§ 3. Відхід-і-повернення: творчі меншини

Відхід із наступним поверненням - така поведінка властива також субсуспільствам, що є складовими "суспільств" у точному значенні цього терміну. Періоду, коли такі субсуспільства роблять свій внесок у розвиток суспільств, до яких вони належать, передує період, коли вони перебувають на узбіччі загальної історії свого суспільства. В цьому зв'язку можна навести приклад Афін у другому періоді історії розвитку еллінського суспільства; Італії - у другому періоді розвитку історії західного суспільства; і Англії - в її третьому періоді. Розглянуто можливість того, що Росія готується зіграти подібну роль у четвертому періоді.

Розділ дванадцятий ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ Розвиток, детально описаний у попередньому розділі, вочевидь включає в себе диференціацію між складовими частинами суспільства, яке перебуває в процесі такого розвитку. На кожному етапі одні складові частини спромагаються на оригінальний і успішний відгук; інші йдуть за своїми провідниками, вдаючись до мімезису; ще іншим не щастить досягти ані оригінальності, ані мімезису, й вони зазнають поразки. Усе далі розходяться також історії різних суспільств, і очевидно, що різним суспільствам притаманні різні домінантні ознаки - одні досягають особливих успіхів у мистецтві, другі - в релігії, треті - в промисловій винахідливості. Але не слід забувати і про фундаментальну схожість між тими цілями, до яких прагнуть усі цивілізації. Кожна зернина має власну долю, але всі вони належать до одного виду й усі висіваються в грунт одним Сівачем у надії мати один врожай. ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ЗАНЕПАД   ЦИВІЛІЗАЦІЙ Розділ тринадцятий СУТЬ ПРОБЛЕМИ З двадцяти шести цивілізацій, які ми досі ідентифікували (включаючи до цього списку й цивілізації загальмовані), шістнадцять уже померли, а дев'ять із десяти тих, які лишилися - власне, всі, крім однієї, нашої (західної), - вже надломилися й хиляться до занепаду. Природа занепаду пояснюється трьома основними причинами:

1. втратою творчої снаги творчою меншістю, яка відтоді перетворюється лише на "панівну меншість";

2. зворотною відмовою більшості підкорятися тепер уже тільки "панівній" меншості й наслідувати її поведінку через мімезис;

3. і як наслідок - втратою соціальної єдності суспільством у цілому.

Наступне наше завдання - розкрити причини такого занепаду. Розділ чотирнадцятий ПОЯСНЕННЯ В ДУСІ ДЕТЕМІНІЗМУ Деякі школи думки твердять, що занепад цивілізацій залежить від факторів, непідвладних людському контролю.

1. У часи, коли еллінська цивілізація стала хилитися до занепаду, чимало авторів, як поганських, так і християнських, пояснювали загнивання свого суспільства "космічним старінням"; але сучасні фізики переносять можливий процес космічного старіння в неймовірно далеке майбутнє, а це означає, що воно не могло вплинути ані на колишні, ані на сьогоднішні цивілізації.

2. Шпенглер та його однодумці висунули припущення, що суспільства - це організми, а тому цілком природно, що вони, як і всі живі організми, проходять через молодість, зрілий вік і старечу неміч; але суспільство - не живий організм.

3. Інші вчені твердять, що під тривалим впливом цивілізації людська раса неминуче починає вироджуватися і відновити її життєву снагу можна, тільки вливши їй "свіжої варварської крові". Цей погляд аналізується і спростовується.

4. Залишається розглянути теорію циклів у історичному процесі, викладену в Платоновому "Тімеї", у Четвертій еклозі Вергілія та деінде. Мабуть, ці погляди виникли внаслідок халдейських досягнень у галузі вивчення нашої Сонячної системи, і набагато ширший світогляд сучасної астрономії позбавив цю теорію її астрономічного базису. На її користь немає жодних свідчень, а проти неї - можна знайти багато.

Розділ п'ятнадцятий ВТРАТА КОНТРОЛЮ НАД СЕРЕДОВИЩЕМ В розділі десятому було показано, що посилення влади над природним середовищем, вимірюване вдосконаленнями в галузі техніки, і посилення влади над людським середовищем, вимірюване географічною експансією або мілітарними завоюваннями, не є ані причинами, ані задовільними критеріями розвитку. Тут показано, що погіршення техніки та зменшення географічної території, спричинене вторгненнями зовнішніх ворогів, не є ані причиною, ані задовільним критерієм занепаду.