- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
Мікропроцесорна система кр580
Приведена на рис. 7.7 структурна схема МПС складається з трьох підсистем — центрального процесорного елемента, підсистеми пам’яті та підсистеми введення-виведення і побудована на мікропроцесорному комплекті КР580.
Підсистема центрального процесорного елементу складається з МП типу КР580ВМ80А, генератора тактових імпульсів (ГТІ) типу КР580ГФ24 та системного контролера-формувача (СКФ) типу КР580ВК28. ГТІ виробляє кварцовану двофазову послідовність синхроімпульсів F1 та F2 та СТБС (строб синхронізації у інверсній формі), а також формує вхідні сигнали керування МП — скидання та готовності ГОТ. СКФ формує основні керувальні сигнали ШК. Сигнали видачі даних від МП на ШД для інших підсистем , прийому даних з ША у МП ПР (DBIN — DATA BUS INPUT) та підтвердження захоплення шин для пристроїв, які працюють у режимі ПДП, ПЗХ (HLDA — HOLD ACKNOWLEDGE) видаються безпосередньо з виводів МП на СКФ, а інші — короткочасно з ШД у вигляді 8-розрядного слова стану процесора ССПЦ (PCSW — PROCESSOR STATUS WORD), яке фіксується у СКФ. ССПЦ має такий порозрядний склад:
D7 — ЧТ П (MEMR — MEMORY READ), читання даних з пам’яті.
D6 — ЧТ ПВВ (INP — INPUT CYCLE), читання даних з пристроїв введення.
D5 — М1, робота МПС у циклі читання та виконання першого байта команди.
D4 — ЗП ПВИВ (OUT — OUTPUT CYCLE), запис/виведення даних через пристрої виведення.
D3 — П ЗУП (HLTA — HALT ACKNOWLEDGE), підтвердження виконання операції зупину МПС.
D2 — СТ (ST — STACK), використання стекової пам’яті.
D1 — ЗП-ВИВ ( — WRITE-OUTPUT), запис даних у пам’ять або виведення через пристрій виведення.
D0 — П ПР (INTA — INTERRUPT ACKNOWLEDGE), підтвердження переривання МПС.
Рисунок 7.7 — Структурна схема МПС КР580
СКФ синхронізується сигналом (STSTB — STATE STROBE) — строб синхронізації. При необхідності СКФ можна відключити від ШК встановленням його виходів у високоімпедансний стан; для цього на його вхід ДШ (BUSEN — дозвіл шин) треба подати сигнал, який дорівнює 1.
Таким чином на ШК з СКФ подаються такі сигнали:
— — читання даних з пам’яті,
— ( — MEMORY WRITE) — запис даних у пам’ять,
— ( — INPUT-OUTPUT READ) — читання даних з пристроїв введення,
— ЗП ПВИВ ( — INPUT-OUTPUT WRITE) — запис даних у пристрій виведення,
— (INTA) — підтвердження переривання,
— (WAIT) — очікування, робота МПС призупиняється,
— (INTE — INTERRUPT ENABLE) — дозвіл переривання.
МП може отримувати від різних зовнішніх пристроїв керувальні сигнали:
— З ЗХ (HOLD) — запит на захоплення шин пристроями, які працюють у режимі ПДП,
— З ПР — (INT — INTERRUPT) — запит на переривання роботи МПС,
— ( — RESET IN) — СКИД (RESET) — скидання МП, встановлення у нуль програмного лічильника РС,
— ГОТ ВХ (RDYIN — READY IN) — ГОТ (READY) — сигнал готовності зовнішніх пристроїв до обміну даними.
СКФ організує буферування ШД та її двоспрямованість. Для спрощення на схемі не показані також буфери ША та ШК.
ППЗП призначене для зберігання програм та підпрограм, та ОЗП, призначене для тимчасового зберігання проміжних результатів та організації стеку, складає підсистему пам’яті. Підсистема введення-виведення може складатися, наприклад, з паралельного або послідовного інтерфейсів, контролерів ПДП або переривань.