Платники, база, ставки

Платники (СЛАЙД 11)

Платниками ЄСВ є страхувальники (названі в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) та застраховані особи (названі в пп. 2 - 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) – роботодавці та працівники. Зауважимо, що цей перелік не відрізняється від того, що існує сьогодні.

Стаття 4. Платники єдиного внеску

1. Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці (СЛАЙД 12 роботодавці):

• підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

• фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

• фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

• дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

• дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

• підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, — для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини;

2) працівники (СЛАЙД 13 фізичні особи)— громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють:

• на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини;

• у фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

• у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб — підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб — підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);

4) фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

• громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;

10) батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;

12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Важливим питанням є взяття на облік платників єдиного внеску. Це обумовлюється ст. 5. Даного ЗУ (СЛАЙД 14 облік платників)

1. Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

База для справляння ЄСВ (СЛАЙД 15-16 база нарахування ЄСВ)

База для нарахування та утримання ЄСВ зазначена в ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ (зауважимо, що вона відповідає базі, установленій для справляння внесків сьогодні). Так, єдиний соціальний внесок нараховується на:

1) заробітну плату найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці;

2) винагороду фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (далі - ЦПД);

3) оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

4) допомогу по тимчасовій непрацездатності;

5) допомоги або компенсації згідно із законодавством;

6) грошове забезпечення.

Єдиний соціальний внесок, як і раніше, необхідно буде обчислювати в межах максимальної величини бази, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату, дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). ПРО ЦЕ В ІІІ РОЗДІЛІ

Зверніть увагу: окремий підхід щодо нарахування ЄСВ установлено для осіб, які (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ) (СЛАЙД 15 СИНІМ).

- працюють у сільському господарстві;

- зайняті на сезонних роботах;

- виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Так, у разі коли строк виконання робіт (надання послуг) для зазначених осіб перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий підхід застосовується з метою розподілу доходу, з якого сплачуються соцвнески, для застосування максимальної величини та включення відповідних місяців до стажу. Водночас, усі фахівці погоджуються з думкою, що логічніше було б говорити про ділення доходу не на «кількість місяців, за які вона нарахована», а про розподіл його між місяцями, на які припадає виконання робіт (надання послуг) пропорційно календарним дням. Як би там не було, це прописано в Законі про ЄСВ, а від ПФУ залишається очікувати роз'яснень щодо застосування зазначеної норми на практиці.

Зазначений порядок нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано:

-зарплату (дохід) за відпрацьований час. Зверніть увагу, наразі соцвнески на виплати, які нараховано працівнику після звільнення, не нараховуються, оскільки він уже не перебуває у трудових відносинах з установою та не є застрахованою особою;

- середню заробітну плату за вимушений прогул згідно з рішенням суду.

Крім того, як випливає з п. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ, Кабіном буде затверджено перелік виплат, на які ЄСВ не нараховується.

Ставки ЄСВ (СЛАЙД 17-18)

Розміри ставок ЄСВ стосовно бази за категоріями платників наведено у ст. 8 Закону про ЄСВ. Зауважимо, що спрощення порядку сплати соцвнесків дозволило знизити загальну ставку в частині нарахувань тільки на 0,1 процентний пункт. Щодо внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ не змінився.

Нарахування внеску, Так, згідно з абз. 3 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для бюджетних установ єдиний внесок у частині нарахувань установлюється в розмірі 36,3 %. Можна зазначити, що це сума внесків до ПФУ-33,2 %; до ФБ - 1,6 %, до ФССТВП - 1,4 %, до ФНВ- 0,2 %, зменшена на 0,1 процентний пункт.

Крім того, для військових частин та органів, що виплачують грошове забезпечення, ставка внеску в частині нарахувань встановлюється в розмірі 34,7 % суми грошового забезпечення. Такий відсоток вийде, якщо підсумувати ставки внесків до ПФУ- 33,2 % та до ФБ - 1,6 %, та зменшити на 0,1 % процентний пункт.

Утримання внеску. Щодо внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6 % (фактично це сума внесків до ПФУ - 2 %; до ФБ - 0,6 % та до ФССТВП - 1 %, що діють зараз).

Для платників, які одержують грошове забезпечення, ставку внеску встановлено в розмірі 2,6 % грошового забезпечення (це сума внесків до ПФУ - 2 %; до ФБ - 0,6 %, що діють зараз).

Крім того, для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-ХІІ, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, Митного кодексу України від 11.07.2002 p. № 92-IV, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95р. № 379/95-ВР, ставка ЄСВ установлюється в розмірі 6,1 % (п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Зауважимо: зараз для таких працівників ставку в частині утримань до ПФУ встановлено згідно з абз.1 п.5 ст.4 Закону № 400/97 у розмірі 1 - 5 %, а утримується внесок диференційовано, залежно від суми заробітної плати (1 % від частини доходу, який не перевищує 150 грн.; 2% від частини доходу в розмірі від 151 до 250 грн.; 3 % від частини доходув розмірі від 251 до 350 грн.; 4 % від частини доходув розмірі від 351 до 500 грн.; 5 % від частини доходу, що перевищує грн. 500). Із запровадженням ЄСВ необхідність у проведенні зазначених обчислень зникне, адже суму ЄСВ установлено в абсолютному розмірі (6,1 %).

Ставки ЄСВ для інвалідів. Як і раніше, окрему ставку в частині нарахувань на заробітну плату встановлено для працівників, які є інвалідами. Так, згідно з ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ її розмір становить 8,41 %. Ставка ЄСВ в частині утримань із зарплати інвалідів така сама, як і для решти працівників - 3,6 %.

Ставки ЄСВ для лікарняних. Розмір ставки ЄСВ для лікарняних (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів ФССТВП) відрізняється від загальної, що, загалом, логічно, адже на цю виплату нараховуються та з неї утримуються тільки внески до ПФУ. Розмір внеску залишився на колишньому рівні та становить 33,2 % у частині нарахувань (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ) і 2 % у частині утримань (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Водночас слід зауважити, що у визначенні бази для нарахування та утримання внесків із суми лікарняних у Законі про ЄСВ є деякі моменти, які викликають запитання.

По-перше, як базу для утримання внеску визначено тільки допомогу по тимчасовій непрацездатності (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ). Згідно з усними консультаціями спеціалістів ПФУ утримувати внесок необхідно буде з усієї суми лікарняних (у тому числі й з оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця).

По-друге, не зовсім зрозуміло, яку ставку в частині утримань застосовувати для сум лікарняних, що виплачуються особам, визначеним п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ (зокрема, держслужбовцям). Так, згідно із цим пунктом для них установлено спеціальну ставку в розмірі 6,1 % від бази, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, до якої включається і оплата за дні хвороби. Водночас ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ, якою визначено ставку в частині утримань для лікарняних у розмірі 2 %, не встановлює винятку для таких працівників.

Згідно з усними роз'ясненнями спеціалістів ПФУ до лікарняних, які виплачуються особам, зазначеним у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ (зокрема, держслужбовцям), потрібно застосовувати ставку утримань у розмірі 2 %, оскільки Законом про ЄСВ для таких виплат установлено окрему ставку.

По-третє, практично аналогічна ситуація простежується зі ставкою в частині нарахувань для сум лікарняних, які виплачуються працівникам-інвалідам. Так, для таких працівників установлено знижену ставку в розмірі 8,41 % від бази, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, до якої включається і оплата за дні хвороби. Водночас абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ, де визначено ставку в частині нарахувань для лікарняних, не встановлює винятку для працівників-інвалідів.

Згідно з усними роз'ясненнями спеціалістів ПФУ до лікарняних, які виплачуються працівникам-інвалідам, потрібно застосовувати ставку нараховувань у розмірі 33,2 %, оскільки Законом про ЄСВ для таких виплат установлено окрему ставку.

Ставка ЄСВ для ЦПД. Окремі ставки передбачив законодавець для винагород, що виплачуються за цивільно-правовими договорами (далі - ЦПД). Так, при нарахуванні такого доходу роботодавець повинен застосувати ставку в частині нарахувань у розмірі 34,7 %, а в частині утримань - 2,6 %.

Водночас звернемо увагу на такий момент. Згідно з п. 1 ч.1 ст. 4 Закону про ЄСВ роботодавець не повинен нараховувати ЄСВ з винагороди за ЦПД тільки у випадку, коли він укладений «з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця».

ОДНАК У ФОРМІ СВІДОЦТВА ПРО ДЕРЖРЕЄСТРАЦІЮ, ЩО ДІЄ СЬОГОДНІ, НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ВНЕСЕННЯ ДАНИХ ПРО ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ!!!!!

А тепер дану інформацію про платиків, базу нарахування та ставки ЄСВ об’єднаємо в одне ціле (табл. 1) (ТАБЛИЦЮ ДАТИ ЯК РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ)

Таблиця 1.

Платники, база та ставки ЄСВ

Страхувальники	Застраховані особи	База	Ставки
			нарахування	утримання
1	2	3	4	5
Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, що використовують працю інших осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, а також за цивільно- правовими договорами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено між- народними договорами, згода на обов'язковість яких дана ВРУ) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Сума нарахованої зарплати найманих працівників, що включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці (п. 1 ч. 1 ст. 7 )	36,3 % (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ);  8,41 % - для працівників-інвалідів (ч.13 ст. 8 Закону про ЄСВ)	3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);  6,1 % для осіб, зазначених у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ*
	Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та одержують зарплату (винагороду) за роботу на такій посаді (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)
	Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі (п. 8ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ )
	Фізособи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Винагорода фіз-особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовим договором (ч. 1ст. 7 Закону про ЄСВ)	34,7 % (абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ)	2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону про ЄСВ)
Дипломатичні представництва та консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), створені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Громадяни України, які працюють на умовах трудового договору у цих страхувальників (якщо інше не передбачено між- народними договорами, згода на обов'язковість яких дана ВРУ) (абз. 1 п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Сума нарахованої зарплати найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці (п. 1 ч. 1 ст. 7 )	36,3 % (абз. 3 ч.5 ст. Закону про ЄСВ);  8,41 % - для працівників- інвалідів (ч.13 ст. 8 Закону про ЄСВ)	3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);  6,1 % для осіб, зазначених у п. 9 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ*
Дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Громадяни України та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору у цих страхувальників (абз.2 п. 6 ч. 1 ст. 4 )	Сума нарахованої зарплати найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці (п. 1 ч. 1 ст. 7)	36,3 % (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ);  8,41 % - для працівників-інвалідів (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ)	3,6 % (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ);  6,1 % для осіб, зазначених у п.9 ч. 7 ст.8 Закону про ЄСВ*
Установи та організації, що використовують найману працю, військові частини, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності (абз. 7 п. 1 ч. 1 ст.7Закону про ЄСВ)	Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового та начальницького складу (п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Сума грошового забезпечення, що виплачується військовими частинами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)	34,7 % (абз. 1 ч. 6 ст. 8Закону про ЄСВ)	2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону про ЄСВ)
	Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності  (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)	Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата перших днів тимчасової непрацездатності (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ)	33,2 % (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ)	2% (ч.12 ст. 8Закону про ЄСВ)
* Крім того, ставку ,1 % утримують з доходів платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. 3723-ХІІ, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-ХІІ, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-ХІІ, «Про Національний банк України» від20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, Митного кодексу України від 11.07.2002 p. № 92-IV, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР.

Допомоги від ФССТВП: новий порядок виплати

Як і раніше, нараховувати та виплачувати допомогу по тимчасовій втраті працездатності, допомогу по вагітності та пологах, допомогу на поховання за рахунок коштів ФССТВП будуть роботодавці. Зміни полягають в іншому.

Як відомо, на сьогодні витрати на виплату лікарняних здійснюються за рахунок внесків як нарахованих на фонд оплати праці, так і утриманих із заробітної плати працівників.

Новий порядок передбачає, що фінансувати роботодавців для надання матеріального забезпечення будуть виконавчі дирекції ФССТВП. Суми допомог перераховуватимуться на рахунки роботодавців. Для цих цілей бюджетні установи повинні відкрити окремі рахунки для зарахування страхових коштів у відповідному органі Держказначейства.

Підставою для отримання фінансування від ФССТВП буде заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховане застрахованим особам матеріальне забезпечення за його видами. Фінансування роботодавців здійснюється протягом 10 днів після надходження такої заяви.

Зазначені кошти має бути використано виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Про використання таких коштів роботодавці повинні будуть подавати відомості в порядку, установленому ФССТВП.

У Законі про ЄСВ порядок фінансування прописано лише в загальному вигляді, детально ж його буде викладено в документі, затвердженому ФССТВП.

Поки що можна лише констатувати, що новий порядок значно полегшить життя бюджетним установам, усунувши вічну проблему, коли на виплату нарахованих за рахунок коштів ФССТВП допомог в установ не вистачає коштів за КЕКВ 1120.

Особливості сплати ЄСВ (СЛАЙД 19)

Правила сплати ЄСВ наведено у ст. 9 Закону про ЄСВ. Основні з них такі:

1. ЄСВ сплачується в безготівковій формі на рахунки, спеціально відкриті ПФУ в органах Держказначейства. Отже, з 2011 в року ПФУ буде відкрито нові рахунки, про які має бути повідомлено платників внеску.

2. Днем сплати є день, коли ЄСВ списано з рахунка платника незалежно від строку зарахування коштів на рахунок ПФУ (ч.10 ст.9 Закону про ЄСВ).

3. Зобов'язання зі сплати ЄСВ повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із зарплати (доходу), у тому числі і перед зобов'язаннями зі сплати податків (ч.12 ст.9 Закону про ЄСВ).

4. Платники ЄСВ зобов'язані сплачувати ЄСВ не пізніше числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (абз.1 ч.8 ст.9 Закону про ЄСВ).

При цьому базовим періодом для ЄСВ є календарний місяць (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ під час кожної виплати зарплати (доходу), на яку нараховано ЄСВ (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Винятком є випадки:

- якщо платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ;

- якщо є переплата з ЄСВ, яка перевищує або дорівнює сумі ЄСВ, згідно зі звіркою з ПФУ.

Кошти перераховують одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ):

- отримання коштів готівкою;

- зарахування на рахунок одержувача;

- перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі;

- отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок таких виплат;

-фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством чи виконавчими документами або будь-яких інших відрахувань.

5. Помилково сплачений ЄСВ (ч.13 ст.9 Закону про ЄСВ) зараховують у рахунок майбутніх платежів з ЄСВ або повертають платнику в порядку та строки, визначені ПФУ (буде розроблено спеціальний порядок).

Таким чином, як і щодо внеску до ПФУ, що сплачується зараз, для ЄСВ передбачена обов'язкова його сплата в разі несвоєчасної виплати нарахованого доходу. Так, якщо підприємство не виплатить зарплату 20 числа наступного за базовим місяця, то ЄСВ усе одно потрібно сплатити в цей строк незважаючи на те, що власне зарплату буде виплачено пізніше.

Сплачений ЄСВ розподілятиметься за видами соціального страхування (до бюджету ПФУ, ФНВ, ФССТВП та ФБ) пропорційно сумам ЄСВ у відсотках.

Для бюджетних установ порядок розподілу визначено ч. 16ст. 8 Закону про ЄСВ.

Звітність платників ЄСВ (СЛАЙД 20)

Оскільки Закон про ЄСВ визначає організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ, питанням подання відповідної звітності в ньому приділено небагато уваги, а тільки встановлено обов'язок платників ЄСВ подавати відповідну звітність. Зокрема:

- платники ЄСВ зобов'язані подавати звітність до територіального органу ПФУ у строки, в порядку та за формою, установленими ПФУ за погодженням з відповідними фондами соцстрахування та Держ-комстатом (п. 4 ч. 2. ст. 6 Закону про ЄСВ);

- роботодавці зобов'язані подавати до ПФУ персоніфіковані відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано та з якої сплачено ЄСВ, та інші відомості (ч. 2 ст. 20 Закону про ЄСВ);

- до запровадження подання до ПФУ персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб роботодавці зобов'язані подавати до територіальних органів ПФУ персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також про осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту з персоніфікованого обліку в порядку, установленому ПФУ за погодженням з Мінпраці (п. 5р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ).

Таким чином, невдовзі повинні з'явитися форма та порядок заповнення звітності з ЄСВ, розроблені ПФУ. Поки що можна лише припустити, що оскільки розробляти таку звітність буде ПФУ, вона буде схожа на звіт, що подається сьогодні до ПФУ. Принаймні наразі на сайті ПФУ розміщено проект форми звіту для роботодавців, яка дійсно дуже схожа з цим звітом.

На даний час в ПФУ уже розроблена електронна система звітності по сплаті ЄСВ. Для того, щоб нею скористатись, платнику ЄСВ слід звернутись до територіального органу ПФУ.

НА СЛАЙДІ 21 покажемо як саме будуть здійснюватись інформаційні та фінансові потоки між ПФУ та трьома іншими фондами соціального страхуваня післяв ведення в дію ЗАКОНУ ПРО ЄСВ.

Відповідальність (СЛАЙД 22)

Згідно з п. 2 ст. 13 Закону про ЄСВ ПФУ та його територіальні органи проводять планові (не частіше ніж один раз на календарний рік), а також позапланові (у випадках, передбачених законом) перевірки нарахування та сплати ЄСВ. Відповідно, штрафувати за несплату, неповну сплату, а також неподання звітності буде саме цей фонд. Зауважимо, що сам порядок проведення перевірок ще має бути затверджено Кабміном (п. 2 ст. 13 Закону про ЄСВ), але розмір штрафних санкцій уже встановлено у ст. 25 Закону про ЄСВ (ДИВ. ТАБЛИЦЮ ДАЛІ). Види та розміри штрафних санкцій, які застосовуватимуться до платників ЄСВ, також не зазнали значних змін.

Крім того, за порушення законодавства про збір та облік ЄСВ посадові особи організацій – платників ЄСВ притягуватимуться до адміністративної відповідальності. Перевірці підлягатиме і правильність витрачання страхових коштів, отриманих від фондів соцстрахування (на виплату допомог по тимчасовій непрацездатності та допомог при нещасному випадку на виробництві). Такі перевірки проводитимуть відповідні фонди (ФССТВП та ФНВ). За ухилення від сплати ЄСВ передбачено також кримінальну відповідальність.

Види відповідальності, а також розмір штрафу (санкцій) наведемо в таблиці (як роздатковий матеріал).

Вид порушення	Розмір штрафу (санкції)
1	2
Штрафні санкції до платника ЄСВ
Ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону № 755 (п. 1 ч. 11 ст. 25 )	170 грн.
Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 ч.11 ст. 25)	10 % своєчасно несплачених сум
Донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 )	5 % такої суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховане цю суму, але не більше % суми донарахованого ЄСВ
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про ЄСВ (п. 4 ч. 11 ст. 25 )	170грн.
Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ (п. 5 ч. 11 ст. 25 )	Від 136 до грн.
Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансові платежі) (п. 6 ч. 11 ст. 25 )	10 % своєчасно несплачених сум
Відповідальність за порушення використання коштів ФССТВП
Порушення порядку використання страхових коштів ФССТВП (ч. 1 ст. 30Закону № 2240)	Відшкодування ФССТВП у повному обсязі неправомірно витраченої суми страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг
	Штраф у розмірі 50 % такої суми
Несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів, отриманих відповідно до ч. 1 ст. 21 та ст. 22 Закону № 2240 (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240)	Штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернених або повернених не в повному обсязі страхових коштів
	Пеня у розмірі 0,1 % таких сум за кожний день прострочення платежу
Відповідальність за порушення використання коштів ФБ
Порушення порядку використання роботодавцем коштів ФБ (ч. 2 ст. 38Закону №1533)	Штраф у розмірі наданої ФБ використаної з порушенням суми
Адміністративна відповідальність
Ст. 165-1 КпАП (ПФУ; суб'єкт відповідальності - посадові особи підприємств, установ, організацій):
- порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;  - неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;  - подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ та Законом № 1058;  - порушення установленого порядку використання та здійснення операцій із коштами ПФУ та Накопичувального фонду	Від 340 до 510 грн. (за повторне протягом року - від 510 до 680 грн.)
- несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує нмдг (у році - 130350 грн.*)	Від 425 до 850 грн. (за повторне протягом року - від 1700 до 5100 грн.)
- несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі понад нмдг (у році - 130350 грн.*)	Від 850 до 1700 грн. (за повторне протягом року - від 1700 до 5100 грн.)
Ст. 165-3 КпАП (ФБ, суб'єкт відповідальності - посадові особи установ, організацій, що використовують найману працю):
- порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;  - несвоєчасне або неповне їх повернення;  - несвоєчасне подання або неподання визначених Законом № 1533відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року - від 170 до 340 грн.)
Ст. 165-4 КпАП (ФНВ, суб'єкт відповідальності - посадові особи підприємств, установ, організацій, що використовують найману працю):
- порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності;  - несвоєчасне або неповне їх повернення; - несвоєчасне подання або неподання встановленій звітності;  - подання недостовірної звітності про страхові кошти;  - несвоєчасне інформування ФНВ про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства	Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року - від 170 до 340 грн.)
Ст. 165-5 КпАП (ФССТВП, суб'єкт відповідальності - посадові особи установ, організацій, що використовують найману працю):
- порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; - несвоєчасне або неповне їх повернення; - несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності; - подання недостовірної звітності про використання страхових коштів	Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року - від 170 до 340 грн.)
Ст. 188-23 КпАП (суб'єкт відповідальності - посадові особи підприємств, установ, організацій):
- вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ у проведенні перевірок, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою ЄСВ;  - вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ, ФБ, ФНВ, ФССТВП у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у передбачених законом випадках	Від 136 до 255 грн. (за повторне протягом року - від 170 до 340 грн.)
Кримінальна відповідальність
Навмисне ухилення від сплати ЄСВ або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних (від 1000 нмдг, у 2010 році - від 434, 5 тис. грн.) розмірах (ч. 1 ст. 212-1 ККУ)	Від 5100 до 8500 грн. або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років**
Дії, зазначені в ч. 1 ст. 212-1 ККУ (див. вище) вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих (від 3000 нмдг, у 2010 році - від 1303,5 тис. грн.) розмірах (ч. 2 ст. 212-1 ККУ)	Від 8500 до 34000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років**
Дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 212-1 ККУ (див. вище), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212-1 ККУ)	Позбавлення волі від 5 до років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна
* При кваліфікації порушень розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймають рівним розміру податкової соціальної пільги (п. 22.5 Закону про податок з доходів).  ** Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч. 1 чи 2 ст. 212-1 ККУ, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила ЄСВ або страхові внески на загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) (ч. 4 ст. 212-1 ККУ).

Введення єдиного соціального внеску принесе багато переваг для роботодавців та підприємців. Адже не треба буде реєструватися у чотирьох державних установах, не треба буде сплачувати внески до кожної з них, не треба буде подавати чотири різних звіти, не треба буде стояти чотири різних черги для того, щоб здати ці самі звіти. Замість цього буде один єдиний платіж – єдиний соціальний внесок.