
- •Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «Дерматологія, венерологія» для студентів медичного факультету
- •Тема № 1 Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці дерматовенеролога.
- •Пальпація;*
- •Тема № 2 Анатомія, гістологія і фізіологія нормальної шкіри. Патогістологія.
- •Кератин;
- •Кератогіалін;
- •Меланін;
- •Меланін;*
- •Тема № 3 Первинні та вторинні морфологічні елементи висипу.
- •Тема № 4 Псоріаз. Червоний плоский лишай. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 5 Короста. Вошивість. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 6 Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 7 Піодермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •З перерахованих клінічних ознак виберіть характерні для стрептококового (і), стафілококового (II) та вульгарного імпетиго (пі):
- •Які з лікувальних процедур і призначень Ви вважаєте неправильними при піодерміях:
- •Тема № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
- •Діаскопія
- •Тема № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 11 Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 12 Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 13 Екзема. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
- •Проба Бальцера;
- •Тема № 18 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
- •Тема № 19 Первинний період сифілісу.
- •Тема № 20 Вторинний період сифілісу.
- •Тема № 21 Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс.
- •Тема № 22 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
- •Тема № 23 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
- •Проба Бальцера;
- •Література:
- •Айзятулов р. Ф. Сифилис. -Донецьк:"Донеччина",1998.- 227с.
- •Буллезные дерматозы. Н.А. Торсуев, н.Д. Шеклаков, в.Н. Романенко. М.: Медицина, 1979, с. 296.
Полімери;*
Солі важких металів;*
Фосфорорганічні і хлорорганічні пестициди та інсектициди;*
Медикаменти;*
Усе перераховане вірно.*
Для професійної екземи характерно:
Ураження кистей і передпліч;*
Рецидив під час відпустки;
Регрес в умовах стаціонару;*
Обов’язковий зв'язок з психотравмою;
Виникає у людей, у кого в анамнезі були інші види екзем.
Вкажіть ефективні лікувальні засоби при екземі:
Гіпоалергенна дієта;*
Експургаторний метод;*
Кортикостероїдні мазі;*
Примочка з 2% р-ном борної кислоти;*
Вітамінотерапія;*
Антигістамінні засоби;*
Біостимулятори;*
Адаптогени.*
Розрізняють такі клінічні форми екземи:
Істинна;*
Нервова;
Дитяча;*
Професійна;*
Себорейна;*
Алергічна;
Мікробна.*
Послідовність розвитку елементів висипки при екземі наступна:
Луска; 6
Папула; 2
Везикула; 3
Еритема; 1
Кірка; 5
Ерозія. 4
Як відрізнити дерматит від екземи?
По часу існування;*
По висипці;
По інтенсивності;
По гостроті перебігу;
По скаргах;
По сенсибілізації.*
Час накладання примочки на шкіру визначається:
Її температурою;*
Її підсиханням;
Її вологістю;
Годинником;*
Відчуттям хворого;*
Досвідом лікаря.
Для екземи характерним є наявність:
Моновалентної сенсибілізації;
Групової сенсибілізації;*
Полівалентної сенсибілізації;*
Ендогенної сенсибілізації;
Екзогенної сенсибілізації;
Десенсибілізації.
Тема № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
Фактори, які мають значення в патогенезі інфекційно-алергічної форми поліморфної ексудативної еритеми:
Переохолодження;*
Вірусна інфекція;*
Контакт з хворим на поліморфну ексудативну еритему;
Стресові ситуації.
Фактори, які мають значення в патогенезі інфекційно-алергічної форми поліморфної ексудативної еритеми:
Прийом лікарських препаратів;
Вогнища хронічної інфекції;*
Підвищена чутливість до бактеріальних алергенів;*
Імунодефіцитний стан організму.*
Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні первинні елементи висипки:
Плями;*
Пухирі;*
Горбики;
Пустули.
Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні первинні елементи висипки:
Пухирці;*
Пухирі;*
Папули;*
Вузол.
Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні вторинні елементи висипки:
Ерозії;*
Виразки;
Кірочки;*
Садно.
Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні вторинні елементи висипки:
Лусочка;
Рубець;
Ерозії;*
Пігментна пляма.*
Найбільш типові місця локалізації для поліморфної ексудативної еритеми:
Шкіра тильної поверхні кисті;*
Шкіра тильної поверхні стоп;*
Розгинальна поверхня передпліч;*
Шкіра передньої стінки живота;
Слизові оболонки ротової порожнини.*
Найбільш типові місця локалізації для поліморфної ексудативної еритеми:
Волосиста частина голови;
Бокові поверхні стегон;
Статеві органи;*
Шкіра долоней.*
Найбільш типові місця локалізації для поліморфної ексудативної еритеми:
Згинальна поверхня передпліч;
Шкіра підошов;*
Слизові оболонки ротової порожнини;*
Грудна поверхня.
До важких форм поліморфної ексудативної еритеми належать:
Синдром Лайєла;
Синдром Сенір-Ашера;
Синдром Стівенса-Джонсона;*
Синдром Розенталя.
Поліморфну ексудативну еритему слід диференціювати з:
Пухирчаткою;*
Коростою;
Червоним плоским лишаєм;
Герпетиформним дерматозом Дюринга.*
Поліморфну ексудативну еритему слід диференціювати з:
Вторинним періодом сифілісу;*
Пухирчаткою;*
Псоріазом;
Алергічним дерматитом.*
Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують:
Саліцилати;*
Кортикостероїди;*
Дезінтоксикаційну терапію;*
Антибіотики.
Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують:
Сульфаніламіди;*
Анілінові барвники;*
Антипаразитарні мазі;
Кортикостероїдні мазі.*
Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують наступні мазі:
Елоком;*
Адвантан;*
Еритроміцинова;
Герпевір.
Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують наступні мазі:
Бетаметазонова;*
Сірчана 10%;
Локоїд;*
Ламікон.
До клінічних форм поліморфної ексудативної еритеми належать:
Вегетуюча;
Токсико-алергічна;*
Ексудативна;
Інфекційно-алергічна.*
Які основні патогістологічні зміни при істинній пухирчатці?
Спонгіоз;
Акантоз;
Акантолізіс;*
Гіперкератоз;
Паракератоз.
Найбільш важливим лабораторним дослідженням для підтвердження діагнозу вульгарної пухирчатки є:
Посів вмісту пухиря на флору;
Клінічний аналіз крові;
Дослідження крові на електроліти;
Дослідження мазків-відбитків на акантолітичні клітини;*
Дослідження вмісту пухиря на еозинофіли.
Зазначте найбільш важливий діагностичний симптом для підтвердження діагнозу пемфігуса: