Контрольні запитання

1. Поясніть значення поняття „політика” з урахуванням різних методологічних підходів.

2. В чому полягає специфіка політичної підсистеми суспільства?

3. Назвіть соціальні функції політичної влади.

4. Розкрийте структуру політичної системи суспільства.

5. Яка роль інститутів громадянського суспільства в суспільній системі?

6. В якому співвідношенні знаходяться держава і громадянське суспільство?

7. На якому рівні розвитку знаходиться громадянське суспільство в Україні? Назвіть його основні інститути.

8. Розкрийте суть поняття „демократія” як форми державного правління і відповідно як стану суспільства.

9. Що означає демократична трансформація? Назвіть її ознаки в Україні.

10. Що таке „оксамитові” революції в пострадянських країнах?

Теми рефератів

1. Соціологія політики як галузева соціологічна наука.

2. Соціальні основи політики.

3. Соціальні групи як суб'єкти та об'єкти політики.

4. Соціальні та інституційні виміри політики громадянського суспільства

5. Громадянське суспільство в Україні.

6. Політична реформа в Україні.

Список рекомендованої літератур

1. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М.: Текст, 1993. – 303 с.

2. Арон Р. Мир і війна між націями. – К.: МП „Юніверс”, 2000 – 688 с.

3. Артемов Г.П. Политическая социология. – СПб: Изд-во СПУ, 2000. –256 с.

4. Бурдье П. Социология политики. – М.: Изд-во МГУ, 1993. –

5. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – 534 с.

6. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії „громадянське суспільство”. – Львів: Літопис, 2000 – 318 с.

7. Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

8. Даль Р. О демократии. – М.: Аспект Пресс, 2000 – 208 с.

9. Манхейм К. Идеология и утопия //Карл Манхейм. Диагноз нашего времени. – М,: Юрист, 1994. – С. 7-276.

10. Основи демократії: Навч. посібник /За заг. ред. А.Колодій. –К.: Вид-во „АЙ Бі”, 2002 . – 684 с.

11. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. У 2 т. – К.: Основи, 1994.

12. Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1998 – 687 с.

13. Соціологія: Підручник /За заг. ред.. проф. В.П.Андрущенка, проф. М.І.Горлача. – Харків – Київ , 1998 – 624 с.

14. Тоффлер А. Третя хвиля. – К.: Вид. дім „Всесвіт”, 2000. – 480 с.

15. Шаповал М. Загальна соціологія. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1996. – 368 с.

8. Соціологія сімейно-шлюбних відносин

Мета: дослідити сім’ю як малу соціальну групу і водночас як особливий соціальний інститут, розкрити її роль у суспільній системі і тенденції розвитку сучасної сім’ї, проаналізувати зміни парадигм у вивченні сім’ї.

Ключові поняття: сім’я, шлюб, структура сім’ї, типи сімейної структури, функції сім’ї, інституалізація сім’ї, деінституалізація сім’ї, умови життя сім’ї, сімейні конфлікти.

План

1. Поняття «сім’ї» та «шлюбу» у соціології. Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї.

2. Структура сім’ї. Типи сім’ї та їх історична еволюція. Функції сім’ї.

3. Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

1. Сім’я – це об’єднання людей, засноване на шлюбі або кровному родстві, усиновленні людей, зв’язаних спільністю побуту, на взаємній моральній відповідальності за виховання дітей, піклуванні про рідних і взаємодопомозі. Особливість соціологічного підходу до вивчення сім’ї зумовлюється специфікою предмету соціології, яка вивчає соціальні явища і процеси у контексті розвитку суспільства. Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних стосунків як соціального феномена в конкретних соціокультурних умовах. Утворення та функціонування сім’ї регулюється діючим правом, водночас значне місце у такому регулюванні займають моральні норми суспільства. Особливу увагу під час доповіді студенти мають звернути на те, що форми відносин у сім’ї та шлюбі є історично змінними. Сутність сім’ї віддзеркалюється через такі поняття, як функції сім’ї, її структура та рольова поведінка членів. Шлюб – це санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком та жінкою.

Студенти повинні продемонструвати знання основних теоретичних підходів до вивчення сім’ї: 1) інтеракціоністського; 2) структурно-функціонального; 3) ситуаційного; 4) інституціонального; 5) еволюційного. Оскільки сім’я являє собою не лише групу людей, а й модель відносин, вона розглядається у соціології водночас крізь призму двох парадигм – малої соціальної групи та соціального інституту. Парадигма малої соціальної групи спрямована на вивчення внутрішнього світу сім’ї, динаміки родинних відносин, парадигма соціального інституту – на зовнішні зв’язки сім’ї, обумовленість її характеру загальносоціальними процесами. Абсолютизація будь-якої з парадигм, зокрема в радянські часи, інституціональної парадигми, веде до зниження об’єктивності дослідження сім’ї.

2. Під структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включно відносини спорідненості, духовні відносини, відносини влади тощо. Рольова взаємодія у сім’ї є сукупність норм та зразків поведінки, які характеризують членів сім’ї в їх взаємовідносинах. Слід виокремити типи сім’ї за різними класифікаційними критеріями: за формою шлюбу (груповий шлюб; полігамія, яка поділяється на полігінію та поліандрію; моногамія), за сферою пошуку партнера по шлюбу (екзогамія, ендогамія), за критерієм влади (матріархальна, патріархальна, егалітарна сім’я), за родоводом і наслідуванням майна (матрилінійна, патрилінійна), за просторово-територіальною локалізацією (патрилокальна, матрілокальна, неолокальна), за соціальним походженням подружжя (гомогенні, гетерогенні), за кількістю членів сім’ї (розширена, проста нуклеарна, багатодітна, малодітна, бездітна, повна, неповна), за віком сім’ї (молодіжна тощо), за національно-етнічною приналежністю.

Поруч з визначенням типів сім’ї студенти мають розкрити історичні тенденції зміни типів сім’ї та шлюбу, пояснити соціальні передумови домінування тих чи інших типів у різні періоди. Наприклад, історична зміна типів сім’ї за формою шлюбу була зумовлена змінами форм власності, способів наслідування майна, прогресом системи медичного обслуговування тощо.

Через поняття функції визначається система взаємодії, з одного боку сім’ї та суспільства, з іншого – сім’ї та особистості. Сім’я є поліфункціональним утворенням. Серед функцій, які вона виконує, слід виокремити: репродуктивну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвільну, емоційну, сексуальну.

Кожна з зазначених функцій має індивідуальний (тобто спрямований на особистість) та соціальний (спрямований на суспільство) аспекти. При відповіді на питання студенти мають розкрити внутрішньосімейний та суспільний рівні реалізації функцій. Рекомендується заповнити таблицю рівнів реалізації функцій, яка міститься у «Соціологічному практикумі».

3. Аналіз попередніх двох питань дає змогу перейти до розгляду сучасних тенденцій розвитку сім’ї. Світ знаходиться на етапі радикальних змін, навіть загальні характеристики майбутнього суспільства досконально невідомі. Перехідний етап зумовлює мінливість соціальних зв’язків, їх нестійкість, що прямо віддзеркалюється на особливостях еволюції сім’ї та шлюбу. Якщо в традиційній формі сім’я конституюється як сукупність відносин шлюбу, батьківства та спорідненості, то у сучасній соціології сформувався підхід, згідно з яким, для формування сім’ї достатньо одного з означених компонентів.

Різко змінюється вага функцій, які виконує сім’я. Зокрема, звуження ролі господарсько-побутової функції зумовлене втратою сім’ї в індустріальному суспільстві порівняно з аграрним суспільством своєї ролі як господарської одиниці. Те ж саме стосується і репродуктивної функції, оскільки наслідування в рамках сім’ї перестає бути необхідною умовою відтворення суспільного виробництва. Звужується і соціально-статусна функція, внаслідок радикального скорочення ролі вроджених статусів та збільшення ролі набутих статусів. Звуження економічної функції, яке, на перший погляд, відбувається, зумовлене становленням індустрії догляду за непрацездатними членами сімей. Таким чином, багато важливих функцій сім’ї переходять до суспільства.

Еволюція функцій сім’ї породжує тенденції зміни типів сім’ї та форм шлюбу. Серед них слід виокремити перехід від патріархальної до егалітарної, від розширеної до нуклеарної, від повної до неповної, від патрилокальної до неолокальної, від багатодітної до малодітної, а подекуди й бездітної сім’ї, збільшення частки громадянських шлюбів, розлучень тощо. Цей перехід зумовлений ліквідацією внутрішньосімейної спеціалізації праці, починаючи з кінця ХІХ ст., скороченням частки фізичної праці та збільшенням розумової, різким пришвидшенням зміни професійної структури суспільства, становленням індустрії сімейного побуту, в цілому прогресом технологій комунікації тощо.

Усі зазначені особливості зумовлюють появу різноманітних концепцій щодо зникнення або загибелі сім’ї. Студентам пропонується визначити своє ставлення до цих концепцій. При цьому слід враховувати не лише наведені міркування, а й інші чинники соціального розвитку світу. Рекомендується гіпотеза, згідно з якою, єдина функція, роль якої постійно зростає, є духовно-емоційна. Якщо в аграрному суспільстві формоутворюючою була господарсько-побутова функція, яка визначала зміст інших функцій та типи сім’ї, то в сучасному суспільстві такого значення набуває саме функція духовного спілкування. Основою сучасного шлюбу є не економічні або статусні, а емоційні сторони міжособистих відносин. За таких умов однозначної відповіді на питання про збереження або загибель сім’ї не існує. Ця відповідь залежатиме від того, наскільки духовний розвиток індивідів у різних суспільствах забезпечуватиме міцність сімейних стосунків.