Теребовлянський районний краєзнавчий музей

Теребовлянський районний краєзнавчий музей — районний краєзнавчий музей у місті Теребовлі, значне зібрання матеріалів з історії та культури Теребовлянщини, науковий культурно-освітній осередок міста та району.

Загаьні дані

Теребовлянський районний краєзнавчий музей міститься у історичному 2-поверховому будинку неподалік від центру (будівлі міськради) Теребовлі за адресою:

вул. Шевченка, буд. 26, м. Теребовля—48100 (Тернопільська область, Україна).

Директором закладу від часу його заснування є І. І. Зінчишин.

З історії

Краєзнавчий музей у Теребовлі був заснований 29 серпня 1999 року за ініціативою та стараннями Мирослава Смалиги й Ігора Зінчишина, які розпочали збір експонатів ще у 1996 році^[1].

На благочинні кошти Р. Бернадського та Б. Легенького відреставровано будинок, у якому нині міститься музей.

Нині (2000-ні) Теребовлянський краєзнавчий музей бере активну участь в культурному житті міста й району — в музеї проводяться екскурсії, наукові конференції, тематичні екскурсії присвячені історичним датам, видатним діячам нашої держави, учасникам боротьби за волю України.

Працівники музею взяли активну участь у підготовці до друку низки історико-краєзнавчих видань («Історії міст і сіл Теребовлянщини», «Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині»,«Теребовлянський замок», «Просвіта на Теребовлянщині», «Історія села Глещава», «Календар альманах Теребовлянщини»). Історико-краєзнавчий музей у Теребовлі є одним із засновників краєзнавчого часопису «Теребовлянщина» (редакційна колегія: А. Куліковський, М. Смалига, М. Ковальчук, Г. Кушнерик).

Експозиція, фонди та структура

Теребовлянський районний краєзнавчий музей розташований в реставрованому поверховому будинку із семи кімнат, в яких розміщені експонати, і складається із 8 розділів:

• Археологія;

• Княжий період (Х-ХІV ст.ст.);

• Теребовлянщина в період середньовіччя (1349-1772 рр.);

• Теребовлянщина в складі Австро-угорської імперії (1772-1918 рр.);

• Друга світова війна (1939-45 рр.);

• Розвиток національно-визвольного руху у 40—90-х роках ХХ століття;

• Теребовлянщина на шляху до свободи та самостійності;

• Кімната патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого.

У виставковій залі є постійно діюча виставка дереворитів Остапа Пасіки (загалом 117 робіт^[2]).

У фондах музею зберігаються археологічні пам'ятки трипільської та черняхівської культур, періоду Київської Русі та Середньовіччя.

Серед унікальних експонатів — цитра українського композитора Євгена Купчинського.

Етнографічні матеріали розповідають про життя та побут селян кінця ХІХ — початку ХХ століть.

Один із залів музею на другому поверсі висвітлює визвольні змагання та жертви більшовицького терору^[3].

Денисівський районний краєзнавчий музей

Денисівський краєзнавчий музей — державний музей у селі Денисів Козівського ра­йону Тернопільської області.

Створений за ініціативою письменниці І. Блажкевич, відкритий 20 вересня 1967.

У збиранні матеріалів, оформленні експозиції взяли участь сільські вчителі Й. Габ'як, Ф. Климчак, Т. Стецюк.

Експозиція розміщена у будинку Денисівської школи. Від 1984 діє у колишньому проборстві о. Й. Вітошинського.

1989 Денисівському краєзнавчому музею надано статус народного, 1993 — державного. Директор — Б. Савак.

Нині тут — близько 7 тис. експонатів.

Від 2001 виходить газета «Денисівський вісник» — видання музею, яке виходить неперіодично від 2001. Редактор — Б. Савак. Публікує матеріали з історії Денисова та його округи, про відомих уроджен­ців і пам'ятки села, інші краєзнавчі матеріали.

2002 Денисівський краєзнавчий музей визнаний кращим сільським музеєм Тернопільщини.

Бережанський музей книги

Бережанський районний музей книги — культурно-освітній заклад у місті Бережани Тернопільської області. Заснований у червні 1984 як міжобласний методологічний центр пропаганди книги. Від 1991 — регі­ональний центр української книги. Від 1994 — відділ Тер­нопільського краєзнав­чого музею.

Поширює інформацію з історії книгодрукування, творчого життя письмен­ників Західної України, реп­резентує книжкові но­винки.

Розміщений у 6-ти залах 1-го поверху ра­туші. В експозиції музею представлені стародру­ки, матеріали про творчість М. Шашкевича, І. Франка, О. Маковея, М. Яцківа, Т. Бордуляка, В. Стефаника, А. Чайковського, а також сучасних письменників, котрі підтримують творчі зв'язки з Бережанщиною, — Р. Лубківського, Д. Павличка та інші документи про діяльність Товариства книголюбів тощо.

Окрема експозиція присвячяна меценат. діяльності Р. Смика. 1992 в музеї розгорнуто експозицію, що 1995 реорганізована у Лепкого Богдана музей.

У фондах Б. м. к. зберіг. унік. видання: 17 стародруків 17-19 ст., перше вид. «Кобзаря» Т. Шевченка, «Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем» (Л., 1845), «Граматика рутенської (русинської) мови» Й. Левицького (Перемишль, 1834) та ін.; маляр. роботи — «Мадонна з дитям» Л. Лепкого, графіка О. Кульчицької, картини В. Беднарського, М. Кузіва, Т. Осадци, Д. Шай-ноги та ін. 1990-94 музей провів акцію «Істо­рична книга — школам». Від поч. діяльності влаштов. понад 150 книжк.-ілюстрат. виставок. Співпрацює з літ.-мист. часописом «Жайвір», займається видав. діяльністю. Серед видань -зб. «Лисоня» (1996), «Лежить на серці доля України. На пошану подвижника української культури д-ра Романа Смика» (2003), бібліогр. покажчики «Шашкевичіана Музею книги» (1998), «Бережани. Штрихи до бібліографії» (2000), біогр. довідники та ін.

Музей театрального мистецтва Тернопільщини

Копичинецький музей театрального мистецтва — обласний комунальний музей театрального мистецтва Тернопільщини. Заснований 1968 з ініціа­тиви О. Савки в місті КопичинціГусятинського району Тернопільської області. У січні 1991 набув статусу державного, до того мав наз­ву «Музей Копичинецького народного театру» й діяв на громадських засадах. Директор музею — О. Савка (1968—1995), від 1995 — Р. Савка.

Експозиція розміщена у 7 залах за відділами:

• Джерела заро­дження українського театру з глибини віків до поч. 19 ст.;

• Театральні товариства «Руська бесіда» в Галичині 1864—1924;

• «Тернопільські театральні вечори» — перший професійний стаціонарний український театр у Тер­нополі 1915-17;

• Терноп. обл. укр. академ. драм. театр ім. Т. Шевченка — історія та сучасність;

• Терноп. обл. театр актора і ляльки;

• Народні теат­ри Тернопільщини;

• Копичинецький народний драматичний театр ім. Б. Лепкого;

• Клим Чічка-Андрієнко — славет­ний син землі Копичинецької;

• Богдан Лепкий і театр;

• Нашого цвіту по всьому світу — життя і творчість діячів театру й культури, вихідців із Тернопільщини.

Експозиція музею — фотографії, живописні і графічні картини, ляльки, афіші, ескізи декорацій та костюмів, макети декорацій, театр. костюми, меблі тощо. Музей здійснює наук.-дослідну й пошук. роботу, організовує вистав­ки робіт митців Тернопільщини, діаспори та дит. творчості. Є зібрання рідкісних експонатів, пов'я­заних з історією українського театру і культури у Га­личині, зокрема на Тернопільщині та в Копичинцях.

Нині в основному фонді музею — бл. 4 тис. екс­понатів. Музей здійснює наук.-освітні та громад. заходи, ініціатор і засн. 1-го всеукр. конкурсу вокалістів ім. К. Чічки-Андрієнка (1993, Терноп. обл. філармонія); тут не раз проводили твор­чі театр. лабораторії та семінари. Діє б-ка, осн. ч. фонду якої подарував почес. дир. музею О. Савка.