- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
Інтерпретація даних у мп к580вм80а
Будь-які дані, поміщені у регістри МП та оброблювані у АЛП, можуть трактуватись програмістом як числа, логічні змінні, символи алфавіту тощо. Відповідно можна виконувати над ними арифметичні, логічні або спеціальні операції.
Залежно від призначення МПС на МП К580ВМ80А числові дані можуть бути подані у різних форматах:
Цілі числа без знака у двійковому коді, діапазон подання таких чисел від 0 до 255. Система команд МП дозволяє подавати і обробляти двобайтові числа послідовно при значному зниженні швидкості оброблення.
Цілі числа без знака у двійково-десятковому коді BCD. При цьому десяткові цифри подаються у вигляді тетрад в упакованому форматі і можуть бути оброблені як десяткові.
Цілі числа зі знаком. Старший розряд числа трактується як знаковий: 0 — плюс, 1 — мінус, обробка чисел виконується у доповняльному коді, а діапазон подання таких чисел складає –128 ... +127. Можливе виконання операцій над числами у коді BCD і над двобайтовими числами.
Дробні числа без знака та зі знаком у принципі можуть подаватись у форматі з фіксованою та плавучою крапкою, але продуктивність МПС дуже знижується.
Логічна інтерпретація 8-розрядного даного заключається у трактуванні кожного його розряду як логічної змінної: х7, х6, х5, х4, х3, х2, х1, х0, У разі наявності меншої кількості змінних розряди можуть маскуватись нулями. Над логічними змінними можна виконувати логічні операції.
У системах передавання даних використовуються міжнародні стандартні 7-бітні коди, які вміщують букви кирилиці, латиниці, цифри, математичні знаки, символи керування тощо. Це коди КОИ-7Н0, КОИ-7Н1, які використовуються у клавіатурах тощо, які підтримуються цим МП.
Програмна модель мп к580вм80а
П рограмно доступні вузли та елементи архітектури МПС показані на рис.7.4.
Рисунок 7.4 — Програмно доступні елементи архітектури МПС
У МП до програмно доступних вузлів відносяться 8-розрядні РЗП B, C, D, E, H, L та A (акумулятор), регістр ознак результату F, 16-розрядний лічильник команд РС (PROGRAM COUNTER), 16-розрядний вказівник стека SP (STACK POINTER), тригер дозволу переривань I (INTERRUPT).
Програмно доступною є пам’ять МПС M (MEMORY): ППЗП, ОЗП та організований на його базі стек.
МПС має ефективну підсистему введення-виведення І—О (INPUT—OUTPUT), яка може складатися з 256 пристроїв введення та 256 пристроїв виведення.
Формат команд мп к580вм80а
Для подання команд у МП використовуються одно-, дво-, та трибайтові формати.
Однобайтовий формат команди:
D7 |
D6 |
D5 |
D4 |
D3 |
D2 |
D1 |
D0 |
|
код операції |
Двобайтовий формат команди:
В1 |
D7 |
D6 |
D5 |
D4 |
D3 |
D2 |
D1 |
D0 |
|
код операції |
В2 |
D7 |
D6 |
D5 |
D4 |
D3 |
D2 |
D1 |
D0 |
|
операнд або номер пристрою введення-виведення |
У першому байті двобайтової команди вказується код операції, у другому байті — число, яке є або операнд при виконанні операцій, або номер пристрою введення-виведення.
Трибайтовий формат команди:
В1 |
D7 |
|
|
|
|
|
|
D0 |
|
код операції |
В2 |
D7 |
|
|
|
|
|
|
D0 |
|
молодший байт адреси або молодший байт операнда |
В3 |
D7 |
|
|
|
|
|
|
D0 |
|
старший байт адреси або старший байт операнда |
Байти трибайтової команди мають таке призначення: у першому байті вказується вид виконуваної операції; наступні два байти вказують на двобайтову адресу команди при виконанні безумовних, умовних переходів, зверненні до підпрограм або для того, щоб вказати адресу комірки оперативної пам’яті, вміст якої є операнд, або двобайтовий операнд. У будь-якому разі В2 є молодший байт команди, а В3 — старший.
У пам’яті трибайтові команди розташовуються так, що по молодшій адресі записується код операції (В1), по наступній В2 і по найстаршій — В3. По такому ж принципу до пам’яті записуються двобайтові операнди з регістрових пар, — старший байт по старшій адресі, молодший по молодшій (little endian).