Висновок

Дослідження багатьох психологів підтверджують, що проблема шкільної дезадаптації існує і потребує до себе особливої уваги не тільки батьків, педагогів, але, насамперед, психолога, тобто спеціаліста.

З поняттям "шкільної дезадаптації" пов'язують будь-які відхилення у навчальній діяльностішколярів. Ці відхилення можуть бути й у психічно здорових дітей, і у дітей з різними нервово-психічними розладами (але не в дітей з фізичними вадами, органічними розладами, олігофренію та ін.) Шкільна дезадаптація, згідно з науковим визначенням, - це утворення неадекватних механізмівпристосування дитини до школи, які проявляються у вигляді порушень навчальної діяльності, поведінки, конфліктних відносин з однокласниками і дорослими, підвищеного рівня тривожності, порушень особистісного розвитку і т.д.

Встановлено, що негативне реагування формується у дітей з дитячого віку на основі травматичного досвіду, який, у свою чергу, вносить дисгармонію в систему емоційної регуляції, створює негативні установки (неадекватні схеми соціальної апперцепції) і підозріле, вороже відношення до оточуючих. 

Багаторазове реагування у вигляді різноманітних негативістських форм сприяє закріпленню негативних поведінкових стилів і детермінує готовність до агресивного реагування, під яким ми розуміємо готовність приносити шкоду об'єктам нападу, спричиняти фізичні ушкодження людям чи викликати у них психічний дискомфорт - негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості і т.п. Щоб це вивчити, діагностувати та корегувати у молодших школярів необхідні певні психодіагностичні методики про які йдеться у практичній частині моєї роботи.

Отримані дані свідчать про необхідність проведення коректувальної роботи зі школярами. Обґрунтована концептуальна модель цілісної системи цілеспрямованої корекції, яка направлена на трансформацію складових негативної поведінки, а саме на агресивне світовідчування і світобачення дітей молодшого шкільного віку з порушеннями психічного розвитку.

Список використаної літератури:

1. Акімова М.Т., Козлова В.Т. Психологічні особливості індивідуальності школярів. - М.: Академія, 2002

2. Александровський Ю.А. Стан психологічної дезадаптації і їх компенсація. М.: Наука, 1976

3. Архіреева Т.В. Становлення критичного ставлення до себе у дітей молодшого шкільного віку «Питання психології», 2002. - № 3

4. Венгер А. Л., Цукерман Г. А. Схема индивидуального обследования детей младшего школьного возраста: Для школьних психологов. - Томск, 1993

5. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л. Кондратенко Л.О. Готовність дитини до школи / За ред. Максименка, О. Плавець. - К.: Гавнік, 2004

6. Колесіна Т. Є. Психолого-педагогічна діагностика відхилень у поведінці учнів / Початкова школа/, 1992. - № 12

7. Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога. - Москва, 1993

8. Семенович А. В. Нейропсихологическая психодиагностика и коррекция в детском возасте. - М.: Издательский центр «Академия», 2002

9. Тихонова Н.І. Форми емоційної дезадаптації першокласників // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М. П. Драгоманова. - Вип. 16. К., НПУ імені М. П. Драгоманова. - 2002.

10. Тихонова Н.І. Психологічна корекція емоційної дезадаптації першокласників // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М. П. Драгоманова. - Вип. 19. - К., НПУ імені М. П. Драгоманова. - 2003.