр
Тривалість, год
1 відключення від мережі
0-1
0,5
2 розбирання двигуна
1-2
4
3 зняття підшипників
2-3
4
4 проточка валу
3-4
3,5
5 балансування валу
4-5
3
6 зняття обмотки
2-6
3
7 зачищення пазів
6-7
5
8 намотка обмотки
7-8
15
9 укладка обмотки
8-9
15
10 промочення обмотки і сушка
9-10
24
11 збірка двигуна
10-11
18
12 випробування двигуна
11-12
6
Разом:
101
На основі приведених даних складаємо модель сіткового графіку.
Найважливішим елементом сіткового графіка є так званий критичний шлях, який складається з безперервної послідовності робіт від початкової до кінцевої події. Загальний час виконання робіт, які лежать на критичному шляху (цей шлях позначається на схемі жирною стрілкою), становить повну тривалість ремонтних робіт.
рис. 1 – Сітковий графік з капітального ремонту електродвигуна
Для визначення критичного шляху розраховуємо усі виробничі шляхи:
1 шлях = 0, 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12 = 0,5+4+4+3,5+3+0+ 15+6 = 37 годин
2 шлях =0, 1, 2, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ,12 = 0,5+4+3+5+15+15+24+15+6 = 87,5 годин
Другий шлях є критичним
Довжина критичного шляху визначається тривалістю виконання запланованого комплексу робіт у цілому. Ранній початок роботи визначається сумою раннього початку і тривалістю попередньої роботи.
р.п. р.п.
ti-j = tпопер. + tпопер. (25)
де і – номер початкової події,
j - номер кінцевої події.
Раннє закінчення роботи – це найкращий час, коли ця робота може бути закінчена.
р.з. р.п.
ti-j = tti-j + ti-j (26)
Якщо цій роботі передує декілька робіт, то найраннішим терміном початку буде найбільша сума раннього початку і тривалістю попередніх робіт.
р.п. р.п.
ti-j =мах( ti-j + tпопер) (27)
Пізнє закінчення роботи показує найпізніший час, коли ця робота може бути закінчена, без збільшення довжини крити чного шляху.
Пізнє закінчення роботи визначається різницею між пізнім закінченням і тривалістю наступної роботи.
П.З. П.З.
ti-j = tнаст. - tнаст (28)
Якщо цій роботі передує декілька робіт, то її пізнє закінчення визначається мінімальною різницею пізнього закінчення і тривалістю наступних робіт.
п.з. п.з.
ti-j =мin( tнаст. - tнаст.) (29)
Пізній початок роботи показує найпізніший час, коли робота може бути почата без збільшення довжини критичного шляху.
Пізній початок визначається різницею між пізнім закінченням і тривалістю роботи.
П.П. П.З.
ti-j = tti-j - ti-j (30)
Повний резерв часу – це час на який можна затримати ранній початок роботи, або збільшити її тривалість без зміни раннього початку наступних робіт.
п п.з. р.з.
Рi-j = ti-j + t i-j (31)
Вільний резерв часу роботи складає частину повного резерву і визначається різницею раннього початку наступної роботи і раннього початку даної роботи і тривалістю цієї же роботи.
в р.п. р.п.
Рi-j = tнаст - ti-j - t i-j (32)
Розрахунки параметрів сіткового графіку зводимо до таблиці 11.
Таблиця 11 – Розрахунок параметрів сіткового графіку
Назва роботи |
Тривалість, годин |
Шифр |
Раннє |
Пізнє |
Резерв |
|||
початок |
Закінчення |
початок |
закінчення |
повний |
Вільний |
|||
1 відключення від мережі |
0,5 |
0-1 |
0 |
0,5 |
0 |
0,5 |
0 |
0 |
2 розбирання двигуна |
4 |
1-2 |
0,5 |
4,5 |
0,5 |
4,5 |
0 |
0 |
3 зняття підшипників |
4 |
2-3 |
4,5 |
8,5 |
66 |
60 |
66,5 |
0 |
4 проточка валу |
3,5 |
3-4 |
8,5 |
12 |
60 |
63,5 |
66,5 |
0 |
5 балансування валу |
3 |
4-5 |
12 |
15 |
63.5 |
66,5 |
66,5 |
66,5 |
6 зняття обмотки |
3 |
2-6 |
4,5 |
7,5 |
4,5 |
7,5 |
0 |
0 |
7 зачищення пазів |
5 |
6-7 |
7,5 |
12,5 |
7,5 |
12,5 |
0 |
0 |
8 намотка обмотки |
15 |
7-8 |
12,5 |
27,5 |
12,5 |
27,5 |
0 |
0 |
9 укладка обмотки |
15 |
8-9 |
27,5 |
42,5 |
27,5 |
42,5 |
0 |
0 |
10 промочення обмотки і сушка |
24 |
9-10 |
42,5 |
66,5 |
42,5 |
66,5 |
0 |
0 |
11 збирання двигуна |
18 |
10-11 |
66,5 |
84,5 |
66,5 |
84,5 |
0 |
0 |
12 випробування двигуна |
6 |
11-12 |
84,5 |
90,5 |
84,5 |
90,5 |
0 |
0 |
РАЗОМ |
101 |
|
|
|
|
|
|
|